Сміттєпереробний завод у Львові: бути чи не бути

Ситуація зі сміттям у Львові завжди була складною. Від того часу коли закрили Грибовицьке сміттєзвалище, місто витрачає мільйони гривень на вивіз сміття до інших полігонів. Зараз ми маємо шанс вирішити питання відходів і впевнено працюємо у цьому напрямку.

Головне завдання міста сьогодні, в першу чергу, зменшити продукування сміття, заохотити львів’ян до повторного використання предметів, а вже потім – забезпечити переробку сміття. Для цього важлива комунікація з мешканцями та створення найкращих умов для зменшення ТПВ. Сміттєпереробний завод у всій цій історії відіграє надважливу роль, але звісно, не є панацеєю від сміття.

Про будівництво сміттєпереробного заводу

Сміттєпереробний завод у Львові – історія довготривала і обговорюється вже понад 10 років. Та фактичне будівництво сміттєпереробного комплексу на вул. Пластовій, 13 розпочалося в 2021 році. Були завершені підготовчі роботи для будівництва: огороджена і повністю очищена ділянка, готові інженерні мережі тощо. Тоді у планах було завершити будівництво за два роки, однак війна внесла свої зміни і на деякий час робити були зупинені.

Попри труднощі, які були впродовж останніх років, місто робить усе можливе аби сміттєпереробний завод запрацював. Я впевнений, такий комплекс просто необхідний місту, адже здатен прийняти 250 тис. тонн твердих побутових відходів у рік, які продукують у Львові. 30% відходів буде втрачатись у результаті біосушіння, з 25% отримаємо RDF-паливо, 25% – технічний компост, до 15% піде на полігон для захоронення, 5% – на переробку. Це розв’яже питання з відходами і щорічно буде економити для міста чимало коштів.

Чому будівництво сміттєпереробного заводу зупинили у вересні?

Станом на вересень 2024 року реалізовано 70% усіх необхідних робіт: зведені будівельні конструкції, зовнішні стіни, в деяких частинах встановлено перекриття. Окрім цього розпочалися поставки необхідного обладнання. Будівництво сміттєпереробного заводу активно тривало і планувалось завершити його до лютого 2025 року.

Паралельно з цим місто зіштовхнулось з кризовою ситуацією – польська підрядна компанія Control Process S.A. порушила умови договору і не продовжила безумовну банківську гарантію.

Власне, наявність банківської гарантії від підрядника є однією з ключових вимог ЄБРР, а це 10% від суми контракту – 3,6 млн євро. Control Process S.A. самостійно змінила умови гарантії, яку не погодила це ні з незалежним інженерним наглядом, ні з ЄБРР. Місто опинилось у ситуації, що навіть при наявності фінансових ресурсів, роботи на об’єкті довелось зупинити.

Слід сказати, що до контракту також були певні питання. Він передбачав будівництво основного заводу та не включав зовнішніх мереж, очисних і захисних споруд, мереж водопостачання і каналізації. Ці додаткові роботи потребують додаткового фінансування. Тому у вересні на сесії ЛМР депутати погодили позику в банку на 718 млн грн, для добудови заводу. У цю суму входять три блоки. Перший – додаткові роботи, які не були враховані в основному контракті, а це приблизно 10 млн євро. Другий блок – індексація цін з 2021 року за чинними контрактами – 2,9 млн євро. Третій блок – частка міста у чинному контракті з ЄБРР – дефіцит у 2,9 млн євро.

Шляхи порозуміння з Control Process S.A.

У листопаді компанія Control Process S.A. все ж надала безумовну банківську гарантію в сумі 3,6 млн євро і таким чином виконала умови контракту. Окрім цього ЛКП «Зелене місто» підписало з підрядником додаткову угоду, що передбачає відновлення будівельних робіт. Фактично ми домовилися з підрядником про те, що не буде додаткових індексацій, визначили чіткі терміни завершення будівництва та узгодили питання проєктної документації. Додаткова угода вже пройшла акцептацію в ЄБРР.

Через затримки у роботі терміни будівництва заводу знову змістилися. У планах завершити загальнобудівельні роботи у червні 2025 року, а пуско-налагоджувальні роботи до 30 серпня наступного року. Наразі критично важливо закрити периметр заводу та почати монтувати обладнання, це ті кроки які потрібно робити вже. До лютого планують завести усе необхідне обладнання на будівельний майданчик.

Оскільки цей проєкт має міжнародне фінансування та здійснюється за кошти ЄБРР, тому однією з вимог була робота з підрядною організацією з досвідом. В Україні компаній з досвідом у таких проєктах наразі немає. Для нас важливо закінчити будівництво заводу з цією компанією, адже в іншому випадку – це ще більше може затягнутися у часі та буде коштувати дорожче. Сподіваюся, що попри усі труднощі, сторони будуть йти на компроміс, зможуть виконати зобов'язання і врешті завершити будівництво сміттєпереробного заводу.

Європейський досвід та плюси заводу для Львова

Сміттєпереробний завод у промисловій зоні в центрі міста – звична практика для багатьох європейських міст. Завдяки сучасним технологіям та екологічним рішенням такий завод може ефективно та, головне, безпечно для мешканців переробляти відходи. Ще до повномасштабного вторгнення я мав змогу побачити сміттєпереробний завод «Копенхіл» у Копенгагені – унікальний проект енергетичної утилізації сміття, який змінює стереотипні уявлення про переробку відходів. Тут грамотно поєднано не лише користь для міста, а й для його мешканців. Адже на даху Копенхіл розташований публічний простір з різноманітними видами розваг для дорослих і дітей. А сам завод переробляє близько 400 тис. тонн сміття на рік, що дозволяє генерувати для міста тепло і електроенергію. Що цікаво зараз завод стикається з труднощами, що просто немає сміття. Це гарний приклад не лише для нашого міста, а й України загалом.

Амагер Бакке, завод зі спалювання біомаси та туристична атракція на околиці Копенгагена. Фото: Ендрю Міллер

Проєкт сміттєпереробного заводу у Львові відповідає усім вимогам Національної стратегії поводження з відходами до 2030 року, яка в свою чергу базується на найкращих технологіях ЄС. Це економічно обгрунтована практика, що дозволить зменшити чимало витрат для міста. Він стане першим в Україні заводом, що працюватиме за європейською технологією механіко-біологічної переробки відходів. Сміттєпереробний комплекс буде здійснювати прийом, сортування, біологічну обробку відходів, що дозволить отримувати вторсировину, RDF-паливо та неперероблювальні залишки.

Звісно, завод не стане панацеєю від сміття. Успіх сміттєпереробного заводу полягає у грамотному розподіленні відходів. Місто має створити відповідну інфраструктуру та виховувати культуру сортування сміття, яку ми можемо спостерігати у інших країнах. Роботи зараз є чимало, але курс закладений правильно і залежить від кожного з нас.