«Просто хтось хоче розпоряджатись цими грошима»

Вітаю, мене звати Андрій Дрозда, це ZAXID.NET Новини і зараз ми будемо говорити про медицину під час війни. У Львові виникла дивовижна ситуація, коли три великі медичні заклади, які фактично розташовані у Львові, працюють у Львові, де працюють тисячі медиків, тепер можуть платити свої податки зовсім в інші громади. Тобто не у Львівську громаду, а в якісь селища й міста, розташовані у регіоні. Так сталось, тому що чиновники Львівської обласної ради вирішили зманіпулювати і перенести місце сплати податків в інші населені пункти. За цим стоїть ціла схема і зацікавлені люди, які відстоюють таке рішення. Чому так відбувається, а відбувається це не вперше, раніше подібні махінації відбувались перед місцевими виборами, і там була своя мотивація. А зараз у нас і виборів немає, але знову ж таки чиновники вирішили ділити десятки мільйонів гривень податків із бюджету по-своєму.

Про цю проблему говоримо із гостею Іриною Свистун, директоркою департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Вітаю вас, пані Інно.

Вітаю, пане Андрію.

У мене ця історія викликає відчуття, яке можна виловити лише французьким словом «дежавю». Ми вже таке проходили, кілька років тому було щось подібне, коли чотири великі лікарні, з яких три ті самі – Львівська обласна клінічна лікарня, госпіталь ветеранів у Винниках і Центр надання невідкладної допомоги медицини катастроф та онкоцентр, перереєстрували в інші міста. Тобто вони далі працювали у Львові, але податки сплачували у Великому Любіні, Самборі, якомусь селі Самбірського району. Зараз відбувається щось подібне. Рішенням управління спільної власності ЛОР є така пропозиція, чи це навіть вже ухвалене рішення, знову ж таки дозволити цим закладам платити податки де-інде. Чому так відбувається і чому обласні чиновники до цього повернулись?

Мені важко говорити про правдиві мотиви чиновників, бо вони про них не зізнаються. Але як виглядає ситуація з нашого боку? Ви знаєте, що податок ПДФО розщеплюється. Якщо взяти весь Львів, то місто генерує до бюджету області 3 млрд грн ПДФО у рік. Це платять всі, хто у Львові живуть, працюють, чиї гроші як платників податків заходять до різних бюджетів. Вони йдуть до міського бюджету, місто робить різні інфраструктурні проекти, дбає про дороги, садочки, школи, щоб містяни могли комфортно і гідно проживати у місті.

Ви знаєте, що величезні обсяги бюджетів минулого року і цього року ми тратимо на потреби військових. Це 1 млрд грн минулого року і така ж сума запланована цього року на потреби військових. При цьому у нас виходить ситуація, коли три заклади Львівської облради, які розташовані у Львові, вирішують перереєструватись. До речі перереєструватись вирішують в інші місця, а не у ті, які перереєстрували їх минулого разу. Чому? Бо обґрунтовують, що, мовляв «ми, обласні заклади, платимо гроші до бюджету, а ви з бюджету ніяк нам не допомагаєте».

Але як же так? Ми зі Львова 3 млрд грн ПДФО до обласного бюджету дали. Чи область дала частину з цих коштів до міста на якісь проекти? Ні, не дала. Бюджет області запланований на військові потреби на 2024 рік – це 400 млн грн. І це запланований, невідомо скільки буде реалізовано у порівнянні із мільярдом гривень з бюджету міста. Якщо б ми у такому руслі хотіли підходити до цього питання, як це робить область, то всі наші школи, заклади медицини і всі структурні підрозділи, які платять величезний ПДФО у тому числі й до обласного бюджету зараз повинні прийти до області і сказати: «Ми вам платимо дуже багато, давайте частину нам віддайте, бо нам мало»? Це так не може працювати. Закон передбачає, що всі хто перебуває за місцем реєстрації, за місцем здійснення діяльності, сплачують податки в тій громаді, де вони працюють і зареєстровані.

Спроби людей, які ініціюють це питання у мене викликають подив, тому що це виглядає більше як спроба банально розпоряджатися грошима. Як ви знаєте, депутати області зараз бюджетом не розпоряджаються, ним розпоряджається військова адміністрація. На розгляді депутатської комісії ЛОР пропонували, що 80 млн грн, які місто втратить унаслідок перереєстрації [медичних закладів], розподілятимуть так: 20% підуть на потреби військових – три військові частини отримають приблизно по 5 млн грн; частину коштів отримає бюджет тієї громади, куди перереєструють [медзаклад] і левову частку завдяки поверненню з бюджету отримають ті заклади, які перереєструвались. Виглядає, що просто хтось хоче отримати можливість розпоряджатись цими грошима.

Мені це нагадує тему відкату. Давайте назвемо ці заклади. Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, де працює 2 тис. працівників, платитиме ПДФО у Сколе. Бо там є філія цього закладу. Фактично цей центр…

Переїде в Сколе.

Він не переїде, він у Львові.

Власне, що він не переїде, він орендує в міста не менше п’яти приміщень. При чому зараз, під час військового стану, місто не бере орендної плати, тобто вони просто користується нашим міським приміщеннями, майном громади Львова, а податки вони вважають, що є сенс платити громаді міста Сколе.

Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи, де понад 800 працівників, сплачуватиме податок у Трускавці.

У Львові 800 працівників і лише 43 працює у Трускавці. І теж виходить, що вони всі планують переїхати у Трускавець. Ми зробили дорогу до Винник, місто вклало гроші у цей проект і всіляко підтримуємо розвиток цього мікрорайону. Проте це не заважає закладу вважати, що йому бракує коштів.

Є ще Львівська обласна лікарня, де понад 2 тис. працівників. Її збираються перереєструвати де-факто, якщо дивитись по податках, у Великолюбінську ОТГ. Це адреса збігається, бо у 2019 році цю ж лікарню саме туди й перереєстрували. З того, що я чув тоді – це була передвиборча історія, бо це був округ одного з братів Дубневичів, а вони родичаються з керівником цієї лікарні паном Михайлом Гичкою. І вони домовились, що податки з лікарні підуть на їхній округ – всім добре і виборці щасливі. Зараз виборів немає, але починається та сама коломийка.

Може хтось вирішив почати готуватись

Можливо. Щодо цієї схеми. Чим мотивуються керівники медичних закладів і голови тих громад, куди збирають платити податки? Це те, що дійсно ми починаємо тут схематоз, починаємо ПДФО ділити на частинки, наче пиріг. 40% віддаємо лікарням, за ці гроші вони можуть собі щось купувати, ремонти робити…

Так, з тендерами або без.

По-різному, як кому хочеться.

Але вони отримують можливість розпоряджатися близько 10 млн грн.

Ще 40% залишається цим громадам – Трускавцю, Сколе, Великому Любіню. Теж добре – падає копійка. І 20%, щоб особливо ніхто не критикував, віддадуть військовим. Йдеться про 16 млн грн, щоб прикрити дупи. Так це виглядає простою мовою. Чиновники області це все підмахнули і на рівні управління спільної власності прийнято таке рішення. Чи це рішення мають легалізувати депутати облради своїм голосуванням? Це питання до вас, як до депутатки обласної ради. Є ж профільні комісії, які займаються медициною, майном, фінансами. Чи повинні ці комісії погодити це рішення? Щоб це було всенародне рішення цілої громади.

Всенародного рішення, мабуть, очікувати не варто. Сесія не має за це голосувати. Проте мені дещо дивно, що управління майном спільної власності все таки вирішило погодити таке рішення. Це питання розглядали на комісії медицини і на комісії з питань майна. Комісія медицини підтримала це рішення, а майнова комісія не підтримала. І незважаючи на це, управління спільної власності акцептувало таке рішення. Як на мене, це неправильно. Більша частина людей, які брали участь в обговоренні, є мешканцями Львова. Це ті люди, які теж генерують надходження ПДФО до Львова. Як так може бути, що ми закриваємо очі на норми закону, загальний уклад і просто вирішуємо «допоможемо, щоб пару людей могли розпоряджатись коштами на свій розсуд»? Це не державницька позиція. Бо завтра наші школи й садочки не побіжать вимагати гроші за такою ж логікою, як це роблять обласні чиновники.

Це ви зараз з морально-етичних позицій виступаєте. І це справді неправильно, так не мало б бути. Але ж після всіх тих махінацій, які відбувались у 2019-2020 роках прийняли закон. Верховна Рада прийняла закон про неможливість перереєстрації закладів. Якщо вони фізично розташовані в одному місці, там мають платити податки й залишатись там. Отже є цей закон, але це не заважає чиновникам ЛО «мутити» все по-своєму. Чому так? Вони знайшли якусь дірку в законі?

Під час обговорення на комісії була присутня депутатка Галина Васильченко, яка брала участь в попередніх змінах до закону, коли були вже згадані події 2020 року. І вона теж підтвердила, що здійснювати у такий спосіб перереєстрації неправильно. Також у законі є норма, яка каже, що якщо у Трускавці працюють 43 особи з Винниківського госпіталю, то ПДФО має сплачуватись за 43 особи у Трускавці. А за 800 осіб, які працюють у Львові ПДФО сплачується у Львівській ТГ.

Галина Васильченко не лише депутатка й співавторка цього закону, вона ще й юристка. Тому вона знає, що говорить. Тут очевидно питання в чиновників таке: «Нам по барабану, ідіть в суд». Виникає питання, що робити далі в цій ситуації?

Ми будемо працювати з депутатами, щоб придумати, які зміни внести в закони, аби унеможливити такі випадки, щоб чиновники не могли займатись свавіллям. А щодо морального боку питання, щодо того, як вчинили керівники обласних закладів, керівники відповідних підрозділів ЛОР – це інше питання.

Є ще голови громад, які готові прийняти ці податки. Наприклад, мер Трускавця Андрій Кульчицький, який теж є медиком. Є Йосиф Фабрига з Великолюбінської ОТГ, мер Сколе Микола Романшин. Вони взагалі спілкуються на цю тему? Які в них мотиви?

Вони небагато говорили на засіданні комісії. Стверджували, що всіляко будуть допомагати військовим і що ці кошти, які вони зможуть отримати від переадресації ПДФО – це дуже добре для їхньої громади. Вони стверджували, що Львів місто велике, а вони маленькі…

Може справді треба допомогти маленьким, бідним і голодним? Є ж така точка зору, що Львову досить, що ці 80 млн грн треба віддати цим громадам.

Ми повинні діяти так, як це передбачає закон, щоб будувати правову державу. А з іншого боку ми маємо допомагати військовим. Скільки би ми не помамагли – цього завжди буде мало і треба ще більше. Ми у Львові це робимо. І працюємо виключно так, як вимагає закон.

Хочеться побажати, щоб закон переміг. Бо у випадку Львівської обласної ради багато посадовців керуються приказкою про те, що закон як дишло, куди покрутиш, так воно й буде. Вам сил і наснаги, вашу позицію ми почули, нехай ця боротьба завершиться справедливим результатом. Дякую вам за розмову.