Троє представників Львівщини стали призерами чемпіонату світу з гирьового спорту

Збірна України з гирьового спорту вдало виступила на чемпіонаті світу в Сербії. Творцями успіху «синьо-жовтої» команди стали і троє представників Львівщини: Михайло Домінюк, Роман Мних і Микола Драган.

В командній естафеті серед дорослих Україну представляли львів’яни Михайло Домінюк і Роман Мних та по одному атлету із Житомира і Києва. Михайло зізнається: «Я за останні 5 років, напевно, ще так не переживав, як на цих змаганнях. Бо в нас була реально велика конкуренція».

У команді — четверо гирьовиків різних вагових категорій. Вони по черзі виходять на поміст і працюють упродовж 3 хвилин на спільний результат. Михайло каже: «В командній естафеті трохи нема часу думати. Там мусиш працювати і себе не жаліти. Віддаватися на повну. І як говорив Майк Тайсон, якщо ти здашся, тобі легше не стане».

Найкращий результат в естафеті довгим циклом продемонстрував Роман Мних — зафіксував аж 39 підйомів. Це рекорд України і повторення рекорду світу. Також львів’янин здобув омріяне звання майстра спорту України міжнародного класу. До себе спортсмен дуже вимогливий. Розповідає: «Після виступу подумав: чому так мало, чому не більше? Можна ще більше! Треба тренуватися і бути більше впевненим у собі, штовхати себе до перемоги».

Опоненти до кінця наступали на п’яти. Однак українцям таки вдалося потрапити на п’єдестал, замкнувши чільну трійку. Михайло Домінюк своє досягнення присвятив пам’яті хресного батька. Чоловік каже: «Два місяці тому мій хресний батько помер. Було дуже важко мені пережити це і тренуватись. Він багато допомагав мені, багато вкладав в мене. Тихо радів за мене. При мені цього не говорив. Але я знаю, що він радів за мене».

Ще один представник Львівщини Микола Драган завоював «срібло» у командній естафеті коротким поштовхом серед юніорів. Розповідає: «Я зробив 51 підйом. Але сподівався зробити мінімум 53. Тоді би виконав розряд майстра спорту міжнародного класу. Але не вдалося, як хотілося».

По завершенні світової першості гирьовики дякують тим, без кого, кажуть, їхній успіх був би неможливим. Сміються: «Дякуємо дружинам, які нам допомагають, які нас відпускають. Це головне. Ми їм дуже дякуємо, бо вони терплять набагато більше, ніж ми».

На мажорній ноті львів’яни завершують виступи на міжнародній арені у цьому сезоні.