Золото в Сочі, похід в міністерство та фейк про розстріл мешканців Словʼянська

9 січня своє 39-річчя відзначає відома українська біатлоністка Олена Підгрушна. ZAXID.NET пропонує згадати декілька цікавих фактів із життя олімпійської чемпіонки, багаторазової переможниці та медалістки чемпіонатів світу та Європи, яка золотими буквами вписала своє ім’я в історію українського біатлону.

Перші кроки в біатлоні

Олена Підгрушна народилася 9 січня 1987 році в польському місті Легниця (Нижньосілезьке воєводство), де її тато був військовим у групі радянських військ. Цікаво, що хрестили дівчинку в Казахстані, де народилася її мати, хоча дідусь і бабуся були корінні тернополяни. Батьків рід походив з Великої Березовиці – селища, що межує з Тернополем. 1990 року Підгрушні з трьома дітьми повернулися на малу батьківщину. Тож у дитсадок і в школу № 8 Олена ходила вже в Тернополі.

У п’ятому класі вчитель Ярослав Гаяць поцікавився в учнів, чи не хоче хтось займатися біатлоном. Олена одразу погодилася, бо якраз напередодні дивилася трансляцію міжнародних змагань з цього виду спорту, де тернополянка Олена Зубрилова навіть стала призеркою.

На лижі Підгрушну поставив учитель Микола Опанасюк. Щоправда, регулярних тренувань не було. Згодом доля звела її з Олегом Бунтом, тодішнім директором школи олімпійської підготовки, а згодом одним з її особистих тренерів, і Олена розпочала тренування на біатлонній базі в селі Підгороднє неподалік від Тернополя.

Саме Олегові Бунту та Ігорю Починку (ще одному особистому тренерові) біатлоністка завдячує подальшими спортивними успіхами. Саме ці наставники свого часу не дозволили їй назавжди розпрощатися зі спортом. А принаймні двічі в Олени таке бажання виникало. Спершу під час навчання у 9-му класі, коли після участі в зимовому молодіжному чемпіонаті України довелось робити вибір – залишатися у спорті, або шукати іншу професію. А вдруге – вже у складі збірної України, де тренером був Євген Колупаєв.

«В той час мені було дуже важко психологічно: змінився колектив, на етапах Кубка світу пристойних результатів не показувала. Я просто сіла, опустила руки й кажу: все, надалі так не можу», – згадувала Олена.

На щастя, тренери знайшли необхідні слова, щоб переконати її продовжувати тренування. Виступала спочатку за спортивне товариство «Колос», а згодом – «Динамо».

Дебютне золото

У 2004 році Підгрушна дебютувала на юніорському чемпіонаті світу. Першим серйозним успіхом Олени в біатлоні стала бронза у 2006 році в індивідуальній гонці на 10 км в рамках юніорської світової першості. Через рік вона фінішувала другою в естафеті 3x6 км на континентальній першості.

У 2007-му вона вже бігла за дорослу збірну України на етапі в Контіолахті (Фінляндія), фінішувавши в спринті на 44 місці. У грудні 2008 року в шведському Естерсунді посіла 27 місце в індивідуальній гонці і вперше потрапила в залікову зону. А в січні 2009-го завоювала першу золоту медаль – на чемпіонаті Європи в російській Уфі разом із сестрами Семеренко та Інною Супрун вона перемогла в естафеті 4x6 км.

У 2010-му і 2011-му роках збірна України, у складі якої була і Олена, знову опинилася на пʼєдесталі пошани. На двох чемпіонатах світу українські біатлоністки приходили другими. Однак медаль, завойовану в 2011 році в Ханти-Мансійську, в українок відібрали через допінговий скандал, який розгорівся навколо Оксани Хвостенко.

У 2012 році Підгрушна завоювала відразу три золоті медалі на чемпіонаті Європи: в естафеті 4x6 км, гонці переслідування на 10 км і спринті на 7,5 км. Цікаво, що в двох останніх змаганнях на фініші вона випередила колегу по збірній Валентину Семеренко.

У 2013 році на чемпіонаті світу Олена взяла весь комплект нагород: перемогла в спринті на 7,5 км, завоювала срібло в естафеті 4x6 км (разом з Юлією Джимою та сестрами Семеренко) і взяла бронзу у 10-кілометровій гонці переслідування.

Кривава Олімпіада під розстріли на Майдані

Але найбільший успіх Олени припав на 2014 рік. На Олімпійських іграх в Сочі в складі збірної України з сестрами Семеренко та Юлією Джимою вона завоювала золото в естафеті 4х6. Ця перемога стала історичною для всього українського біатлону, оскільки була здобута після подій на Майдані. Прикметно, що на фініші українки обійшли саме росіянок, у яких пізніше срібло взагалі відібрали через допінг.

«Було дуже важко. Коли ми виїжджали з України, була тиша, все спокійно. Проходить буквально декілька тижнів, і починається Майдан – взагалі незрозуміла ситуація. А під час Олімпійських ігор – взагалі розстріли. І коли ми фінішували, тоді до нас під’їхали, напевно, майже всі спортсмени з кожної команди і кажуть: "Хто, як не ви, сьогодні заслуговує перемоги?"», – згадувала згодом Олена.

Олену Підгрушну і сестер Семеренко з почестями зустрічають в аеропорту «Бориспіль»

Похід у Міністерство і камбек у великий спорт

Після Олімпіади Підгрушна на деякий час залишила спорт і стала чиновницею – у квітні 2014 року міністр молоді та спорту Дмитро Булатов запропонував Олені стати його заступницею. Однак на цій посаді вона пробула недовго, і вже 26 березня наступного року пішла у відставку і повернулась в біатлон.

«Це було свідоме і виважене рішення. Після зимової Олімпіади в 2014-му у мене було емоційне і фізичне вигорання. Я не могла чути про біатлон пів року і взагалі не хотіла про нього говорити. Я йшла на паузу, будучи олімпійською чемпіонкою, і навіть не знала, чи повернуся», – пояснювала згодом Підгрушна.

У 2016-му Олена стала володаркою срібних нагород в змішаній естафеті та гонці переслідування 10 км на чемпіонаті світу з літнього біатлону на роллерах, а також переможницею спринту у Кенморі (Канада). Тоді ж – в сезоні 2015/16 – вона посіла сьому, найвищу у своїй кар’єру сходинку загального заліку Кубка світу. А у 2018 році на церемонії відкриття Олімпійських ігор в південнокорейському Пхьончхані Підгрушна була прапороносицею української збірної.

У 2020 році Олена двічі підіймалася на п'єдестал пошани: на чемпіонаті світу разом з Анастасією Меркушиною, Юлією Джимою і Вітою Семеренко посіла третє місце в естафеті 4х6, а у суперспринті на чемпіонаті Європи завоювала срібло, лише на 2,8 секунди відставши від росіянки Євгенії Павлової.

У 2021-му на чемпіонаті світу українська жіноча збірна у складі Анастасії Меркушиної, Юлії Джими, Дар'ї Блашко і Олени Підгрушної знову опинилася на третьому місці в естафеті 4х6.

2 лютого 2022 року Підгрушна захворіла на COVID-19 вже в Пекіні, перед відкриттям Олімпійських ігор, і змушена була пропустити змагання, до яких посилено готувалась майже рік. Її замінила Анастасія Меркушина, яку терміново довикликали у збірну України.

Востаннє Олена Підгрушна повноцінно виступала на етапі Кубка світу у березні 2023 році. Офіційно вона не завершувала спортивну карʼєру, однак неодноразово говорила про те, що роздумує над цим рішенням. Сама Підгрушна бачить себе надалі у тренерстві. Наразі Олена є чинною військовослужбовицею (майор Національної грвардії).

Особисте життя

Олена Підгрушна тричі виходила заміж. З 2013-го по 2016-й роки перебувала у шлюбі з Олексієм Кайдою, колишнім народним депутатом Верховної Ради України VII скликання від ВО «Свобода» та ексголовою Тернопільської обласної ради.

Олена Підгрушна з Олексієм Кайдою

5 червня 2021 року вийшла заміж за колишнього лижника, сервісмена збірної України з біатлону Івана Білосюка. Після весілля взяла його прізвище, але повернула своє після розлучення в січні 2025-го. Олена та Іван не афішували спільного життя та не публікували спільні фото чи відео у соціальних мережах.

У травні 2025-го побралася з військовослужбовцем Ростиславом. Весілля відбулося в Ворохті. 8 серпня 2025 року у пари, яка нині мешкає у Тернополі, народився син Давид.

Олена Підгрушна з чоловіком Ростиславом і сином Давидом

Російські фейки

Влітку 2014 року російські ЗМІ поширили неправдиву інформацію про те, що Олена Підгрушна стала снайперкою в АТО і відстрілює мирних людей у місті Словʼянськ. Після цього спортсменці почали надходити погрози. Підгрушній довелося видалити всі акаунти в соцмережах, найняти охорону і навіть ходити зі зброєю. Сама Олена заявила, що ніколи не була в АТО і весь цей час працювала в міністерстві.

Нагороди:

• Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2009 року).
• Відзнака Тернопільської міської ради (2013 року).
• Орден княгині Ольги III ст. − за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність (14 вересня 2013 року).
• Орден княгині Ольги II ст. − за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм (23 серпня 2014 року).
• Орден княгині Ольги I ст. — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю (8 березня 2021 року).

Цікаві факти

• Олена Підгрушна закінчила Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка за спеціальністю «фізична культура» ((викладач фізичної культури та спорту). Потім вступила до аспірантури Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.
• Ім’я Олени Підгрушної увічнили на поштовій марці. Її спецпогашення відбулось 31 січня 2014 року.

• Спортсменка зізналась, що мала пропозицію від представників Чехії щодо зміни громадянства, але на такий крок не пішла, пояснивши, що дуже любить Україну.
• Серед головних її захоплень – вишивання, музика, танці.
•