У Львові проголосять Акт відновлення української державності. Уточнено

30 червня 2012 року з балкону Львівської міської ради Ярослав Стецько проголосить Акт відновлення української держави. Театралізоване військово-історичне дійство присвячене до 71-ї річниці проголошення Акту відновлення української державності.

Як повідомили ZAXID.NET організатори, час заходу змінено: дійство розпочнеться не о 13.00, як планувалося досі, а о 15.00.

Ініціатором військово-історичного дійства виступило Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять».

«На один із балконів на площі Ринок вийдуть історичні персонажі, Ярослав Стецько і Йосип Сліпий. Під балконами зберуться як цивільні, так і військові. Ярослав Стецько проголосить Акт відновлення Української держави. Усі кричать «хай живе вільна Україна», «слава Україні», «хай живе Ярослав Стецько»,– зазначають організатори заходу.

Нагадаємо, що 30 червня 1941 року німецькі війська увійшли у Львів. Це був 1-й Бранденбурзький батальйон, який складався з 330 вояків-українців батальйону "Нахтіґаль" на чолі з Романом Шухевичем. Використовуючи момент, ОУН (бандерівська) ініціювала зібрання близько сотні діячів українського національного руху у будинку "Просвіти". Серед учасників зібрання був і майбутній глава УГКЦ Йосип Сліпий. Це зібрання увійшло в історію як Українські національні збори, які проголосили Акт відновлення Української держави. Цей документ передбачав відродження Української держави в межах, що сформувалися після Акта злуки Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки 22 січня 1919 року.

Наступного дня митрополит УГКЦ Андрей Шептицький видав Пастирський лист, в якому висловив підтримку цьому історичному документу та сподівання, що ця подія розпочне "нову епоху в житті Державної соборної самостійної України". Однак сподівання ОУН на те, що німці на початку війни не захочуть налаштувати супроти себе 40-мільйонну українську націю, не справдилися. Нацисти спочатку заборонили діяльність Українського державного правління та вимагали відкликати Акт, а коли представники українського руху відмовилися це зробити – розпочалися арешти новоствореного уряду та керівництва ОУН. Серед арештованих були очільник ОУН Степан Бандера та прем'єр Ярослав Стецько.