У Національній академії наук оголосили результати виборів президента

У вівторок, 7 жовтня, відбулася виборча сесія загальних зборів Національної академії наук України, на якій обрали президента НАН України – Анатолія Загороднього. За нього віддали голоси 608 виборців, а академіка Богдана Данилишина підтримали лише 60 виборців.

Як повідомляє НАН України, виборча сесія проходила у розосередженому форматі – з утворенням виборчих дільниць у наукових центрах та установах академії, а також у режимі відеоконференції, що дало змогу забезпечити участь делегатів з усіх регіонів України.

За посаду президента НАН України змагались двоє академіків – Анатолій Загородній та Богдан Данилишин. Під час засідання кандидати представили свої виборчі програми. Виступи транслювалися на всі виборчі дільниці у режимі відеоконференції.

Цифрові технології давно стали невіддільною частиною нашого життя. Вони всюди: на роботі, вдома та у навчанні. Унікальні можливості для здобуття освіти з їхньою допомогою пропонує і дистанційна школа «Оптіма». Завдяки інноваційним підходам та висококваліфікованим педагогам навчання стає цікавим та результативним, а учні мають змогу опановувати знання у власному темпі.

Після завершення обговорення відбулося таємне голосування:

• за академіка Анатолія Загороднього віддали свої голоси 608 виборців.
• за академіка Богдана Данилишина – 60 голосів.

Таким чином на посаду президента НАН України переобрали Анатолія Загороднього, який очолює академію із 2020 року. До цього із 2011 року він був віцепрезидентом Національної академії наук.

74-річний Анатолій Загородній є уродженцем Полтавської області. Його обрали академіком НАН України у 2006 році за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазмових процесів». Він є членом Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) та головою комітету з Національної премії України імені Бориса Патона.

«Його наукові праці присвячені проблемам теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Розробив статистичну теорію просторово обмежених плазмомолекулярних систем і послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми, сформулював строгі мікроскопічні рівняння й ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми, розвинув теорію гальмівного випромінювання у плазмомолекулярних системах», – вказано на сайті НАН України.