У центрі Львова розкопали скарб часів Австро-Угорської імперії

У Львові археологи розкрили фундаменти наріжної кам’яниці на розі вулиць Краківська та Вірменська. Перша згадка про цей будинок датується ще XVI століттям. Під час розчищення підвалів будинку археологи знайшли скарб монет, час заховання якого, вірогідно, можна віднести до початку Першої світової війни.

Розкопки на ділянці проводять фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, повідомили ZAXID.NET у НДЦ «Рятівна археологічна служба».

«Скарб ми знайшли у шарі ХІХ століття. Він був замотаний у тканину. Знайдений скарб – це 95 монет часів Австро-Угорської імперії, а точніше періоду з 1892 по 1912 року. Серед них дев’ять монет номіналом одна крона – це срібні монети, три – бронзові, решта – нікелеві. Скарб цікавий тим, що його заховали перед Першою світовою війною. Можливо, це свідчить про те, що люди відчували неспокійні настрої і ховали заощадження», - розповів Назар Войтович, науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, керівник розкопок.

За інформацією львовознавця Ігоря Мельника, саме в цій кам’яниці «мав свою бляхарську майстерню президент Королівського столичного міста Львова у 1907-1911 роках Станіслав Цюхцінський».

Дослідження на ділянці, що на розі вулиць Краківська та Вірменська, фахівці НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України проводять вже третій рік (ділянку досліджували у 2007 та 2010 роках). «Наразі ми відкрили західну сторону чотирьох будинків на вулиці Краківській, 6, 8, 10 і 12. Перші згадки про ці будинки датують ще 1536 роком, однак за часів австрійської влади вони зазнали чимало перебудов, особливо підвальні приміщення та приміщення першого поверху», - зазначив Назар Войтович. Нагадаємо, серед найцікавіших і найбільш несподіваних знахідок, які торік виявили на ділянці, - артефакти, що датуються давньоруським часом (кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст.,) – уламки кераміки, пряслиця із рожевого шиферу і фрагменти двох ножів.

Нині на ділянці, що відвели під готель, дослідили трохи менше 500 квадратних метрів із майже 1000 квадратних метрів, які планують дослідити. Наразі археологи дійшли до глибини 5 метрів 50 сантиметрів. Цьогорічні дослідження почались у серпні. Триватимуть вони, доки дозволить погода.

За словами археологів, віднайдені фундаменти наріжної кам’яниці збережені доволі добре.

«Найкраще вціліли фундаменти наріжного будинку на Краківській, 12. Зокрема у дуже доброму стані мощення підлоги, яке датується XVIIІ століттям. Тепер слово за проектантами готелю. Оскільки рештки мають значну наукову цінність і є візуально привабливими, ми будемо рекомендувати інвестору законсервувати їх і експонувати у підвальному приміщенні готелю», - розповів Олег Осаульчук, директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.