У ветерана Афганістану зі Львова забрали наданий раніше протез ноги

Львів'янин, ветеран афганської війни, який втратив ногу, підірвавшись на протипіхотній міні майже 30 років тому, тепер ще й втратив протез. Чоловік впродовж двох років добивався у держави сучасного протезу ноги і восени 2019 року таки зміг стати на обидві ноги. Щоправда, шанс на другу молодість обірвала прикра звістка. Під час переобладнання пристрою бійцю його просто не повернули. Виявляється, Міністерство не проплатило обіцяних коштів.

На порозі своєї оселі ветеран зустрічає нас у дорогому для серця атрибуті з десантної служби. Миколі Окілку майже 60 років і половину життя він провів без втраченої на війні у Афганістані ноги. Незважаючи на ампутацію, чоловік веде активний спосіб життя — відтискає більше 100 кілограмів від грудей та обожнює настільний теніс, є кандидатом у майстри спорту.

«Цей колінний вузол розрахований для того, що можна грати в настільний теніс. Раз в житті я хотів відчути, що можна ходити, спускатися по сходах, спортом займатися. Я це відчув, він досить м'який, хороший, зручний», — описує свою мрію ветеран війни в Афганістані Микола Окілко.

Ветеран звернувся до Фонду соціального захисту інвалідів, щоб скористатись програмою протезування. І мрія таки здійснилась. Дворічна епопея зі збором документів та проходженням тестів восени минулого року завершилась отриманням новенького протезу стегна підвищеної мобільності. Вартість такого приладу — більше 700 тисяч гривень. С-leg-4 з автоматичною системою управління дає змогу навіть бігати.

«Вийшло так, що 8 липня 2019 року було засідання у Фонді соціального захисту інвалідів в місті Києві. Одностайно і одноголосно всі висловилися, що я можу протезуватися і який діагноз в моєї кукси, на що я здатний і як можу функціонально працювати по складному протезуванню», — розповідає ветеран війни в Афганістані Микола Окілко.

Ветеран користувався сучасним протезом лише 2 місяці. Однак під час візиту до Києва на підприємство «Ортотех-Сервіс», яке виготовляло штучну ногу, її зняли на переобладнання. А потім не повернули. Аргументували тим, що Міністерство соціальної політики не перерахувало за неї кошти.

«Вони 28 січня 2020 року мали куксоприймач доробити, щоб я міг ходити на протезі, а вони мало того що не зробили куксоприймач, зняли стегно, колінний вузол і по суті я без того почав ходити. Я написав: з примусовим вилученням не погоджуюсь, вважаю його неправомірним і безпідставним», — розповідає про прикрий випадок у столиці ветеран війни в Афганістані Микола Окілко.

Боєць повернувся додому без протеза. Довелось знову стати на незручні милиці. Тож знову почав оббивати пороги відомств. У компанії, яка забрала в чоловіка протез, спочатку пообіцяли відповісти, а згодом телефоном відмовили у коментарі. Працівниця ТОВ «Ортотех-Сервіс ГмбХ» передала слова директора, що він інтерв’ю давати з цього приводу не буде. Тепер на учасника бойових дій, інваліда та кавалера ордену «Червоної зірки» очікує ще одна експертиза.

«На сьогодні ми не кажемо, що Микола Петрович Окілко є поза програмою, на сьогодні ми не можемо сказати, що держава відвернулась від нього і не буде його протезувати, на сьогодні просто стоїть питання оцінити реальний стан справ. І Міністерство звернулося до українського наукового-дослідного інституту протезування щодо оцінки ситуації з куксою і протезуванням Миколи Петровича», — запевнила директорка Фонду соціального захисту інвалідів Львівщини Галина Мисаковець.

Скільки очікувати на це рішення — невідомо. Якщо у тесті таки не дорахуються заповітних балів, ветерану такого протезу вже не носити.

«Найголовніше я б хотів просто побігати. Я розумію, що це виглядало б як дитячий біг, але це було б по-дорослому, я б зміг, я б хотів», — продовжує мріяти ветеран війни Микола Окілко.