Україна на обслуговування боргу витрачає більше, ніж на медицину і освіту

Україна витрачає дуже великі суми на обслуговування державного боргу, збільшуючи при цьому дефіцит державного бюджету. Загалом обслуговування держборгу, за підрахунками експертів, перевищує видатки на освіту і охорону здоров'я.

"За оцінками фахівців, в Україні середній рівень зовнішнього боргу - близько 30% ВВП. Але залучені Україною позики відрізняються своєю короткостроковістю і високим рівнем процентних ставок. Так, обслуговування державного боргу України у відсотках до ВВП можна порівняти з тим, що існує в США і Великобританії, але рівень заборгованості в США перевищує 100%, а у Великобританії - понад 80%", - пише в статті для «Дзеркала тижня» Юрій Ганущак.

При цьому вже зараз обслуговування державного боргу в 35 млрд грн перевищує видатки з державного бюджету на освіту та охорону здоров'я, разом узяті, і постійно зростає як в абсолютному значенні, так і щодо загального фонду бюджету. Крім того, позики в Україні залучаються на покриття поточних витрат, а не капіталовкладень, що створюють основу для повернення основної частини боргу. Це суперечить логіці поведінки успішних підприємців, які в основному не залучають кредити для здійснення поточних виплат, так як нерідко це призводить до банкрутства, нагадує Ганущак.

Автор також зазначає, що політика залучення запозичень у світі відрізняється, але ряд країн схиляються до повернення до "золотого правила", що означає бездефіцитність бюджету. Так, у Великобританії та ФРН дефіцит дозволяється тільки для бюджету розвитку. У Швейцарії дефіцит взагалі не можна планувати. Якщо виникає дефіцит протягом виконання бюджету, його необхідно покрити протягом трьох років шляхом створення профіциту бюджету. Жорсткі правила введені в Іспанії, де в некризові часи дефіцит не допускається, а в період кризи дозволяється в розмірі не більше 1%. Бездефіцитності бюджету вимагають в Португалії, Японії, Естонії.

"В Україні, навпаки, ситуація тільки погіршується. Якщо раніше покриття дефіциту бюджету було гарантовано кредитними лініями міжнародних фінансових організацій, то сьогодні такі джерела не визначені. Більше того, уряд бере додаткові бюджетні зобов'язання під неіснуючі доходи, як це було в 2012 році, зокрема, під так звані соціальні ініціативи президента. Очевидно, що при прогнозному зростанні ВВП в 4%, а фактичному - 0,5% в доходах держбюджету утворилася серйозна діра", - пише Ганущак.

Автор нагадує, що відповідно до Бюджетного кодексу, необхідно було провести секвестр бюджету, але офіційно заявити про це уряд побоявся. Як наслідок, ряд бюджетних призначень так і не були профінансовані, хоча головні розпорядники вже взяли бюджетні зобов'язання, зокрема, щодо закупівлі товарів, робіт і послуг. Бюджет фактично перейшов на ручне управління, коли прем'єр особисто визначає, які статті і програми необхідно фінансувати. Державне казначейство лихоманить - щоденний залишок на його рахунку іноді не перевищує кількох мільйонів, що є критичним показником.

Нагадаємо, державний і гарантований державою борг України в 2012 році зріс на 8,9% і на 31 грудня 2012 року становив 515,51 млрд грн, або $64,495 млрд.