Українська воєнна економіка

Через повномасштабне вторгнення Росії 2022 рік став одним із найскладнішим для економіки України. За даними Нацбанку, внаслідок війни наприкінці року інфляція сягне близько 30%, але вже наступного року суттєво сповільниться.

У п’ятницю, 9 грудня, «Юридична компанія "Ейч.Ді.Партнерз"» провела підсумкову стратегічну сесію Forum West, під час якого експерти проаналізували, як економічний ринок України пережив 2022 рік та спрогнозували нові виклики на найближчі кілька років. ZAXID.NET занотував найважливіше зі стратегічної сесії Forum West, яку транслював сайт «Твоє місто».

***

Яка модель української воєнної економіки?

За словами представниці інституту ринкових досліджень GfK Тетяни Ситник, світова історія вже неодноразово проходила уроки воєнної економіки. До прикладу, під час Першої та Другої світової війн увесь сектор економіки мобілізувався і працював на потреби військово-оборонного комплексу. Однак жодна з попередніх моделей не схожа на економічний ринок в умовах війни в Україні.

Найбільше війна вдарила по сектору виробництва та постачання, логістичних зв’язках, зокрема, через блокування морських портів, а також по людських ресурсах та критичній інфраструктурі, зокрема, енергетичній.

«На морський транспорт припадало 70% українського експорту. Це, фактично, весь головний український експорт», – розповіла Тетяна Ситник.

Для окреслення української воєнної економіки вона наводить модель, яку запропонував експертом Любомир Шавалюк. Ця модель передбачає розділення економіку України два кола: на цивільну та військову. Ці кола перетинаються, але існують паралельно.

«У нас зараз така ситуація складається, що ЗСУ відбиває ворога, бізнес працює і адаптується, а уряд тримає дипломатичний фронт», – додає експертка.

Серед ризиків такої моделі воєнної економіки вона називає деіндустріалізацію, оскільки багато виробничих потужностей постраждали внаслідок обстрілів, дефіцит бюджету, брак робочої сили, відтік населення. Однак, зазначає вона, війна призведе й до великих структурних змін, серед яких деолігархізація, зростання важливості середнього індустріального бізнесу, диверсифікація логістики.

«У 2022 році Україні вдалось зберегти макроекономічну стабільність в умовах війни та подолати масштабну зупинку виробництва і відтік людей, фактично повернувши ці процеси назад», – вважає представник «Банку Львів» Володимир Кузьо.

Він зазначає, що Нацбанк на виклики війни зреагував правильно. Зокрема, НБУ вдалось уникнути стрімкого падіння гривні та зниження запасів золотовалютного фонду.

Як український бізнес пережив 2022 рік?

«Найскладніший виклик для бізнесу був зберегти емоційну стійкість команди. У таких випадках, з мого досвіду, набагато більше зусиль потребує поставити правильні задачі і сказати: ми все пройдем, все зробимо, випустимо нові продукти. Але те, що країна вистояла при такому зовнішньому втручанні дає підстави обережно оптимістично прогнозувати в наступному році ріст», – зазначив організатор форуму Володимир Глащенков.

За словами Тетяни Ситник, після пандемії коронавірусу у 2020 році українські бізнеси почали стрімко зростати. Однак після повномасштабного вторгнення підприємці зіткнулися з новими викликами – війна н не дозволяє не тільки розвиватися, а й масштабувати бізнес.

За даними опитування підприємців, після 24 лютого більшість із них скоротили діяльність, але продовжують працювати й лише 9% – повністю припинили працювати. Ще 5% та 6% відповідно змінили рід діяльності та вийшли на нові ринки.

«Загалом бізнес у середньому говорить про падіння на 49%. Йдеться про використання потужностей. Якщо взяти прогнози НБУ про падіння ВВП, а це 33-37%, то насправді це навіть за тих умов, які є не така вже й погана цифра», – розповіла Тетяна Ситник.

Найгірша ситуація, відповідно, на тих територіях, що були окуповані або де тривали активні бойові дії. Найбільше постраждала галузь торгівлі та промисловості. Найкраща ситуація на ринку послуг.

Самі представники бізнесу серед найвпливовіших наслідків війни назвали загальне падіння попиту на продукцію, зупинку або перебої з постачанням, збільшення витрат на логістику і сировину, брак коштів на продовження діяльності, заборгованість від клієнтів та покупців, а також втрата покупців.

Тетяна Ситник зазначає, що навіть в умовах війни українському бізнесу вдається адаптуватися до нових реалій – шукає нові способи продовження діяльності в цих умовах.

«Момент адаптації бізнесу до нових реалій був пов’язаний з переходом від невизначенсоті до ризиків, і коли з’являється більше розуміння, як це відбувається, де можна зазнати втрат, тоді виникають стратегії мінімізації цих втрат. У будь-якому разі, це дозволяє трохи посунути горизонт планування», – експертка з досліджень ринку.

Однак, каже експертка, попри адаптацію, у бізнесу залишається велика потреба в інвестиціях. Щонайменше половина з опитаних заявили, що найбільше потребують інвестицій для покращення якості продукції та послуг, запуску нових видів продукції, цифрових технології та будівництва нових виробничих потужностей.

Що чекає українську економіку в найближчі кілька років?

На думку Володимира Кузя, у найближчі роки структура української економіки значно зміниться й ключовими гравцями ринку стануть малий та середній бізнес, який «драйвуватиме» економіку країни.

Він вбачає перспективи динамічного розвитку економіки на заході України, завдяки значним інвестиціям країн-партнерів.

«У 2022 році Нацбанк прогнозує падіння ВВП на третину, однак уже наступного року, на думку експертів, ситуація має покращитись. Поступове відновлення продовжиться у 2023-2024 роках саме завдяки міжнародним донорам», – каже він.

Інфляція наступного року очікується на рівні 20% з логічним збереженням облікової ставки на рівні 25%. Володимир Кузьо зазначає, що глобальна інфляція торкнулася не лише України. Вона відбувається й у більшості розвинених країн світу, зокрема, в ЄС цей показник становить 10%, а у США – о 8,2%

Управляючий активами інвестиційної компанії Concorde Capital Артем Щербина вважає, що наступного року Міжнародний валютний фонд (МВФ) спонукатиме НБУ підвищити курс долара, аби наблизити його до ринкових умов. Втім, зазначає він, якщо курс і зросте, то це відбудеться у першому кварталі року й він триматиметься на рівні приблизно 42 грн.

«З економічної точки зору це навіть вигідно Україні, бо вона залучає всередину валютний ресурс. Ми маємо розуміти, що найближчі два роки шансів на ревальвацію немає. Тож єдине, що нас буде підтримувати – це вливання від міжнародних партнерів», – вважає експерт.

Експерт також прогнозує, що через відтік населення згодом в Україні може виникнути дефіцит робочої сили, тому влада вже повинна розробляти варіанти, як залучати іноземних працівників на роботу в Україну.

« Україна має вже стимулювати відкривати ринок для іноземних працівників сюди. Завжди Україна була донором робочої сили, але за такої ситуації ми маємо стати країною, куди захочуть приїжджати, нам потрібна робоча сила», – додає експерт.

Артем Щербина підсумовує, що також не варто очікувати на швидке відновлення експорту й навпаки, бути готовим, що Україна у найближчі роки стане залежною від імпорту країною, що також тиснутиме на курс.

Також, зазначає він, зростатиме галузь ІТ і вона стане чи не найбільшим платником податків. Натомість держава Україна інвестуватиме кошти в переробку, альтернативну енергетику і мілітарну галузь.

«Після війни Україна перестане бути транспортним хабом між сходом і заходом, на чому заробляла. Економіка стане більш сервісною, а не промисловою, а це якість, тобто, ми будемо менш залежними від фізичних промислових компаній», – додав Артем Щербина.