Відновити втрачене

За підрахунками Київської школи економіки, Росія під час повномасштабного вторгнення завдала нашій інфраструктурі збитків на $151,2 млрд. Загалом втрати української економіки експерти оцінюють до 600 млрд доларів.

«За оцінками Мінекономіки і КSЕ Institute, загальні втрати економіки України внаслідок війни з урахуванням як прямих втрат, що розраховуються в цьому проєкті, так і непрямих втрат (падіння ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо) складають від $543 млрд до $600 млрд», – йдеться у повідомленні аналітиків.

Наслідки влучання ракети у Львові, липень 2023 року. Фото ДСНС

Найчастіше від атак російських терористів страждав житловий фонд, інфраструктура загалом, активи підприємств і освітні обʼєкти. Аналітики оновлюють цю інформацію, тож очевидно, що чим довше триватиме російсько-українська війна, тим більше чисел і нулів буде у сумі збитків.

Будинки, в яких живуть люди, храми, навчальні заклади, музеї чи бібліотеки – окупанти знищують міста і села як на лінії фронту, так і глибоко в тилу.

бібліотека імені О. Гончара в Херсоні після атаки росіян. Фото Олександра Прокудіна

Відповідальність за скоєне

Велика лепта зруйнованого підпадає під термін «воєнний злочин» – тобто порушення законів і вивчення війни. Це тривала обʼємна робота українських правоохоронців і союзників - для того, аби оцінити суму збитків і згодом (бодай намагатися) притягнути Росію до відповідальності.

І тут йдеться не лише про свідомі напади на цивільні обʼєкти і енергетичну інфраструктуру - про розслідування тих звірських злочинів, які росіяни робили з українцями – військовими і мирним населенням.

До спільної групи розслідування ймовірних тяжких міжнародних злочинів в Україні вже приєднався Європол.

Група розслідування. Фото Європол

Цю команду створили ще 25 березня 2022 року Литва, Польща та Україна за підтримки Євроюсту. 31 травня 2022 року членами стали також Естонія, Латвія та Словаччина, а 13 жовтня 2022 року до групи приєдналася й Румунія.

«Згідно зі своїм мандатом, Європол надаватиме аналітичну та криміналістичну підтримку членам спільної слідчої групи. Крім того, Європол підтримуватиме збір та аналіз даних, отриманих законним шляхом із відкритих джерел, таких як соціальні медіа, телевізійні та радіомовлення, так звані розвідувальні дані з відкритих джерел (OSINT)», – йдеться у прес-релізі.

Руйнування в режимі онлайн

Одна із найбільших відмінностей російсько-української війни від попередніх, схожих за величиною – наявність аудіовізуальних доказів злочинів росіян. Світлини, відео, аудіо від спецслужб – усе це дозволяє швидше знайти докази певного проступку, який вчинили окупанти.

Пошуком таких доказів займається держава, але й громадян закликають оперативно реагувати та залишати дані про ті чи інші воєнні злочини росіян.

За допомогою соцмереж, світлин, відео та аудіоперехоплень вдається спростувати твердження росіян про «мирных не трогаем» і «это не мы».

Попри величезну кількість доказів, поки не варто говорити про те, що Росія заплатить за скоєне.

Наприклад, голова правління Українського кризового медіа-центру, посол України у США у 2015−2019 роках Валерій Чалий заявив, що Росія навряд чи підпише у найближчі роки угоду про капітуляцію, а Україна не отримуватиме від неї репарацій.

«У нас не буде угоди капітуляції Росії в найближчі роки. Вона може бути колись, але не в найближчі роки. Тому забудьте про будь-які оформлені таким чином репарації», — пояснив він.

Тим не менш, Україна зараз збирає докази злочинів росіян і залучає партнерів до того, аби поступово відновлювати країну після терористичних атак ворога.

План відновлення

Те, на що опиратимуться у довготривалій перспективі, є «Планом відновлення». Цю кампанію провадять під гаслом «Візія Відновлення України: сильна європейська країна – магніт для іноземних інвестицій».

Десятирічна програма має охопити зміцнення безпеки та оборони, цифровізацію, шлях до ЄС, відбудову міст і сіл, розвиток економіки, інтеграцію в процеси та логістику Євросоюзу.

План Відновлення України базується на 5 Основних принципах: Негайний початок і поступовий розвиток; Нарощування справедливого добробуту; Інтеграція в ЄС; Відбудова кращого, ніж було, в національному та регіональному масштабах; Стимулювання приватних інвестицій.

Перші кроки до

Вже зараз українські союзники міркують над тим, як допомогти нашій країні відновлювати важливі обʼєкти та яким буде подальше інвестування в державу.

Наприклад, у червні 2023 року Європейська комісія запропонувала створити новий механізм для підтримки відновлення, відбудови та модернізації України. Це має стати спеціальним фінансовим інструментом, який забезпечить послідовну і передбачувану підтримку України до 2027 року.

«Європейський союз зобов’язався відігравати важливу роль у відбудові України та підтримувати інвестиції, необхідні для відновлення країни та реформ, які сприятимуть членству України в ЄС шляхом приєднання. Ці реформи поступово приведуть законодавство України у відповідність до вимог Союзу та сприятимуть його інтеграції в Єдиний ринок. Вони, у свою чергу, допоможуть залучити інвестиції в Україну, забезпечуючи регулятивну визначеність і покращене бізнес-середовище», – йдеться у документі.

Цей механізм матимедо 50 мільярдів євро у вигляді грантів і кредитів. Це стане підтримкою зусиль України зі збереження макрофінансової стабільності, сприяння відбудові й модернізації країни, водночас із впровадженням ключових реформ на шляху до вступу до ЄС.

«Україна може розраховувати на повну підтримку від ЄС. Ми готові взяти на себе провідну роль у міжнародних зусиллях з відновлення демократичної та заможної України. Це означає, що інвестиції будуть йти пліч-о-пліч з реформами, які підтримають Україну у просуванні на її європейському шляху», – каже Урсула фон дер Ляєн.

Урсула фон дер Ляєн. Фото «Європейської правди»

Окремі країни Євросоюзу вже напрацьовують рішення для нашої країни.

Наприклад, Франція закликає свої підприємства інвестувати в Україну. Натомість ті компанії, які допомагатимуть в реконструкції і відновленні, страхуватимуть від воєнних ризиків на державному рівні. Наприкінці жовтня у Німеччині заявили, що виділять ще 200 мільйонів євро на на освіту, охорону здоров'я та питне водопостачання, а також на реконструкцію міст. Литва виділить 10 млн євро на відновлення через спеціальний механізм, створений Світовим банком.