Влада вендети?

Заява Рената Кузьміна про те, що у генпрокуратури є достатньо доказів, які підтверджують причетність другого президента України Леоніда Кучми до вбивства Георгія Гонгадзе, викликає два питання: це – черговий ігровий хід, який не призведе ні до чого конкретного, чи йдеться про реальний намір відправити Леоніда Кучму слідом за Юлією Тимошенко?..

На користь другої версії можна привести серію чинників. Але в нинішніх політичних реаліях нашої країни треба приділити особливу увагу тому, що називають одним із головних мотивів ув'язнення Тимошенко – особистій помсті українського президента. Тому сьогодні цілком актуальним є питання: за що чинний глава держави руками генпрокуратури може мстити Кучмі у справі Гонгадзе?

«За Майдан»

Можливо, Янукович досі тримає політичну образу на Леоніда Даниловича за події 2004 року. У розпалі Помаранчевої революції ходило багато розмов про те, що «наступник» тиснув на Кучму, щоб той таки зважився кинути міліцію на Майдан і розігнати протестувальників. Але Кучма нібито побоявся йти на такі заходи або тримав у голові сценарій свого «третього терміну», який виключав можливість силової атаки на учасників мітингу. Та хоч як там було, у цьому контексті другий український президент своїм небажанням використовувати силу завадив Януковичу стати третім головнокомандувачем в історії незалежної України. І це могло дуже боляче вдарити по амбіціях Віктора Федоровича, якого тоді всіма правдами і неправдами вже практично посадили в президентське крісло.

«Як поводиться будь-який нормальний керівник, навіть якщо за ним калюжі крові, як за Августо Піночетом у Чилі? Коли він бачить, що без змін уже ніяк і що створено якісь тверді передумови майбутнього, – шукає собі наступника, – каже дисидент і президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман в інтерв’ю журналу «Країна». – Або йде на чесні вибори, але віддає владу. А тут продумували різні форми псевдовиборів, фальсифікацій. Мені казали люди з адміністрації Кучми – не впевнений, наскільки це правда – що Янукович узагалі ненавидів Кучму».

Однак, з іншого боку, не менше було розмов і про те, що тріумф Помаранчевої революції насправді відбувся приховано від очей громадськості. І сталося це після того, як американське посольство поспілкувалося з українськими олігархами, які підтримували Януковича, з питання їх закордорнних рахунків, і що може трапитися з цими рахунками, якщо Банкова спробує силою «очистити» Майдан від «помаранчевих» громадян. І в такому випадку Януковичу немає причин тримати образ на Кучму за нездійснене президентство.

«За профприниження»

Важко судити про те, як складалися реальні відносини Кучми і Януковича у процесі їх спільної політичної діяльності, але не виключено, що Леонід Данилович не раз принижував професійну гідність Віктора Федоровича. Доречною публічної ілюстрацією може бути відео засідання РНБО в жовтні 2004 року, на якому тодішній Гарант різко обриває доповідь прем'єр-міністра Януковича, вичитує останнього за нефаховість і ставить його тим самим у не дуже зручне становище перед телекамерами:

Втім, і останнім часом Кучма неодноразово «підколював» Януковича. То у другому турі виборів 2010 року підтримає його як «менше зло», то «покращення» і чіткого зовнішньополітичного вектора він не бачить, то в Давосі замість нинішнього українського президента зустрічається з главами інших держави, то роздає Януковичу повчальні поради, як і що потрібно робити лідерові нації. Ось і днями Леонід Данилович через ЗМІ переконливо порадив Гаранту втрутитися в ситуацію, яка склалася в парламенті. Такою поведінкою Леонід Данилович, як мінімум, не викликає позитивного ставлення Януковича, а як максимум, рано чи пізно може й «відповісти за свої слова».

«За Тимошенко»

Нещодавно Кучма зазначив, що підстави для пред'явлення Тимошенко звинувачень у вбивстві Євгена Щербаня відсутні, і висловив співчуття колишньому прем'єр-міністру. По суті, для президентської команди це – неприємний удар зсередини. Той, хто, по ідеї, мав підтримати дії генпрокуратури у справі про вбивство донецького бізнесмена, робить абсолютно неугодну для влади заяву. Ситуацію для регіоналів посилює ще один важливий момент: хоч би як більшість українців ставилась до Кучми, всі чудово розуміють, що з питань політики «дев'яностих» Леонід Данилович – «в темі», та якщо навіть він захищає Тимошенко, то «біло-сині» і ГПУ явно заблукали.

«Що цікаво, сім'я Леоніда Кучми – Віктор Пінчук і донька Олена, були категорично проти втручання екс-президента в цю тему, – пише Мустафа Найєм у статті «Леонід Кучма піде у справі Юлії Тимошенко». – Пінчук побоюється, що справу про вбивство Георгія Гонгадзе можуть використати проти нього як важіль тиску на бізнес-активи й у можливих переговорах з приводу продажу телеканалів медіахолдингу StarLightMedia («ICTV», «Новий канал», «СТБ», – авт.). Відсутність Віктора Януковича на заходах Віктора Пінчука у Давосі бізнесмен сприйняв як сигнал охолодження взаємин з владою».

Ймовірно, що Кучма «не бачить» підстав для пред'явлення Тимошенко звинувачень у вбивстві Щербаня, оскільки через 3-5 років він бачить при владі сьогоднішню опозицію, яка, може, й не стане зайвий раз чіпати його у справі Гонгадзе, пам'ятаючи, як він виступив на захист Тимошенко у справі Щербаня. Напевно, на Банковій добре розуміють цю можливу мотивацію Кучми, та Януковича це, судячи з усього, повинно дратувати не менше, ніж самі слова колишнього президента про непричетність Юлії Володимирівни до загибелі донецького бізнесмена.

Ну, а висновок хотілося б зробити, так би мовити, в юнацько-оптимістичному дусі. Українці, які б зраділи ув'язненню «неулюбленого» Кучми, навіть якщо така ж «неулюблена» чинна влада зробить це, керуючись особистими інтересами, мають розуміти, що вони таким ставленням до політики цілком заслуговують на ту еліту, яка зараз править Україною. Не варто забувати, що зовнішні вияви суспільного життя є, як правило, відображенням того, в якому стані перебуває «моральний закон всередині нас».

P.S. Символічно, що свою резонансну заяву Кузьмін зробив в ефірі опозиційно налаштованої російської радіостанції «Эхо Москвы». Не на спеціальній прес-конференції в Україні, не в інтерв'ю якомусь українському журналу або газеті, а на території Володимира Путіна, точніше на досить протестній до Кремля ділянці цієї території. Чому так? Для непрямої демонстрації того, що не просто Україна – не Росія, але й Янукович – не Кучма, мовляв, в економічних і геополітичних питаннях з російською владою Віктор Федорович рішуче не має наміру бути таким же згідливим, як Леонід Данилович?..