Воля-Висоцька: древня церква захисників

Найбільшою цінністю села Воля-Висоцька є дерев’яна церква Архистратига Михаїла, яка за віком одна з трьох найдавніших на Львівщині. Її звели у 1598 році, про що свідчить вирізьблений на вході напис. Крім давнього віку, церква славиться своїм збереженим цінним іконостасом авторства талановитих українських майстрів, зокрема Івана Рутковича. Церква носить посвяту архистратига Михаїла, покровителя воїнів. Сучасних героїв зараз хоронять поруч з цією святинею.

Архівне фото 1986 року з сайту «Дерев’яні церкви Львівщини»

Село Воля-Висоцька розташоване відразу за Жовквою дорогою до державного кордону. Свою назву воно отримало на початку XVI століття, коли була зафіксована перша письмова згадка у документах. Там оселялися вільні від податків люди. Спершу село належало бузькому полковнику Андрію Висоцькому, після його смерті село перейшло у власність Станіслава Жолкевського, батька засновника сусідньої Жовкви та завойовника Москви. Він додав до назви села другу частину в пам’ять про товариша.

Оздоба стелі церкви

Зовнішній вигляд церкви не сильно привертає увагу унікальністю: бляшане покриття даху та яскраво жовта фарба стін ніяк не свідчать про автентику. Однак на східній стіні нави є унікальний стінопис 1610-х років – найдавніший серед дерев’яних церков Львівщини і другий в Україні, як зазначає краєзнавиця Олена Крушинська. Це намальований іконостас, який передував різьбленому. За стилістикою він схожий з розписами церкви Святого Духа в Потеличі.

Іконостас церкви у Волі-Висоцькій

Теперішній п’ятиярусний іконостас є окрасою інтер’єру церкви та належить до поодиноких прикладів українських іконостасів XVII ст., що розташовані на своєму первісному місці, розповідають у проєкті «Дорогами мистецтва: інтерактивна мапа сакральної спадщини Львівщини». Типовою ознакою таких зразків, як пише Роксолана Косів, є ренесансна конструкція з вираженим поділом ярусів по горизонталі. Деякі ікони іконостаса старіші за нього. Це свідчить, що цю церкву збудували на місці зруйнованої попередниці. Іван Руткович є автором щонайменше кількох ікон і залишив свій автограф у двох місцях.

«Стилістика малярства вказує, що автором ікон намісного, цокольного, празникового ярусів (окрім Тайної вечері) та одвірків царських і дияконських врат був майстер львівської школи іконопису, провідної у першій половині – середині 17 ст. Дияконські врата з образом Архістратига Михаїла, ікона Тайної вечері, ікони чину Моління, пророчого ярусу та розп’яття з пристоячими намалював жовківський майстер Іван Руткович. На дияконських вратах є обширний напис про фундаторів із датою 1689 р. та ім’ям автора – Івана Рутковича. Вдруге Руткович залишив підпис та дату 1688 р. на іконах апостолів Симона і Пилипа у чині Моління», – зазначає Роксолана Косів.

Таємна вечеря авторства Івана Рутковича

Руткович заснував у Жовкві при церковному братстві цілу іконописну і різьбярську школу. Серед її вихідців – зокрема, Йов Кондзелевич, автор Богородчанського іконостасу для Скиту Манявського.

Зображення архангела Михаїла, як переможця зла і покровителя захисників, повторюється у храмі на кількох іконах. Зліва у двоярусному вівтарі встановлений триптих із центральним зображенням Архістратига Михаїла зі святими воїнами по боках. Вони досі оберігають Волю і її захисників. А полеглих у наш час героїв хоронять біля церкви поруч з кам’яними надгробками могил їхніх предків.

Фото інтер’єру – Олекси Піджарого

Більше пам’яток шукайте у рубриці «Краєзнавство»