Втіха противсіха

Крий Боже закидати противсіхові брехню. А от лукавство...

Ще не вигулькнули з-під снігу проліски, а в нас уже народився новий суспільний прошарок – противсіхи. Середнього класу нема, зате бодай противсіхи. Вони не підтримують нікого, бо всі, хто є, погані або ще гірші. Вони відмовилися голосувати за власного кандидата, який, аби його простіше було розпізнати, так і назвався – Противсіх і почепив на шию шалик: якщо проти всіх, то таки проти всіх, зокрема й проти Противсіха. Подібними шаликами, лише з символікою улюбленого клубу, обмотуються футбольні вболівальники. А якщо є такий прошарок, то й мусить з’явитися типаж у літературі, але це, очевидно, ще потриває.

Вони б’ють себе в груди, переконуючи спільноту в своїй безкорисливості, і їхня непідкупність спокушає. Минуло небагато часу, аж гульк: противсіх здійснив омріяний проект, переконливий своїм обсягом. Гадаєте, зустрінете там слова на зразок «Цей проект здійснений в обмін на активне громадянське противсіхство»? Помиляєтеся – таких зізнань шукати марно. Не те щоб їх узагалі не було. Ні, вони сформульовані по-іншому, ніхто прямим текстом подібного не зазначить. Або інший противсіх. Шматуючи опус якого-небудь білоблакитного контрреволюціонера, він одночасно вносить у канцелярію білоблакитного Замку клопотання про підтримку – кого б Ви гадали? – правильно, себе самого. Коли це стає надбанням громадськості, противсіх полотніє, проте вже наступної секунди обертає на свою користь.

Кілька днів тому я зустрів противсіха. Він приїхав накоротко, бо перебуває зараз у краях оподаль від нашого, де з ним, якого не зауважували, після останніх наших подій почали трохи панькатися. «Пане Противсіх, як Ви прокоментуєте це?» «Пане Противсіх, а що ви скажете на те?» Пан Противсіх каже «Жах!» або щось подібне, і тамтешні журналісти ближче простягають диктофони і ретельніше роблять нотатки. Противсіх прошкував вулицею, уповільнюючи ходу біля кожної вітрини, у віддзеркаленні якої міг роздивитися себе.

Крий Боже закидати противсіхові брехню. Більшість того, що він стверджує, щирісінька правда. А от лукавство... Противсіхові добре, коли все не тільки погано, а ще гірше. Адже тільки тоді, коли все дуже погано, на противсіха звертають увагу. Він стає запотребуваним. У нього беруть інтерв’ю, його запрошують на круглі столи, що компенсує йому брак інших талантів і визнання. Сказане ним використовують, щоб, ну, наприклад, відтермінувати в туманне майбутнє скасування віз, усіляким чином сприяючи при цьому самому противсіхові в його поїздках. Противсіхів використали тут і носяться з ними там, щоб тримати нас на віддалі, яка ніколи не дозволить наблизитися.

P.S. Це не стосується усіх, для кого його вибір не є різновидом бізнесу.