Сторічні авторські великодні листівки: як вітали зі святами наші прадіди
Листівки Олени Кульчицької, Антіна Манастирського, Осипа Куриласа, Святослава Гординського
Ще сто років тому не існувало ані інтернету, ані мобільного звʼязку. Тому наші предки вітали один одного зі святами особисто, а дальшу родину і друзів – листівками, які надсилали поштою. Великодні картки створювали відомі на той час художники, часто поштівки містили національну символіку та кольори, що підтримувало дух українців в умовах бездержавності. «Фотографії старого Львова» опублікували великодні листівки, які створили видатні митці в першій половині XX століття, їх видавали у Львові.
«Історія поштової листівки починається з 1869 року. Найбільш популярними вітальні листівки стали на межі ХІХ-ХХ століть. Більшість мальовничих українських великодніх поштівок датовані першим десятиліттям XX ст. – на цей час припадає розквіт листівки. До 1917 року великодніх листівок виготовляли втричі більше ніж різдвяних: Великдень мав більше, величніше значення, ніж Різдво», – пише завідувачка музейного відділу «Поштова станція» Лілія Руденко.
У підрадянській Україні листівки з національним колоритом були заборонені. Тому більшість з них до 1939 року друкувалися у Львові. Святкові листівки були особливо популярні у період міжвоєння (1920-30-і роки). Їх друкували практичні всі українські видавництва у Львові.
У пропонованій добірці – серія великодніх листівок видавництва «Русалка». Серед авторів малюнків для листівок редактор залучив найталановитіших львівських художників: Олену Кульчицьку, Антіна Манастирського, Ярослава Пстрака, Гната Колцуняка, Теодора Гриневича, січового стрільця Осипа Куриласа.
Листівки з колекції Юрія Завербного
Антін Манастирський для створення листівок використовував образ маленького козака. Святослав Гординський створював листівки з оригінальними орнаментами, насиченими рослинними та анімалістичними мотивами, геометричними формами. Листівки львівського графіка Мирона Левицького сповнені національним колоритом. До Першої світової війни у Львові видавали великодні картки за ескізами українського живописця і графіка Ярослава Пстрака.
Олена Кульчицька у листівках використовувала символи ангелів, дзвони. Її роботи прикрашені орнаментами й мають впізнавані риси стилю сецесії.
Видавництво «Русалка» на той час було одним з провідних, воно існувало у Львові від 1911 до 1939 року. Його власником був галицький журналіст і письменник Григорій Гануляк. Видавництво друкувало твори українських та іноземних класиків, репродукції картин українських митців, дитячу літературу, а також поштівки, які були дуже популярними у святковий період.
Раніше ZAXID.NET писав, як святкували Великдень українська інтелігенція, вояки УПА, Українські січові стрільці та публікував архівні світлини.
Ми використовуємо