Які виклики чекають тех-освіту в новому навчальному році

Повномасштабна війна росії проти України має наслідки для кожної сфери. Українська тех-освіта – не виняток. Наша освітня команда постійно перебуває в тісному контакті з освітніми експертами, представниками освітнього середовища та відповідними установами, адже понад 7 років ми оновлюємо бакалаврські програми у чотирьох університетах Львова. Спільно з ІТ-компаніями ми модернізували та запустили 19 бакалаврських освітніх програм, на яких наразі навчається понад 4500 студентів. На другий рік повномасштабного вторгнення ми бачимо низку викликів, з якими зіштовхнулася тех-освіта. Їх розуміння – перший крок до пошуку рішень та їхнього втілення.

Міграція та втрата людського капіталу

Згідно з даними Міністерства освіти і науки, за 2022 рік школи видали майже 226 000 свідоцтв про здобуття загальної середньої освіти. На бакалаврат до українських університетів зарахували понад 172 000 випускників. Звичайно, ми не можемо стверджувати, що усі, хто не пішов навчатися в українські університети, зробили це через повномасштабний наступ. Але для значної кількості абітурієнтів війна стала дуже вагомою причиною обрати закордонний виш.

Цьогоріч ситуація може повторитися. На початку травня U-Report у партнерстві з «Вокс Україна» провели онлайн опитування серед випускників. Підлітків серед іншого запитували, чи будуть вони залишатися в Україні після закінчення школи. Близько 40% опитаних розповіли, що хочуть виїхати для навчання закордон, а 10% з них поділилися, що повертатися після отримання освіти до України не планують.

Водночас, саме на тех-сферу покладають великі надії у відновлені України після перемоги. З профільних міністерств вже звучать думки, що IT стане драйвером повоєнної відбудови. Саме тому нам вже потрібно працювати над тим, щоб українська молодь залишалася вдома.

Ускладнений виїзд за кордон для студентів

У роз’ясненні Державної прикордонної служби йдеться, що студенти, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній або дуальній формі навчання, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Але виїжджати за кордон права вони не мають.

Українська IT-сфера тісно пов’язана зі світовою, адже основні замовники послуг для компаній – це бізнеси з США та Європи. Більшість студентів після завершення навчання будуть працювати у змішаних командах, спілкуватися з іноземними клієнтами. Тому важливо, щоб вони мали можливість брати участь в програмах обміну, наприклад Erasmus+, академічних мобільностях, їздити на студентські конфернції тощо.

Це допоможе не допустити ситуації, де українська освіта опиниться у вакуумі і не буде встигати за світовими тенденціями та змінами. А також сприятиме знайомству учнів та викладачів з різноманітними робочими методологіями та підходами до розв'язання завдань, вивченню нових технологій і впровадження їх у власну практику, розширенню професійного кола спілкування. Усе це в комплексі буде сприяти покращенню якості освіти та її розвитку.

Інновації не створюються в онлайні

Ще один виклик – це необхідність повернення студентів до очного навчання. Так, онлайн має свої переваги, але, на жаль, якість такої освіти поки що під питанням. Крім того, офлайн-формат дозволяє студентам брати участь у практичних заняттях, проводити лабораторні роботи та експерименти, що сприяє розвитку їх практичних навичок.

Особливо актуально це для студентів hardware-спеціальностей. Навчити їх паяти плати та складати схеми через екран монітору – задача не з простих. Важливим є і прямий контакт студентів з викладачами, однолітками та менторами. Без цієї синергії майже не можлива поява нових ідей, стартапів та продуктів. Крім того, соціалізація сприяє розвитку м’яких навичок, які необхідні для подальшої кар’єри.

Саме тому потрібно активно працювати над облаштуванням необхідних умов навчання для студентів. Університети повинні стати центрами незламності з безперебійним інтернетом, світлом, водою і, звичайно ж, комфортними укриттями.

Минулого року у Львові для першокурсників впровадили офлайн-форму навчання в університетах. За нашими спостереженнями, це позитивно вплинуло на адаптацію студентів та на їхні успіхи в навчанні. У Кластері ми переконані, що взаємодія зі студентами, які лише розпочинають свій шлях в ІТ, є однією з ключових. Потрібно зацікавити підлітків майбутнім фахом. Саме з першокурсниками фахівці компаній кластера взаємодіють впродовж семестру чи цілого навчального року, допомагають студентам розвивати власні практичні проекти.

Нестача робочих місць для випускників

У 2021 році активно говорили про необхідність реформування тех-освіти в Україні. Тоді причиною таких розмов була нестача спеціалістів на ринку, який ріс з шаленою швидкістю. За словами Мінцифри, вищі навчальні заклади випускали 20 тисяч бакалаврів на рік, у той час як індустрія потребувала щороку від 50 тисяч. Повномасштабна війна кардинально змінила ситуацію. Через регулярні масовані удари росії по Україні та її критичній інфраструктурі, іноземні клієнти почали обережніше наймати на проекти розробників в Україні. Особливо важко знайти роботу «junior» спеціалістам, адже закордонні замовники радше нададуть перевагу фахівцям «middle» та «senior» кваліфікації.

Станом на кінець червня на найбільшому маркетплейсі для розробників Djinni було 520 вакансій для кандидатів без досвіду. Звичайно, ці дані не репрезентують поточної потреби тех-компаній у випускниках університетів. Водночас, завдяки ним ми можемо зрозуміти ситуацію на ринку для початківців.

Це дає нам розуміння актуальних потреб ринку і того, як адаптувати навчальні бакалаврські програми під них. З досвіду компаній-учасниць Кластера ми знаємо, що більшість великих бізнесів змушені створювати школи чи академії на базі власних офісів. Це було необхідно, щоб закрити прогалини у знаннях майбутніх працівників, перш ніж вони почнуть роботу над своїм першим проектом. А це додаткові витрати та час для тех-компанії.

Рішенням може стати залучення спеціалістів з IT-компаній до модернізації програм. Кластер має таку практику і ми спостерігаємо результати такого підходу: практики з ІТ залучені до менторства та викладання, кураторства студентських проектів. Це дозволяє компаніям залучати найперспективніших студентів до своїх команд ще під час навчання. А студенти закінчують ВНЗ щонайменше на рівні strong junior, а не trainee.

Крім того, варто фокусуватися на тому, щоб розвивати підприємницькі навички студентів вже під час навчання. На бакалаврських програмах, які підтримує Кластер, студенти спільно з менторами з IT-компаній створюють власні проекти, які мають шанси перерости в справжні стартапи. Цього року ми також почали працювати над створенням Дослідного центру для студентів інженерних спеціальностей у Львові. Цей проект вже підтримало Міністерство освіти та науки. У Центрі студенти та науковці зможуть додатково вчитися, працювати над створенням власних проектів та стартапів, слухати лекції та розвивати навички ведення бізнесу. Для цього там будуть створені лабораторії для міжсекторальних досліджень. Це буде місце, у якому ми прагнемо об’єднати усіх стейкхолдерів: студентів, викладачів, представників компаній, владу міста та партнерів. МОН та Кластер сподіваються, що Центр у Львові буде пілотним проектом, який вдасться масштабувати і на інші міста України.