Євген Сверстюк отримав першу нагороду "Світло справедливості"
1 листопада відзначено нагородою «Світло Справедливості» відомого українського літератора-дисидента, правозахисника та публіциста Євгена Сверстюка за моральне, духовне та етичне лідерство.
Нагорода "Світло Справедливості" заснована 2010 року канадійкою українського походження Анастасією Шкільник на честь її батька д-ра Михайла Шкільника (1891–1972), видатного юриста, громадського і політичного діяча часів визвольного руху в Україні 1917–1920 років. "Ця нагорода відзначає особливих людей за їхню здатність запалити світло справедливості у темних щілинах людської душі та вказати дорогу до більш людяного суспільства. За життя мій батько ніколи не шукав визнання за своє віддане служіння в ім’я справедливості. Його життя є яскравим прикладом морального лідерства. Саме тому я вирішила заснувати нагороду ‘Світло Справедливості’", – зазначила Анастасія Шкільник.
Євген Сверстюк – видатний український публіцист і літературознавець, активний учасник національно-демократичного руху, один з його духовних та інтелектуальних лідерів. За участь у дисидентському русі був засуджений радянською владою до дванадцяти років неволі. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, почесний президент Українського ПЕН-центру, доктор філософії. Найвідоміші книг и: "Собор у риштованні" (1970), "Блудні сини України" (1993), "Шевченко і час" (1996), "На святі надій" (1999). Автор численних есе і статей з літературознавства, психології та релігієзнавства, віршів і перекладів з німецької, англійської, російської мов. Він є першим лауреатом цієї нагороди.
Церемонія відбулася за підтримки Українського Католицького Університету, провідного вищого навчального закладу, який виховує нову українську еліту. УКУ – єдиний католицький університет на пострадянському просторі. Під час вручення нагороди, о. д-р Борис Ґудзяк, ректор УКУ, зазначив: "Перший лауреат визначає рівень, а тому пані Анастасія Шкільник і УКУ пишаються тим, що Євген Сверстюк погодився прийняти першу нагороду "Світло справедливості". Вже півстоліття він належить до моральних лідерів українського суспільства, залишаючись свіжим, творчим, життєдайним. Ще у моєму дитинстві, коли в діаспорі звучав з таборів голос Євгена Сверстюка в унікально шляхетних текстах, він став для мене моральним авторитетом. Особисто познайомитися з ним я мав щастя 1988 року, і від того часу він є орієнтиром для мене особисто і для нашої університетської спільноти. Адже, якщо Євген Сверстюк міг перенести усі ці випробування і залишитися носієм доброго слова і незаплямованого свідчення, то, можливо, й нам вдасться".
Михайло Шкільник народився в селі Сурохів на Західній Україні. Юридичну освіту здобув у Львівському та Краківському університетах. За часів Української Народної Республіки працював спочатку в Міністерстві економіки та торгівлі, а пізніше очолював Департамент консульської служби в Міністерстві закордонних справ. Після повалення УНР М. Шкільник повернувся до Західної України, де працював суддею у місті Перемишляни. Під час німецької окупації був призначений мером Перемишлян. На цій посаді, ризикуючи власним життям та своєю сім’єю, він врятував життя рабина Рокеаха, відомого як "Великий рабин Белза", – лідера ортодоксальних євреїв Західної України. Чимало родин у Перемишлянах було врятовано завдяки зусиллям Михайла Шкільника. Пізніше він із сім’єю емігрував до Канади. 1971 року в Торонто були опубліковані його мемуари "Україна в боротьбі за державність у 1917–1921 роках". Крізь усе життя д-р Михайло Шкільник проніс любов до рідної землі, вболівав за її долю.