«Слуга народу», який став олімпійським чемпіоном й обіймався зі Скабєєвою

24 січня своє 35-річчя відзначає відомий український борець греко-римського стилю Жан Беленюк. ZAXID.NET пропонує згадати декілька цікавих фактів із життя багаторазового призера Олімпіад, чемпіонатів світу та Європи і першого афроукраїнця-депутата у складі Верховної Ради України.

Смерть батька і переїзд в Нідерланди

Жан Беленюк народився 24 січня 1991 року в Києві, на Подолі. Батько майбутнього спортсмена – Венсан Ндагіджімана (руандієць-хуту за національністю) – навчався в Київському авіаційному інституті. На весіллі товариша познайомився з киянкою Світланою (стилісткою на зйомках), з якою зустрічався п’ять років. Ще до народження сина був відкликаний в Руанду, де розпочалась громадянська війна. Більше в Україну не повернувся – Жан знає його тільки по фотографіях. У 2001 році Венсан загинув в автокатастрофі.

Цікаво, що у Руанду, на батьківщину предків, Беленюк зʼїздив лише у 2017 році, будучи вже призером Олімпійських ігор. Там Жан познайомився з численною ріднею, а також відвідав могилу батька.

Жан Беленюк зі своїми дядьками в Руанді на могилі батька

Жана виховували мама, яка працювала офіціанткою і швачкою, і бабуся-пенсіонерка. З 4 до 5 років жив з мамою у Нідерландах, де вона перебувала у цивільному шлюбі з місцевим.

«Там ми мешкали у двоповерховому приватному будинку, а ще був Mercedes. Але мене весь час тягнуло в Україну. Плюс бабуся сумувала за мною», – згадував Беленюк в інтерв’ю Gazeta.ua.

Жан Беленюк з мамою

Баскетбол і перший гонорар у 13 років

Жан навчався в школі № 271 у Києві, відвідував секції футболу, баскетболу, карате та народних танців. У 2000 році прийшов на секцію греко-римської боротьби, і з того часу не зраджував свій вибір.

«Друг намовив записатися до секції боротьби. Він там займався. Я одразу відчув, що це моє, хоча до того ходив на баскетбол. Але його хотіли зробити платним, а секція боротьби залишалася безкоштовною. Плюс від дому три зупинки», – пояснював свій вибір згодом спортсмен.

Першим наставником Беленюка був Віталій Киселиця, який багато в чому замінив хлопчикові батька: він вчив його не тільки прийомам, а й побутовим речам, наприклад, пранню. Другим тренером став Олексій Добровольський.

Спортом Беленюк почав заробляти з 13 років. Тоді перспективному атлету призначили першу в його житті стипендію – 100 гривень. Ще підлітком брав участь у міжнародних та українських змаганнях, проте юному спортсмену довго не давались медалі. Лише у 2007 році на чемпіонаті Європи серед кадетів у Варшаві він виборов срібло.

У 2010-му Беленюк став третім на чемпіонаті світу серед юніорів, а рік по тому виграв молодіжний чемпіонат Європи. Спортсмен постійно виступав на різних кубкових змаганнях та турнірах, Всесвітніх іграх військовослужбовців, Гран-прі і сформулював головну мету життя – стати олімпійським чемпіоном.

У 2012-му отримав бронзову медаль на чемпіонаті Європи, а наступного року став бронзовим призером на літній Універсіаді в російській Казані. У 2014-му здобув титул чемпіона Європи, здолавши фіна Рамі Хієтаніємі, і став бронзовим призером чемпіонату світу, а роком пізніше виборов срібну медаль на Європейських іграх і став чемпіоном світу у ваговій категорії до 85 кг. У 2016 році знову став чемпіоном Європи.

Скандальний фінал Олімпіади-2016

На Іграх в Ріо Жан у ваговій категорії 85 кг почергово переміг суперників з Єгипту, Болгарії та Білорусі, вийшовши в фіналі на Давіта Чакветадзе, який виступав за збірну Грузії, але перед Олімпіадою-2016 змінив громадянство на російське.

Суддею вирішального поєдинку несподівано призначили Темо Казарашвілі. Грузинський арбітр давно проживав у російській Твері і позував у соцмережах з георгіївською стрічкою. Український борець добре підготувався до цього поєдинку і після першого раунду вів у рахунку 2:0, однак потім програв з рахунком 2:9.

«Склалося враження, що в Ріо сценарій фінальної сутички диктували не борці, а суддя. Спочатку Жана перетримали в партері, після чого зробили зауваження, хоча жодного порушення правил при підйомі з килима не було. Потім було ще одне зауваження в бік Беленюка, начебто він чіпляв противника за ноги», – розповідав один з наставників українця Олексій Добровольський.

Несподіваний конкурент на поїздку в Пекін і олімпійське золото

У 2019-му Беленюк вдруге в карʼєрі виграв світову першість (в категорії до 87 кг), здобув ліцензію на участь в токійських Іграх і зосередився на індивідуальній підготовці. На Євро-2020 Україну у цій категорії представлялв Семен Новіков, який і виграв змагання.

Семен Новіков

Як наслідок, він вимагав проведення відбіркового поєдинку з Беленюком за право поїздки на Олімпіаду. Натомість Жан відкрито заявив, що вважає Новікова великим талантом, але той не повинен порушувати обіцянки: «У мого тренера були домовленості, що вони їдуть на чемпіонат Європи, але жодним чином не претендують на Олімпіаду».

Цікаво, що у грудні 2021 року Новіков змінив громадянство на болгарське і став чемпіоном цієї країни. Згодом взяв бронзу на чемпіонатах Європи і світу 2023 року, а також виборов ліцензію на Олімпійські ігри в Парижі. Там у фіналі здолав іранця Аліреза Мохмадіпіані, який у півфіналі пройшов Жана Беленюка, і став олімпійським чемпіоном.

До виступів у Пекіні Беленюк підійшов з травмованим плечем, однак це не завадило йому втілити свою мрію у життя. Перемоги в перших раундах над Зурабом Датунашвілі з Сербії та Баширом Сід Азара з Алжиру не були аж надто яскравими – для прикладу, у другій з них суперники не провели жодного прийому, а перемогу Беленюкові віддали за додатковими показниками.

У півфіналі українець обіграв хорвата Івана Хуклека, а у вирішальній сутичці тріумфував над угорцем Віктором Льорінцом, завоювавши перше для України олімпійське золото з греко-римської боротьби з 1996 року.

Після золота в Токіо Беленюк вперше станцював на ринзі гопак. Відтоді він виконував національний український танок після кожної перемоги на європейських та світових змаганнях.

8 серпня 2024 року на Олімпіаді у Парижі Беленюк завоював бронзу у ваговій категорії до 87 кілограмів, здолавши з рахунком 3:1 польського спортсмена Аркадіуша Кулініча. Після завершення поєдинку Жан зняв борцівки, давши зрозуміти, що завершує спортивну карʼєру (про таке рішення він заявив ще до старту Олімпійських ігор). Беленюк став першим в історії України борцем, який виграв три медалі на Олімпійських іграх.

«Слуга народу»

9 червня 2019 року Беленюка оголосили кандидатом у народні депутати від партії «Слуга народу» (№ 10 у списку). А 29 серпня 2019 року він прийняв присягу народного депутата Верховної Ради України IX скликання. На момент обрання працював спортсменом-інструктором у ЦСКА у званні лейтенант ЗСУ.

Також він став членом однойменної фракції, а 3 жовтня 2019 року вперше виступив з трибуни парламенту. У законодавчому органі Беленюк працював першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту. Крім того, він входить в групи з міжпарламентських звʼязків з Японією, Великобританією і США.

У жовтні 2022 року титулований спортсмен висунув свою кандидатуру на посаду голови Національного олімпійського комітету, проте більшість голосів отримав Вадим Гутцайт.

Скандали

У перший гучний скандал Беленюк потрапив ще до початку політичної кар’єри. На Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро він сфотографувався зі скандальною топпропагандисткою Кремля Ольгою Скабєєвою.

Жан Беленюк з російською пропагандитскою Ольгою Скабєєвою

Коли в партійний список «Слуги народу» включили Жана Беленюка, кореспондент «Голосу України» Василь Чепурний написав у фейсбуці: «Зараз дають негра в депутати – точно виберуть. Може нам ще транссексуала підсунуть?». Одразу ж спалахнув гучний расистський скандал. Переважна більшість українців гнівно засудили заяву Чепурного і висловили цілковиту підтримку та симпатію Жану Беленюку. А спортсмен відреагував стримано, порадивши таким журналістам вилазити з печер, оскільки на дворі XXI століття.

У серпні 2019 року новообраний депутат потрапив у сексистський скандал, розмістивши в інстаграмі своє фото після перемоги на Європейських іграх. Він підписав його фразою Льоліка з радянського фільму «Діамантова рука»: «Бабі – квіти, спортсменам – медалі! Дивись, не переплутай, Кутузов!». Як наслідок, за «бабу» спортсмена звинуватили у сексизмі, «совкових» пережитках, вказали на неприпустимість таких висловів для парламентаря навіть у вигляді жарту.

Восени 2019 року журналісти сфотографували, як Беленюк заснув прямо під час засідання Верховної Ради, за що депутат і отримав свою порцію заслуженої критики.

А в червні 2021 року спортсмен опинився в десятці головних прогульників парламенту. Журналісти встановили, що він відвідав лише 7% засідань ВРУ. Борець виправдовувався, що після Олімпіади в Токіо він буде сумлінніше ставитись до своїх депутатських обов’язків.

Того ж року в середмісті столиці на парламентаря напала група молодиків. Вони ображали Жана за колір шкіри та намагалися спровокувати його на бійку. Поліція відкрила кримінальне провадження, втім неприємний інцидент, за словами нардепа, вдалося залагодити без втручання правоохоронців.

22 липня 2025 року проголосував «за» законопроєкт 12414, яким запроваджувалась залежність роботи НАБУ і САП від Генерального прокурора. Цей законопроєкт фактично ліквідовував незалежність антикорупційних органів та перетворював їх на підконтрольні владі. Після протестів і хвилі критики закону Жан Беленюк написав, що «помилився».

Жан Беленюк отримує від Володимира Зеленського орден «За заслуги» I ст.

Цікаві факти

• Беленюк навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (здобув ступінь магістра з психології спорту) та Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Управління бізнесом».
• У 2014 році Жан виступав за клуб «Ліхтенфельс» (Ліхтенфельс, Німеччина).
• Відмовився від зміни громадянства після пропозицій з боку Азербайджану та Росії.
• Протестував проти введеної в 2018 році заборони для українських спортсменів виступати на змаганнях на території Російської Федерації.
• У 2018 році Беленюк знявся у кліпі репера ЯрмаКа «Гни свою лінію», в якому, по суті, зіграв самого себе – темношкірого хлопця, який пішов у спорт, щоб уміти постояти за себе.

• У травні 2018 року отримав ордер на квартиру за перемогу на чемпіонаті світу 2015 року.
• Жан – перший афроукраїнець, який став народним депутатом.
• У грудні 2020 року Беленюк потрапив в список українців, проти яких Росія ввела персональні санкції.
• У серпні 2021 року він отримав військове звання старшого лейтенанта та нагородний пістолет Макарова.

Нагороди та звання

• Медаль «За працю і звитягу» (25 липня 2013 р.) – за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
• Найкращий борець класичного стилю у світі 2015 року за версією Міжнародної федерації обʼєднаних стилів боротьби.
• Орден «За заслуги» III ст. (4 жовтня 2016 р.) – за досягнення високих спортивних результатів на Іграх ХХХІ Олімпіади 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.
• Орден «За заслуги» II ст. (15 липня 2019 р.) – за досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
• Орден «За заслуги» I ст. (16 серпня 2021 р.) – за досягнення високих спортивних результатів на ХХХІІ літніх Олімпійських іграх в місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.
• Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (23 серпня 2024 р.) – за вагомий особистий внесок у розвиток олімпійського спорту, підготовку спортсменів міжнародного класу, досягнення високих спортивних результатів національною олімпійською збірною командою України на ХХХІІІ літніх Олімпійських іграх.