Більше автономії та відповідальності: як нововведення від МОН вплинуть на вищу освіту

Нещодавно уряд України запропонував на розгляд Верховної ради законопроєкт, який передбачає зміни у вищій освіті. Прийняття закону може стати ще одним кроком, щоб наблизити українську освіту до європейських стандартів, а українські студенти отримають більше можливостей: самостійно обирати траєкторію, формувати індивідуальний план і регулювати терміни свого навчання.

Як нововведення вплинуть на діяльність українських університетів?

1. Нововведення: студенти самостійно регулюватимуть строки навчання. Новий закон пропонує розподілити навчальне навантаження від 30 до 80 кредитів ЄКТС на рік (раніше – 60 кредитів). Відтак студенти можуть самостійно їх розподілити й вирішити, за який час хочуть пройти курс.

Історія про те, щоби провчитися на бакалавраті швидше, ніж того вимагає стандартна програма, близька нашому університетові. Молодий Борис Ґудзяк перед тим, як поїхати на навчання до семінарії в Римі, якою тоді провадив Патріарх Йосиф Сліпий, мав виконати умову батька – закінчити університет у США. Владика поспішав, бо розумів, що Патріарх уже в літах, однак він хотів вчитися в Римі, поки Йосиф Сліпий був живий. Тож, упродовж 1978-1980 років навчання в США 20-річний юнак здобув подвійний диплом бакалавра: «Я поспішав, і замість запланованих чотирьох років, вчився два, закінчивши екстерном бакалаврат із філософії та біології в Сиракузькому університеті. Оскільки мав сильну мотивацію – вчитися в УКУ в Римі, поки Патріарх Йосиф ще живий», – розповів на одній із зустрічей владика Борис.

Тепер українські здобувачі вищої освіти матимуть схожу можливість. Якщо студент здібний, має ціль і готовий вчитися швидше, то може обрати на бакалавраті трирічне навчання, замість чотирирічного. Зараз для того, щоб стати бакалавром, молода людина має набрати 240 кредитів за 4 роки, тобто 60 кредитів на рік. Чому не спробувати один рік інтенсивно попрацювати та набрати більше? Як тільки студент набирає 240 кредитів, то може кваліфікуватися для того, щоб здати бакалаврську роботу чи кваліфікаційний іспит.

Ми в Українському католицькому університеті розглядаємо варіант впровадження літнього семестру, аби створювати додаткові навчальні можливості для отримання кредитів як для студентів УКУ, так і для охочих з-поза університету.

Водночас я раджу майбутнім абітурієнтам не поспішати й за можливості розтягнути навчання на бакалавраті на 4 роки, ба навіть 5–6. Адже так студенти отримують нагоду під час навчання працювати, волонтерити, поїхати на стажування. Такий досвід формує молоду людину й тому результат може бути значно кращим, ніж стандартна 4-річна навчальна програма.

Однак воєнні реалії вносять свої корективи. У часи Другої світової війни в Сполучених Штатах Америки скоротили навчання в університетах до трьох років. Їм потрібно було швидко готувати спеціалістів, і для цього впровадили літнє навчання. Це може бути можливістю для України в час нинішніх викликів.

Додам, що нововведення щодо самостійного регулювання буде доволі непросто втілити, оскільки до статусу студента в Україні прив’язано багато соціальних пільг. Якщо вони будуть продовжені із 4-х до 6-и років, то це зробить молодих людей ще більшими споживачами соціальних послуг. Тут не лише Міністерство освіти, а й весь уряд має попрацювати, щоб врегулювати це питання справедливо.

2. Нововведення: вибір спеціальності після першого чи другого курсу – міждисциплінарні освітні програми для бакалаврів. Після проходження 60–120 кредитів ЄКТС студенти зможуть вибрати спеціальність у межах широкої галузі.

Український католицький університет уже має досвід створення бакалаврських програм, які дають можливість молодій людині змінити спеціальність після першого року навчання. Гуманітарний факультет УКУ пропонує програму «Artes Liberales», яка обʼєднує три бакалаврські програми: історію, культурологію і філологію. Студенти Artes Liberales мають подібний набір курсів на першому році. Якщо немає академічної заборгованості, то з нового навчального року вони можуть переходити з однієї спеціальності на іншу в межах програми. За такою ж моделлю працює і Факультет прикладних наук УКУ: є дві освітні програми зі схожими предметами на першому та другому курсах: «Комп’ютерні науки» і «ІТ та бізнес-аналітика». Після першого чи другого року навчання, молода людина значно краще розуміє, де їй ефективніше розвинути власні таланти, і може обрати відповідну спеціальність.

Уряд пропонує надати кращі можливості використовувати такий механізм. Я ще не бачив деталей, яким чином це буде втілюватись, але очевидним є творення для студентів більш гнучких траєкторій їхнього навчання. Така студентоорієнтованість, я впевнений, вестиме до ефективнішого навчання студентів та кращого працевлаштування.

3. Нововведення: дистанційна форма навчання замість заочної та вечірньої з 2024 року. Це створить можливість навчатися віддалено без втрати якості освіти.

Навіщо потрібна була заочна форма навчання? Тому що бракувало робочої сили. Держава хотіла, щоб люди і вчилися, і працювали одночасно. Єдиним способом це організувати була «заочка», коли студент у визначений час приїздить в університет на тиждень-два раз на семестр чи на рік. А далі – самостійно вчиться вдома. Однак технології рухаються вперед.

Дистанційне чи гібридне навчання – набагато прогресивніший та ефективніший спосіб здобувати освіту, бо завдяки технологіям можна бути віртуально присутнім на звичних для стаціонарної форми заняттях. На мою думку, заміна заочної форми – позитивний крок від міністерства, який відповідає на виклики часу. Зрозуміло, що багато залежить від впровадження цієї реформи університетами – як виші імплементують дистанційне навчання, як організують періодичні очні зустрічі. Тут є багато цікавого, над чим можна працювати.

Впровадження змін та реформ – це завжди непросто. Завжди є так звані адоптери (від англ. adopter), першопрохідці, які пробують, чи справді нова технологія працює: чи навчання стає ефективніше, чи студенти стають професійнішими. Якщо будуть перші позитивні зміни, тоді більше університетів будуть готовими пробувати і впроваджувати їх. Моя порада кожному університетові – спробувати, поекспериментувати. Не треба впроваджувати все й одразу – знайдіть ті програми, команди, факультет, які готові на експеримент.

4. Як певні нововведення уже працюють сьогодні?

В Українському католицькому університеті ми готові до експериментів. Зараз обговорюємо та експериментально впроваджуємо на кількох програмах однакову сітку кредитів, одночасно зменшуючи кількість курсів, які студент вивчає впродовж семестру. Це дозволить здобувачам освіти більше концентруватися на специфічних курсах, аби вивчати їх глибше. Відповідно викладач, який матиме менше предметів для викладання зате більших за обсягом, також зможе приділити більше уваги кожному предмету та кожному студентові. Ми хочемо не просто регулювати навантаження викладачів та студентів, а творити такий дизайн навчального процесу, де кожен учасник усвідомленіше бере на себе відповідальність вчити та вчитись.

Ми бачимо цю вправу як перший крок до ширшої моделі Liberal Arts освіти в нашому університеті. Така модель, завдяки уникненню початкової надмірної спеціалізації, дає можливість розглядати будь-яку проблему з ширшого спектра релевантних точок зору; дозволяє студентам розвинути вміння адаптуватися до світу, який швидко змінюється; забезпечує можливість усвідомлено визначитися з покликанням і подальшою професійною спеціалізацією.

Нововведення від команди МОН свідчить про те, що міністерство є відкритим до реформ. Університетське академічне середовище доволі консервативне і впроваджувати зміни тут доволі непросто. Для цього потрібно мати велику відвагу та сміливість. Тож дякую команді Міністерства освіти і науки України за те, що вона не боїться брати відповідальність за такі потрібні реформи для української вищої освіти.