Як битва під Берестечком стала символом української незламності

375 років тому закінчилася одна з найбільших битв визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького. Битва під Берестечком 1651 року стала однією з найвідоміших сторінок української історії. Хоч вона завершилася поразкою козацького війська, однак саме там українці продемонстрували силу духу і незламність: навіть у безвихідній ситуації вони не склали зброї. Про цю історичну подію розповідають у Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви».

Берестецька битва стала кульмінацією Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. До неї українське військо здобуло низку блискучих перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями. Саме тому польський король Ян ІІ Казимир вирішив зібрати одну з найбільших армій в історії Речі Посполитої, щоб остаточно придушити повстання.

Битва під Берестечком відбувалася у заболоченій місцевості

На Волині зійшлися сотні тисяч воїнів. Козацько-селянське військо зайняло позиції біля річки Пляшівки, тоді як польська армія розташувалася неподалік Берестечка. Військо короля Яна Казимира збудувало табір на правому березі річки Стир. За наказом короля там вирубали ліси, тому що король боявся засідки, а також спалили всі мости і переправи через річку Стир. Його військо було недисциплінованим, під час попередніх битв шляхта втікала з поля бою, і король боявся дезертирства так само тут, під Берестечком.

Битва тривала з 28 червня до 10 липня 1651 року. Як розповідають у заповіднику, початок бою не віщував катастрофи для козаків. Вони успішно відбили перші атаки польського війська. Вирішальний бій розпочався 30 червня. Тоді був густий туман, поляки під керівництвом Вишневецького напали на ще не укріплений козацький табір, і завʼязалася запекла січ. Вчасно прибулі на підмогу козакам татарські загони допомогли відбити атаку Вишневецького. Тоді поляки почали гатити артилерією в напрямку татарського табору і, зокрема, намету хана Іслама III Ґерая, добре розуміючи, що вони цього бояться найбільше. Хан віддав наказ війську відходити від Берестечка і знову зрадив Богдана Хмельницького.

Карта бою під Берестечком з музею

Втеча кримського хана разом із татарською кіннотою кардинально змінила перебіг битви. Намагаючись повернути союзника, Богдан Хмельницький сам опинився у полоні татар – аж до закінчення битви. Командування військом перейняв наказний гетьман Філон Джеджалій.

Саме тоді, за даними істориків, козаки продемонстрували дивовижну організованість. Лише за одну ніч вони спорудили потужний укріплений табір із земляних валів і возів, зʼєднаних ланцюгами. З тилу цей табір надійно прикривала річка і непрохідні болота. Польське військо не наважилося штурмувати його, натомість вирішило взяти козаків в облогу, сподіваючись виснажити їх голодом. Проте запаси провіанту і пороху у козаків були достатніми.

Попри постійні артилерійські обстріли, козаки майже десять днів тримали оборону. Переговори із польською стороною успіху не мали: від захисників вимагали видати старшину, скласти зброю і скоритися, а селянам наказували повернутися до панщини. Натомість козаки заявили, що вони є лицарями й не можуть жити без зброї, а селяни відповіли, що краще загинуть, ніж знову повернуться в неволю.

Памʼятник загиблим захисникам

На жаль, в українському таборі виникли суперечки, недовіра між козаками і селянами. У ніч на 9 липня козацька старшина провела таємну раду, на якій козаки обрали нового гетьмана – вінницького полковника Івана Богуна – і вирішили будувати укріплення переправ, щоб відводити війська з оточення. За свідченнями дослідників, більшість селян не знала про план організованого відступу – і це стало великою помилкою.

Козаки споруджували переправи через болота й річку Пляшівку, використовуючи вози, дерева, одяг, мішки із зерном і навіть тіла загиблих коней. Іван Богун з двома тисячами козаків перейшов через річку, щоб атакувати польське військо з тилу, після цього він планував організувати відхід решти армії. Але паніка серед частини селянського війська зруйнувала ретельно підготовлений план. Поширилися чутки, що козаки нібито втекли, люди одночасно кинулися до вузьких переправ, де почалася страшна тиснява. Люди тонули в трясовині, а польське військо розпочало штурм табору.

Археологічні дослідження свідчать, що більшість людей загинула зі зброєю в руках. На знайдених останках зафіксовано численні бойові поранення. Навіть під час відступу козаки й селяни до останнього стримували наступ ворога.

Близько 300 козаків прикривали відхід основних сил на одному з острівців серед боліт. Вони цілий день відбивали атаки переважаючого польського війська. За переказами, коли їм запропонували скласти зброю в обмін на життя, вони відмовилися. Останній із захисників, якого в народних переказах називають Іваном Нечаєм, продовжував битися самотужки ще кілька годин. Навіть польський король, спостерігаючи за цим поєдинком, наказав запропонувати козакові помилування. Та відповідь була однозначною: він не бажає рятуватися ціною честі й хоче загинути, так само як його побратими. Попри військову поразку, козаки не втратили честі та були готові боротися до останнього.

Реконструкція за черепом обличчя українського козака, який загинув на переправі

Зараз про ті події нагадують не лише літописи, а й тисячі речей, які знайшли археологи у колишніх болотах Пляшівки. Місцеві жителі часто знаходили свідчення тих подій на своїх полях. Археолог Ігор Свєшніков понад 20 років проводив там дослідження, де зібрав одну з найбільших у світі колекцій артефактів, повʼязаних із козацьким військом XVII століття. У музейній експозиції зберігаються зброя, особисті речі козаків, предмети побуту, речі військової канцелярії та інші знахідки з Берестецької битви.

Останки полеглих козаків перепоховали на цвинтарі з камʼяними хрестами. На місці їх загибелі звели храм-меморіал, в крипті якого є гробниця з останками оборонців Берестечка.

Щороку сюди приїжджають тисячі людей, щоб вшанувати памʼять оборонців Берестечка. Їхня жертовність нагадує: свобода ніколи не дається без боротьби, а найважливішою запорукою перемоги є єдність та віра у власні сили.

Фото ZAXID.NET