Дизайн у світлі Projector-a
Суспільство

Дизайн у світлі Projector-a

Від 0 до 66 лекцій та 1927 зареєстрованих учнів і відвідувачів за рік

Юлія Ліпенцева, 6 квітня9940

18 березня 2017 р. львівська філія дизайн-школи Projector почала набирати перших учнів, а сьогодні стоїть за організацією, мабуть, найбільшої дизайн-конференції в місті. Про те, як стати дизайнером і чи варто пробувати, та навіщо місту дизайнерська спільнота ZAXID.NET розповів керівник львівського Projector Володимир Блажівський під час святкування дня народження спільноти у Львові.

– Володю, що таке Projector?

– Це освітня спільнота, яка об'єднує дизайнерів, маркетологів та ІТ-спеціалістів. Ми організовуємо лекції на доволі широкий спектр тем, прямо чи опосередковано пов'язаних із сферою дизайну, а також викладаємо основи UX, графічного та веб-дизайну. Якщо лекція займає лише один вечір (тривалість 1,5-2 год), то курси вимагають трьох місяців наполегливої праці.

Насправді, Львів став третім містом, де оселився Projector. Почалося все три роки тому з Києва, потім школа з'явилась в Одесі, а за ними підтягнувся і Львів. У столиці Projector вже вийшов на рівень річних курсів, а спектр напрямків тримісячного навчання значно ширший. У нас за спиною лише рік (київський Projector на 2 роки старший за львівський), за який ми встигли стати на всі можливі граблі. Те, що ми вже маємо, можна вважати beta-версією. Попереду масштабні плани, включно із появою власної локації, розрахованої на 100 гостей.

– Хто, як правило, приходить на курси? Це початківці чи досвідчені фахівці?

– Послухати лекції приходять дуже різні люди, часто – дизайнери з досвідом. Щодо курсів, то ми почали з базових, тому здебільшого приходять початківці або люди, які взагалі не мають досвіду в дизайні. Трохи ризиковано було брати на курс людей без досвіду, але практика показала, що після трьох місяців інтенсивного навчання студенти знаходили роботу чи принаймні розуміли чого хочуть.

Якщо від навчання ти відчув ріст і кайф — це твоє. Якщо ні — це ще краще, бо ти не гаятимеш час на думку, ніби можеш стати дизайнером :)

– Як стати дизайнером? Який рецепт успіху, на твою думку?

– Кожен дизайнер проходить три стадії розвитку, які йдуть у строгій послідовності, і, як говорить мій досвід, жодну з них неможливо перестрибнути.

1. Ти точно дизайнер?

  • пробуй себе у всьому;
  • перевіряй себе, витрачаючи якнайменше зусиль та коштів;
  • більше практики, не має бути легко;
  • шукай якісний фідбек.

2. Свій підхід і мотивація:

  • старанно працюй в конкретному обраному напрямку;
  • не розпорошуйся;
  • не здавайся;
  • читай;
  • качай soft skills (комунікація, емоційний інтелект);
  • вчи англійську та покращуй її рівень;
  • нароби помилок.

3. Роби те, що робив би якби не існувало грошей:

  • роби щось для інших;
  • навчай;
  • стань хорошим предком, залиши спадок.

– Який підхід в навчанні найбільш ефективний?

– Ми будуємо навчання на трьох принципах: пристрасті, практиці та зворотному зв'язку. Пристрасть завжди повинна бути – ми можемо вигнати студента, який не старається. У фокусі навчання – практика, бо саме вона дає результат. Ми реалізовуємо справжні проекти. Зараз на курсі айдентики мої студенти розробляють три логотипи. На курсі веб-дизайну працюють над чотирма веб-сайтами для львівських фестивалів та свят. Плюс підходу у тому, що твоя випускна робота після тримісячного курсу має шанс одразу ожити і побачити світ.

Останній інгредієнт — зворотній зв'язок. На групу з 10-14 людей виділений один-два куратори, які постійно працюють над зворотнім зв'язком для студентів. 90% зусиль куратора іде на відгуки про домашні завдання, дзвінки та онлайн-переписки у будь-який зручний для обох сторін день тижня чи час доби. Це відповідальність, бо твій правильний коментар може мотивувати людину ставати кращою, а неправильний може відбити бажання всім цим займатися.

– Чи вистачить роботи всім дизайнерам-початківцям?

– Чим більше буде крутих спеціалістів, чим більше розвиватиметься рівень дизайну у Львові, чим більше зростатиме планка середньостатистичного дизайнера — тим більше з’являтиметься нових студій, бо це буде просто. Ми давно вийшли за рамки географії і з більшістю клієнтів я спілкуюсь онлайн. Багато дизайнерів – лише плюс, робота знайдеться.

– Чим може бути корисною для Львова велика кількість дизайнерів?

– Львів знають як туристичний центр і ІТ-центр. Є такі спільноти як ІТ Кластер, конференції на кшталт ІТ Arena, є фестивалі дрібнішого формату, типу De:coded, — вони класно піднімають культуру розуміння що таке ІТ. Якщо говорити про дизайн, то я вважаю, що люди трохи недооцінюють його значення. Це як харчуватись все життя фастфудом, а потім отримати пропозицію їсти здорову, якісну їжу. Людина їстиме свій хот-дог, тому що це дешевше і смачно. Щось схоже відбувається з дизайном. І поки ти не спробуєш, то не зрозумієш різниці.

Коли їдеш у Прагу чи Любляну, то потрапляєш в інший світ, де дихається глибше, де кайфово ходити вулицею. Ти можеш не сповна це усвідомлювати, але тобі підсвідомо краще, тому що там немає страшних вивісок, крикливих банерів, реклам, бруду та сміття. Навігація продумана, є світлофори для велосипедистів, є зони без автомобілів… Це все теж дизайн. Коли ми перебуваємо в естетично приємному приміщенні, то нам стає комфортно. Тоді ми живемо якіснішим життям.

Projector може підняти львівську культуру дизайну загалом, підняти свідомість людей в плані того, що дизайн — це не «понти для розбалуваних», дизайн — це те, що покращує наше життя і робить його зручнішим. Якщо підняти рівень дизайну, то підніметься і рівень життя. Піднімуться вимоги, навігація стане продуманішою, а комунікація до громадян зрозумілішою, бо людей більше не будуть влаштовувати страшні крикливі реклами, білборди, які засмічують місто.

У нашому місті вже прогрес — зникли страшні вивіски. Якщо виїхати у периферійні містечка, то помічаєш наскільки така реклама гнітить. Тут яскраво червоне, там зелене, ось тут блимає, а там жахливі шрифти чи відсутність композиції. Це крик і шум. Керівник київського Projector Саша Трегуб у одному із інтерв’ю недавно класно порівняв візуальний дизайн з розмовою. Тобто, коли навколо всі реклами кричать до тебе, то з’являється відчуття, ніби ти намагаєшся поговорити з кимось у приміщенні, де всі кричать. Розмовляти неможливо, некомфортно, але люди і до такого звикають. Проблема у тому, що наші люди звикли до того рівня дизайну, який є у Львові. Я б хотів щоб ми підняли наш смак і наше задоволення від того, що відбувається навколо нас.

– А яку користь Projector дає особисто тобі як його керівникові?

– Кожен справді знаходить в ньому щось своє. Коли я 14 років тому починав займатись дизайном, то не мав нагоди вчитись у інших. Я набивав гулі сам і витрачав на це багато часу. Так само робили інші мої знайомі в галузі. Тоді нам всім бракувало потужного та системного навчального фундаменту. Звісно, у нас були певні середовища, були ВУЗи, які викладали дизайн. Але гляньмо правді у вічі — дизайн повинен викладати практикуючий та успішний дизайнер. Це динамічна галузь, яка постійно змінюється, отже вчитель має «варитися» в сфері і продовжувати практикувати, не залишаючись лише теоретиком чи ментором. Лектор, який викладає знання, отримані з книжок п'ятирічної давності, не дасть учням актуальних вмінь.

Альтруїзм – дуже, навіть, егоїстичне і кайфове заняття:)

Коли мені запропонували займатись львівським Projector, то я одразу загорівся ідеєю, бо до того вів курси дизайну. Для мене викладання — це як сімейне прокляття: мій тато працює викладачем в «Львівській політехніці», дідусь — директор школи, бабуся — вчителька історії, а в родині багато вчителів, так що це ніби в генах закладено.

З іншого боку, Projector мені просто в кайф. Спочатку я менторив людей, бо треба було якось розкручувати свою студію дизайну і знаходити працівників, але згодом у цієї діяльності з'явилась вища мета. Мені дуже сподобалось бачити щастя людей, коли навчання дає результат. Мені подобається відчуття, що я можу чомусь навчити інших, а їхня вдячність неймовірно заряджає.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук