Еволюція львівської вивіски: якою була і що змінилося

Львів був одним із перших, хто почав впорядковувати питання рекламних вивісок. За 10 років тому їх таки вдалося переформатувати – від глухих і надвеликих коробів до літер та символів.

Ми знайшли світлини з архіву та порівняли: якими були рекламні вивіски колись і якими є тепер. Та чи вдалося Львову, попри засилля реклами, зберегти самобутність історичних вулиць та ідентичність міста. Аби вивіска доповнювала вигляд будівлі, а не псувала його. Зрештою, можете переконатися на власні очі: всі фото – у статті.

Вони були у прадавній Фінікії, прикрашали стіни Древнього Риму, пройшли вогонь Середньовіччя, загартувалися під впливом новітніх технологій і зрештою стали невід’ємним атрибутом сучасного мегаполісу. У це важко повірити, але все це про вивіску як один із найдавніших видів зовнішньої реклами.

ZAXID.NET продовжує серію публікацій, підготовлених у співпраці з «Інститутом Просвіти», про важливі для львів'ян проблеми.

***

Приклад вивіски у центрі Львова, яка не псує вигляд будівлі, а гармонійно вписується у фасад (фото Інституту Просвіти)

Трансформація: від візуального хаосу, глухих і надвеликих коробів до літер та символів

Проспекти Свободи та Шевченка, вулиці Дорошенка та Городоцька – головні вуличні артерії історичного ареалу Львова. Вони є візитівкою центральної частини міста. Ще кілька років тому фасади будинків на цих вулицях мали одну спільну рису – були наглухо замуровані у яскраві та надвеликі вивіски-короби. Перший поверх старовинних будівель заліплювали громіздкими пластиковими конструкціями, за якими нічого не було видно, лише різнобій шрифтів. На щастя, сьогодні більшість таких вивісок збереглися лише в фотоархівах.

Вулиця Городоцька. Було і стало (колаж Інституту Просвіти)

Було і стало. Колаж: Інститут Просвіти

Проспект Свободи, 41. Було і стало (колаж Інституту Просвіти)

А як там, де від історичного центру міста далеко?

Буде справедливим зауважити, що віднедавна вивіски суттєво вдосконалилися й на околицях Львова. І хоч до ідеалу ще далеко, проте суттєві зрушення таки є. Втім, дивіться самі.

Вулиця Володимира Великого. Вгорі – як було, фото внизу – як стало (колаж Інституту Просвіти)

«Львів поступово йшов до пропорційних та компактних вивісок. Цікаво, що спочатку так звані “приїжджі вивіски”, на кшалт АТБ, “Єва”, також були громіздкими. Проте згодом і вони трансформувалися. Це насамперед пов’язано з розвитком технологій. А також контролем з боку міської влади», – каже Віктор Пецух, головний художник Львова.

Сихів. До ідеалу ще далеко, але зрушення є (фото Інституту Просвіти)

«Спочатку з вивісками був суцільний хаос: вони були будь-якого розміру, кольору та розміщувалися будь-де. 10 років тому Львівська міська рада взялася врегулювати питання вивісок, аби ті візуально не захаращували місто і остаточно не зіпсували його ідентичність. До речі, Львів був одним із перших, хто почав впорядковувати питання вивісок. Так було запроваджено Порядок розміщення вивісок. Ми розробили для підприємців спеціальні додатки, де основні правила оформлення вивіски подали в доступній візуальній формі. Далі встановили термін, до якого всі вивіски мають бути впорядковані. Кожного вівторка в міській раді працює робоча група, де підприємець на місці може отримати консультації та всю інформацію щодо паспорта вивіски», – розповідає Наталія Сеньків, директор КП «Адміністративно-технічне управління».

Коли ж вивіска суперечить рішенню Львівської міської ради «Про затвердження “Порядку розміщення малих архітектурних форм», та є самовільно встановленою, її демонтують. У Львові майже кожного дня демонтують такі вивіски.

«І такий підхід працює. На фасадах з’явилися вже нові вивіски, які суттєво відрізнялися від попередніх. Сьогодні це вже не великі різнокольорові короби, а стильні пропорційні вивіски: переважно окремі літери та символи. Загалом, аби місто не поглинула яскрава і надвелика вивіска, а історичний центр зберіг самобутність, має бути насамперед політична воля міської влади», – каже Наталія Сеньків.

Приклад вивіски, яка не захаращує місто (фото Інституту Просвіти)

Львів – Київ – Полтава: очима туристів та комунальників

Вивіски як вид реклами стали неабияким викликом для міст. Аби наочно показати вплив неякісних вивісок на життя міста, туристи-активісти та блогери порівняли вивіски однакових брендів у різних містах. Так блогер-активіст, а нині директор у CEDOS Іван Вербицький кілька років тому зробив цілу добірку світлин вивісок однакових брендів у Києві та Львові. І ось що з цього вийшло (фото verbytskyi.in.ua).

Не треба бути аналітиком, аби помітити, що Львів є гарним прикладом того, як треба впорядковувати вивіски. Місто виглядає суттєво стильніше, та що важливо – вивіски не так часто псують фасади старовинних будинків.

А в Полтаві добірку невдалих вивісок, які потрапили у список на демонтаж, зробили самі комунальники. Тішить, що такого в місті стає дедалі менше (фото poltava.to).

Активісти, які фотографують однакові бренди в різних містах, зізналися, що українські міста ще досі добряче захаращені візуальним брудом, за яким не видно архітектури. Насамперед це показник того, як питання незаконних та неякісних вивісок вирішують міські комунальні служби. Втім, і городяни не мають бути байдужими до історії свого міста.

Саме небайдужі мешканці створили в деяких містах України громадські платформи, де впроваджують програми «Вивіски». Фахівці безкоштовно розробляють дизайн, і підприємець може виготовити вивіску за отриманим макетом. Це одна із ситуацій, коли підприємці та мешканці міста також мають відчувати відповідальність перед містом, в якому живуть.

Оригінальні вивіски, які гармонійно вписуються у міський простір (фото Інституту Просвіти)

Цікаво

Вивіска є найдавнішим видом зовнішньої реклами.

В античні часи вивіски робили із мармуру або обпаленої глини. Нерідко вивіски у вигляді графіті були на стінах римських міст. Вже й тоді вони суттєво псували зовнішній вигляд. Було навіть рішення створити спеціальні місця для оголошень. Комерційні повідомлення малювали навіть на скелях уздовж торгових шляхів. Наприклад, під час розкопок давньоєгипетського міста Мемфіса виявили один з найбільш давніх зразків зовнішньої реклами – кам’яний стовпчик з написом: «Я, Ріно, з острова Кріт, з волі богів, тлумачу сновидіння».

Матеріал підготувала Вікторія Доскоч, ГО «Інститут Просвіти»