Сьогодні ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповідає про те, як в Україні опікуються пораненими ветеранами, а також нагадає про тих, хто заробляє на війні.
Зміни в роботі ВЛК та як це спростить життя військовим
Верховна Рада України підтримала законопроект, який дозволить збільшити кількість військово-лікарських комісій (ВЛК), де проходять огляд поранені військові. Робота ВЛК досі викликає багато нарікань. Ветерани, герої війни змушені чекати днями, а то й тижнями, у довжелезних чергах, щоб отримати рішення про лікування. Часто це люди з ампутаціями, але бюрократичну машину це мало цікавить, бо в бюрократів у будь-якій сфері під корінь ампутовані емпатія і співчуття.
Про гідність цілої країни можна зробити висновок з того, як там турбуються про ветеранів, про людей, які віддали найдорожче за Батьківщину. У нас героїв війни змушують вистоювати черги у коридорах, а тоді ще й намотувати сотні кілометрів до своєї військової частини і назад. Така реальність, така система. Зрештою після розголосу, який на початку цього року першим підняв військовий зі Львова Мирослав Откович, справа почала рухатися.
Міністерство охорони здоров’я пообіцяло запровадити електронний документообіг у військових закладах, щоб прибрати черги. А також забезпечити нормальний сервіс для ветеранів і можливість лікуватися поряд з місцем проживання. Досі учасники війни могли проходити ВЛК лише у тих медичних закладах, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони. Це військові шпиталі. Закон, який тепер прийняв парламент, дозволяє створювати ВЛК також у комунальних та державних медзакладах. І так у військових з’явиться шанс пройти комісію швидко і без багатьох кіл кафкіанського пекла.
Отож, система військових медзакладів перевантажена, тепер її можливості розширять. Процес забере трохи часу, але важливо, що він розпочався. Наступний виклик для нашої охорони здоров’я – це покращення якості реабілітації поранених. Бо швидко видати довідку це одне завдання, а допомогти ветерану з важкими травмами це набагато складніший виклик. І хочеться, щоб сучасних реабілітаційних закладів як національний реабілітаційний центр «Незламні» у Львові було значно більше. Адже допомоги потребують десятки тисяч наших героїв.
Розкрадання гуманітарки та чи буде покарано винуватців
Інша сторона цієї війни проявляється під заголовками, сповненими зради. Наприклад, «На Львівщині викрили масштабний підпільний склад гуманітарки» або ж «Львів'янин продавав елітні авто топ-менеджменту «Газпрому» і Russia Today». Ми вибухаємо праведним обуренням, коли чуємо чи читаємо щось подібне. Однак негідники далі ходять посеред нас так само, як і герої.
Про викриття великого складу з гуманітарною допомогою у Львівській області оголосило Бюро економічної безпеки. Площа складу 1600 м2, зберігали там десятки тонн одягу і їжі. Приблизно на шістдесят вантажівок. Від сторонніх очей заховали добро у віддаленому селі під промовистою назвою Убині.
Журналісти видання «Наші гроші. Львів» уже встановили власника складу з гуманітаркою. Це молодий підприємець з Волині Тарас Зінюк. Ще два імені, які можливо пов’язані з цим складом – київський юрист Олексій Шевчук та керівниця благодійної ініціативи Support AZOV Наталія Непорада. Обоє свою причетність заперечують. Жодних гучних імен з числа місцевих чиновників у цій справі поки не звучало.
У нас вже були випадки відставок керівників обласних адміністрацій, які фігурували у справах про розкрадання гуманітарки – така історія відбулася зокрема у Запоріжжі. Відставки були, а посадок не було. Львівщина фігурує у подібних скандалах і через своє географічне розташування. Саме тут товари і люди перетинають державний кордон у різний спосіб, не завжди законний. Наприклад, заступник голови Львівської облради Юрій Холод фігурував у скандалі з вивезенням ухилянтів за кордон через систему «Шлях».
Саме цим шляхом скористався для виїзду за кордон з допомогою чиновників Львівської ОВА син проросійського політика Андрія Портнова. І мабуть він у списках місцевих чиновників був не єдиним, кого мали б зупинити на кордоні, але чомусь із країни випустили. І поки наші ветерани чекають на гідне лікування у нескінченних чергах, хтось допущений до влади за гроші дозволяє поза чергою втекти подалі від війни. І цю проблему одним законопроектом не вирішити.