«Інша сторона медалі»: Оксана Лівач

Оксана Лівач — заслужений майстер спорту України з вільної боротьби. Чемпіонка Європи серед кадетів, юніорів, молоді та дорослих. Чемпіонка світу серед кадетів, призерка — серед юніорів і дорослих.

З Оксаною зустрічаємось на майстер-класі із ча-ча-ча. Адже музика і танець супроводжують борчиню постійно. Навіть під час тренувань. Основ запального танцю нашу героїню вчитиме професійний тандем Уляна Леськів і Данило Король.

Уляна розповідає: «Цей танець дають вчити дітям зразу з перших кроків. Перші танці — це повільний вальс і ча-ча-ча. Він дається досить складно. Технічно сильний, потужний. Але його можливо вивчити».

Навчання починають із базових кроків. Уляна пояснює: «Ставимо позицію в трикутничок. Одне колінко пряме, інше – зігнуте. Тримаємо центр сильно, витягуємо плечі вниз, підборіддя наверх».

Яскравий і енергійний танець близький Оксані Лівач за темпераментом. Вона не любить тримати емоції у собі та охоче дає їм волю. Згадує: «Після чемпіонату світу, де я стала третьою, мені аж так захотілося танцювати. Прямо на килимі! От закінчилась сутичка, грала музика, я не стрималась і виконала невеликий танець».

Такою активною дівчина була із дитинства. Сміється: «Я була розбишакою. З хлопцями грала футбол, багато часу проводила на вулиці».

Саме ця енергійність привела нашу героїню у спорт. Їй знайшлося застосування у вільній боротьбі. Оксана зізнається: її легко розчулити. Наприклад, може заплакати під час фільму. У повсякденному житті терпіти не може хитрих та нещирих людей. А на килимі — неспортивної поведінки. Розповідає: «Бували випадки, коли суперниці смикали за коси. За пальці брали, виламували пальці. Є таке в боротьбі. Але не треба реагувати на їхні провокації. Просто спокійно це сприйняти і далі боротися».

Тим часом, майстер-клас добігає завершення. Борчиня зізнається: навчитися танцювальних рухів виявилось складніше, ніж вона очікувала. Натомість тренери задоволені її роботою. Данило Король каже: «Учениця здібна. Видно, що має фізичну підготовку. Немає, наприклад, проблем через те, що людина не встигає, бо в неї м’язи не готові. Немає такого».

Після тренування із танців спортсменка вирушає на каву із коліжанками. Кермування автомобілем для неї – ще один спосіб перезавантажитись після виснажливого робочого дня. Розповідає: «Я дуже люблю їздити. Напевно, ця любов мені перейшла від батька. Мій тато завжди багато їздив, і я любила з ним сідати в машину і подорожувати в різні міста».

Буває, ввечері атлетка сідає в машину, вмикає музику і просто катається Львовом. Найбільше Оксані не подобається сидіти без діла. Тож старається щільно розплановувати свій графік. А ще зізнається: любить адреналін. Каже: «Екстрим може полягати в тому, що я люблю іноді швидко поїздити на машині, додати трішки газку».

Покавувати спортсменка запросила двох подруг, теж борчинь — Тетяну Кіт і Христину Демко. Із Оксаною дівчата знайомі майже 10 років. Таня сміється: «Вона такою малесенькою дівчинкою прийшла в зал, десь важила 33 кілограми, напевно. Але така шустра була. Така і зараз лишилася. Її всюди багато».

Дівчата ще й сусідки по квартирі, тож добре вивчили характери одна одної. Кажуть, Оксана заряджає усіх довкола енергією. Таня каже: «Навіть коли в тебе поганий настрій, вона прийде, почне танцювати, стрибати, придумає щось, і в тебе зразу настрій з’являється». Христина додає: «Оксана така позитивна. Навіть якщо їй погано, вона цього не покаже. Вона буде усміхатися, буде чимось себе відволікати». Тож разом, кажуть дівчата, їм не буває сумно.