Інвестор – капут!

Судовий спір поставив на межу закриття українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство ТзОВ «Скомекс». Права на будівлю молокопереробного цеху підприємства несподівано заявив новий власник, про якого німецькі інвестори, які працюють тут з 1994 року, не чули. Аналізуючи рішення судів, наразі ухвалених у цій справі, можна зробити висновок: інвестори більше як 10 років незаконно вкладали в Україну гроші.

Україна потребує іноземних інвестицій. Політична нестабільність останніх років розлякала мало не всіх інвесторів і нещодавно в Німеччині Президент України Віктор Янукович намагався повернути довіру до нашої країни, заявивши бізнесменам Європи: «Приїжджайте до України, що стосується влади, ми будемо вашими партнерами…».

Найближчим часом Президента України чекає сюрприз, бо в той час, як він намагається оздоровити інвестиційний клімат в країні, Сокальський суд і Господарський  суд Львівської області ухвалюють рішення, які негативно впливають на роботу підприємства з іноземними інвестиціями.

Підкоп під молокозавод

«Німця нам треба», - іноді кажуть старі люди, і, подекуди, мають рацію. Сокальський район не вирізняється особливим добробутом мешканців, а села Скоморохи та Перетоки – і поготів. Завдяки інвестиціям громадян Німеччини 1994 року у Сокальському районі вдалося заснувати СП «Скомекс», основним видом діяльності якого є переробка молока і виробництво молочних продуктів. Підприємство дало роботу близько сотні селян, населення району отримало можливість збувати підприємству молоко. Прямі іноземні інвестиції в молокозавод становили 250 тис. євро. Підприємство росло, розвивалося. СП «Скомекс» стало постійним і стабільним наповнювачем державного і місцевого бюджетів. Проектна потужність підприємства з переробки молока становить понад 30 тонн за добу. У переліку продукції підприємства: масло, сметана, кефір, йогурт, сир кисломолочний, казеїн. Продукція збувається в мережах торгівельних закладів Західної України, дошкільних закладах, закладах освіти, санаторіях Трускавця і Східниці.

Обороти та вартість самого СП зростали, що зацікавило людей, які не мають до його розбудови жодного стосунку.

Так 2009 року українським співвласникам СП стає відомо, що Скоморохівська сільрада ще  2002 року скасувала своє рішення від 3 березня 2000 року, яким виконавчий комітет цієї сільради оформляв за СП «Скомекс» права власності на будівлю молокопереробного цеху за адресою с. Перетоки, вул. Шевченка,86. Цим самим рішенням було обумовлено і видачу свідоцтва на право власності на цю будівлю.

Причиною такого скасування нібито є рішення про розпаювання ПАФ «Селекціонер», яка 1997 року увійшла до статутного фонду СП «Скомекс» своєю землею та майном.

Передача будівлі молокопереробного цеху в статутний фонд СП «Скомекс" відбулася чітко за законом 4 серпня 1997 року.

Дивно, що раніше про це рішення було невідомо, а воно, як виявилося, тягне за собою серйозні наслідки…

Документи, які…знайшлися?

Загадкове рішення Скоморохівської сільради від 2002 року, про яке нікому не було відомо до 2009 року,  закрутило цікаву юридичну карусель. На сцені з’явилася людина, яка заявила про своє право власності на велику частину майна ПАФ «Селекціонер», в тому числі і на молокопереробний цех у с. Перетоки.

Виявилося, що декілька осіб віднедавна почали скуповувати в селян акції ПАФ «Селекціонер». Причому скуповували їх у цікавий спосіб…

От є в людини, наприклад, право на якийсь майновий пай вартістю 1003 гривні, приходить до нього покупець і пропонує купити частину паю вартістю 1000 гривень. Три гривні залишається в попереднього господаря паю. Покупець докидає ще пару сотень гривень і бере в нього довіреність на керування цією тригривневою часткою. Таким чином на зборах пайовиків він має вже не один, а два голоси.

Як з’ясувалося згодом, у схожий спосіб було скуплено частину акцій ПАФ «Селекціонер» і зібрано кворум на зборах пайовиків, де «більшістю» було прийнято рішення – розпаювати ПАФ «Селекціонер».

Низка правових і законодавчих норм підтверджує нелегітимність цих зборів, але привід розпочати війну виник. На сцені з’явився Юрій Вишневський, який вважає, що розподіливши майно пайового фонду,  він отримав у власність і молокопереробний цех.

Проблема полягала лише в тому, що всі законні права на вищезгаданий цех мало СП «Скомекс», що підтверджувало свідоцтво про право власності на цю будівлю. Але тут знаходиться і рішення Скоморохівської сільради від 2002 року.

От тільки дивно якось… 12 квітня 2007 року виконавчим комітетом Скоморохівської сільської ради було розглянуто клопотання СП «Скомекс» про надання дозволу на проектно-пошукові роботи з реконструкції молокопереробного цеху в селі Перетоки на вул. Шевченка, 86. «Взявши до уваги правоустановчі документи на існуючі приміщення та Державний акт на право власності на земельну ділянку, дозволено проведення проектно-пошукових робіт з реконструкції виробництв СП «Скомекс», - йдеться у документах.

Як могло статися, що дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт, виданий виконавчим комітетом Скоморохівської сільської ради 12 квітня 2007 року, що є пізніше від дати рішення 10 грудня 2002 року? Чому не було взято до уваги рішення від 10 грудня 2002 р. Можливо, його в 2007 році ще не існувало?

Не можна залишити без уваги ось такий факт: 26 серпня 2009 року Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації підтверджує право власності на це приміщення за спільним українсько-німецьким підприємством «Скомекс», видавши СП відповідну довідку № 936.

Щоправда, пізніше Червоноградське БТІ чомусь скасовує свою довідку, мовляв, помилилися. В інвентарній справі з’являється рішення виконавчого комітету Скоморохівської сільської ради №86 від 10 грудня 2002 року із супровідним листом №132 сільської ради, датованим 26 червня 2009 року. Невже лист від Скоморохів до Червоноградського БТІ йшов 7 років?!!

Далі ще цікавіше: 24 грудня 2009 року ХІХ сесія Скоморохівської сільської ради V скликання повторно скасовує рішення виконкому №13 від 03 березня 2000 року про надання права власності на цех молокопереробки українсько-німецькому підприємству. Навіщо це робити, коли є «нібито легітимне» рішення виконкому № 86  від 10 грудня 2002 року?

Дослідивши ці факти, прокуратура Сокальського району винесла протест, у якому зазначила, що рішення про скасування Скоморохівською сільрадою права власності спільного підприємства на будівлю цеху прийнято з порушеннями та підлягає скасуванню. Такий самий протест винесено і щодо повторного скасування рішення про право власності від 24 грудня 2009 року.  

12 червня 2009 року Вишневський Ю.О. звертається до Сокальського районного суду Львівської області з позовом передати у власність виділене йому майно об’єднання ЦМК ПАФ «Селекціонер». У позовній заяві вказано і цех переробки молока с. Перетоки, вул. Шевченка, 86.

Кілька слів про суди

Про судову карусель, на якій катають іноземних інвесторів, ZAXID.NET погодився розповісти один з українських учасників ТзОВ СУНП „Скомекс” Ярослав Бондарчук.

Ярослав Бондарчук зазначив: «18 червня 2010 року Сокальський районний суд Львівської області під головуванням судді Пахута С.О. задовольняє позов Вишневського Ю.О. про передачу йому нашого майна. Жодні наведені нами докази у цій справі не розглядалися, не досліджувалися і не бралися до уваги. Рішення суддя приймав без участі нашої сторони. Засідання проводилися в зухвалій формі, з грубими порушенням норм цивільно-процесуального кодексу України. Мене разом з адвокатом не було допущено на одне із засідань. Рішення голова Сокальського районного суду Пахут С.О. в той момент приймав разом з паном Вишневським у власному кабінеті».

СП не «сиділо», склавши руки, очікуючи, коли ж це в нього відберуть майно. Вони позивалися до Скоморохівської сільської ради про визнання незаконним рішення 2002 року і визнання права власності на будівлю молокопереробного цеху. Львівський господарський суд підтримав їх позов. Львівський апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, а от Вищий господарський суд чомусь скеровував справу на повторний розгляд. Саме в цей час адвокатом Юрія Вишневського стає член Вищої ради юстиції України – адвокат Сафулько С.О. (голова ради адвокатської приватної компанії «Конфідент»). Саме з його появою у судах починаються різні дивні речі…

Господарським судом Львівської області (суддя Мороз Н.В.) 19.08.2010 року при новому розгляді позову ТзОВ СУНП „Скомекс” до Скоморохівської сільської ради про визнання недійсним рішення № 86 від 10.12.2002 р. провадження в справі припинено, з підстав нібито непідвідомчості вказаного спору господарським судам. Однак, Вищий господарський суд України, розглядаючи касаційну скаргу Скоморохівської сільської ради, в якій остання також просила припинити провадження у цій справі, відмовив у задоволенні вказаної вимоги, зробивши висновок, що позовна вимога про визнання недійсним рішення Скоморохівської сільської ради № 86 від 10 грудня 2002 р. підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. У частині вимоги СП про визнання права власності на будівлю молокопереробного цеху Господарським судом Львівської області 19.08.2010 року у позові відмовлено. При цьому, як стверджує юрист СП «Скомекс», рішення в цій частині ухвалене не об’єктивно, з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Наведені СП додаткові докази суддя не розглядав і не досліджувавя. Рішення суддя прийняв без участі позивача (СУНП «Скомекс»), відповідача (Скоморохівська сільська рада), третьої особи-1 (ПАФ «Селекціонер), третьої особи-2 (Червоноградське міжміське БТІ), третьої особи-3 (об’єднання співвласників ЦМК ТзОВ «Селекціонер»). А чи могло би бути інакше? Адже судді Мороз Н.В. скоро предстати перед Вищою радою юстиції в питанні подальшого її призначення…

Апеляційний розгляд щодо рішення Сокальського районного суду відбудеться 30 вересня 2010 року (головуюча Приколота Т.).

Апеляційний розгляд щодо ухвали, винесеної суддею Мороз Н., призначений на    2 листопада 2010 р. (головуюча Новосад Д.)

Опонент СП «Скомекс» Юрій Вишневський коментувати ситуацію телефоном відмовився і запропонував журналісту ZAXID.NET обговорити цю ситуацію під час зустрічі. Через деякий час із журналістом зв’язався представник фірми «Конфідент», який назвався юристом пана Вишневського, який повідомив, що його клієнт, як і він сам, відмовляються давати зараз будь-які коментарі.

Власники СП наголошують, що неправомірні рішення суддів винесені через тиск, який чинить на них членВищої ради юстиції України, голова ради адвокатської компанії «Конфідент» Сафулько С.О.

Наскільки це відповідає дійсності, невідомо, але відомо, що пана Сафулька вже звинувачували в схожих діях: «Трудовий колектив ТзОВ «Добробут» повідомляє Вас про те, що на даний час членом Вищої ради юстиції Сафульком Сергієм Федоровичем за сприяння судді господарського суду Львівської області Костів Тетяни Сергіївни вчиняються дії, які, на наше глибоке переконання, скеровані на протиправне захоплення нашого підприємства...». Це уривок з листа, який колектив ТзОВ «Добробут» надіслав Голові Вищої ради юстиції Колесніченку В.М., Голові Львівської обласної державної адміністрації Горбалю В.М., міністру юстиції України Лавриновичу О.В., Генеральному прокурору України Медведьку О.І. та Голові комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Ківалову С.В.

Якщо ознайомитися зі справою товариства «Добробут», можна помітити, що вона дещо схожа зі справою СП «Скомекс».

В усі дзвони

Учасники СП «Скомекс» всіма силами намагаються врятувати підприємство. Вони вже розіслати листи до Президента, у прокуратуру та СБУ. Іноземні інвестори – громадяни Німеччини Райнальд Йозеф Теш (Reinald Josef Tesch) та Роберт Бертольд Червіонке (Robert Bhertold Czerwionke), а також концерн Uniter Chemie Gesellschaft m.b.H звернулися з листами до посольства ФРН в Україні та посольства України в Німеччині, а також до Ради Європи з проханням допомогти в об’єктивному вирішенні проблеми та зберегти інвестиції, які в нашій країні, незважаючи на твердження українського Президента, виявилися абсолютно незахищеними.