У четвер, 28 липня, львівський ІТ Кластер презентував результати глобального дослідження ІТ Research Resilience. Це вже сьоме ґрунтовне дослідження ринку ІТ Львова, та цьогоріч воно було особливим і фокусувалося на впливі на галузь війни. Окрім Львова, у новому дослідженні взяли до уваги й інші західні регіони, куди релокувались працівники ІТ-компаній, що дозволяє масштабувати результати опитування на Україну.
Чому айтівцям приділяють так багато уваги? За підсумками минулого року, українська ІТ-галузь, в яку залучені 285 тисяч людей, принесла економіці країни 6,9 млрд доларів експортної виручки, показавши шалене зростання у 38% у порівнянні з 2020 роком. За підсумками двох кварталів 2022 року це вже понад 3 млрд. А прогнозована експортна виручка за підсумками 2022 року може становити від 7,2 до 8,5 млрд доларів за різних сценаріїв
До і під час війни
Найбільшими ІТ-хабами України до 24 лютого були Київ, Львів, Харків, Дніпро і Одеса. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну значна частина працівників галузі зі загрожених регіонів переїхали у західні області України. Та згодом частина повернулася у Київ, а спеціалісти зі сходу зосередилися в центральних регіонах.
З України під час війни виїхали до 20% від усіх працівників галузі – це приблизно 57 тисяч людей, з яких більшість – 64% – жінки. СЕО львівського ІТ Кластеру Степан Веселовський зазначає, що на початку нового етапу війни він вважав, що цифра тих, хто виїхав, буде суттєво вищою, а Київ як ІТ-хаб відновлюватиметься довше, тож такий результат дослідження став сюрпризом.
Зараз обсяг людського капіталу галузі в Україні становить 228 тисяч людей.
«Це не означає, що люди, які виїхали, не є частиною української ІТ-індустрії, принаймні, поки вони лишаються податковими резидентами України. Та 18% спеціалістів з тих, хто є ФОП, планують легалізуватися за кордоном. Маємо говорити про те, що впливає на міграційні настрої», – каже Степан Веселовський.
Одним з факторів, що підсилює міграційні настрої людей, може бути те, що, згідно з дослідженням, майже кожен 6-й працівник зараз живе окремо від своєї родини – у різних містах (21%) чи в різних країнах (16%). І чим довше це триває, тим сильніше впливає на рішення про виїзд. Водночас 62% айтівців живуть разом зі своїми рідними.
Також дослідження під час війни показало, що уперше за минулі 7 років айтівці зіштовхнулися у своїй роботі з такими змінами як часткова зайнятість і безробіття. Про несуттєве зменшення доходів сказали 14% учасників опитування, а 10% – про те, що дохід знизився суттєво. І це також впливає на міграційні настрої принаймні частини працівників.
Водночас 73% ІТ-спеціалістів зазначили, що їхні доходи не змінилися (58%) або навіть зросли (11%) попри війну. Разом з тим, більшість говорить про велике зростання у витратах, що, зокрема, пов'язано з релокацією. Найбільше зросли витрати на харчування (21%), заощадження (20%), житло (17%) і благочинність (14%).
Айтівці залишаються тими, хто активно займається благодійністю, зараз допомога переважно спрямована на ЗСУ.
«Ми порахували, що 203 тисячі айтівців, які є в Україні (89% від усіх) скеровують частину бюджету на благодійність. 14% з них донейтять більше чверті сімейного доходу на проекти, що наближають нашу перемогу. Я надзвичайно гордий за цих людей», – каже Степан Веселовський.
Також 96% ІТ-компаній в Україні підтримують проекти, що наближають нас до перемоги. Більшість із них підтримали такі проекті на суму до 20 тисяч доларів (38%), третина – на суму 21-50 тисяч, приблизно по 11% надали допомогу на суми від 51до 100 тисяч, від 101 до 300 і на суму понад 300 тисяч доларів. Окрім того, ідеться про роботу над такими проектами. А приблизно 7 тисяч айтівців служать у ЗСУ або ТрО.
ІТ у західних областях України
У західних областях ІТ-компанії зараз працюють у семи обласних центрах. Ідеться не про реєстрацію, а саме про присутність компанії у місті. Найбільше компаній, звісно ж, у Львові – 563 (було 511 торік). В Івано-Франківській області їх є 115 (було 70 торік), у Тернопільській – 94, Закарпатській – 61, Рівненській – 51, Чернівецькій – 41, Волинській – 35. Торішніх даних про останні 5 областей немає.
З 24 лютого найбільше ІТ-спеціалістів з інших регіонів переїхали також до Львова.
Медіана доходу ІТ-спеціалістів в Україні становить 2360 доларів. Цікаво, що, згідно з результатами дослідження, прибулі айтівці вказали вищий рівень зарплати, аніж місцеві фахівці в усіх семи обласних центрах.
У дослідженні також порахували, скільки грошей прибулі айтівці привезли зі собою. У перший місяць вторгнення ця сума сягнула 14,7 млн доларів, зараз в середньому за місяць ця сума становить 13,6 млн доларів, а до кінця року, за прогнозами, може сягнути 137 млн доларів витрачених у зв'язку з релокацією коштів.
Економіка війни
За підсумками першого кварталу 2022 року, лише 26% ІТ- компаній відзначили зменшення доходів компанії. Із них 19% сказали, що ідеться менше, ніж про чверть доходів у порівнянні з попередніми періодами, а 7% – про втрати від чверті до половини доходів.
Водночас 65% компаній відзначили зростання доходів, із них 13% змогли збільшити доходи на суму від 25% до 50% від попередніх цифр. Отже, бізнес досить оптимістично дивиться на ситуацію в індустрії.
Станом на початок червня 44% ІТ-компаній відновили свою роботу повністю, ще 41% – на 76-99%, лише 16% відновилися на 50-75%. Загалом 75% компаній працюють з клієнтами без змін, чверть має відкориговані контракти, 58% кажуть про нові замовлення, а 55% від усіх – про додаткові можливості співпраці, як вияв підтримки у зв'язку з війною в Україні. Про розірвання контрактів сказали чверть ІТ-компаній в Україні. Зараз, наприкінці липня, імовірно, ще більше компаній працюють на довоєнному рівні.
Чи змінилася через війну ситуація із наймом працівників в Україні? 88% компаній зазначають, що проводили і проводять набір на відкриті вакансії в Україні, і лише 10% сказали про звільнення як з ініціативи працівника, так і з ініціативи компанії.
Щодо загального показника здоров'я компанії на думку СЕО, 78% власників і керівників оцінили свої компанії як здорові. Про «нездоров'я» сказали 17%. Цей показник враховує ділову активність, фінансові показники, загальне самопочуття команди, соціально відповідальну активність тощо.
Майже половина власників ІТ-компаній – 48% – вважають, що доходи компанії зростатимуть, ще 46% впевнені, що вони залишаться принаймні на тому ж рівні.
Водночас це опитування виявило показники відкриття офісів, яких не було в попередніх. Ідеться про те, що зараз більшість компаній (59%) не планують відкривати офіси в Україні, лише 15% – готові (у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та в західноукраїнських областях), а 36% готові відкривати нові офіси за кордоном, переважно в Польщі (20%).
«Це очікувані речі, хоча ми все ж сподівалися, що компанії приділятимуть більше уваги відкриттю офісів у західних регіонах України. Разом з тим, covid навчив, що відкриття офісу не є обов'язковою умовою роботи компанії», – коментує Степан Веселовський.
Якщо говорити про економічні очікування спеціалістів ринку, то 64% з них мають позитивні очікування. Також позитивні очікування мають СЕО компаній – у короткостроковій перспективі ці очікування помірно оптимістичні, а в довгостроковій (5 років) – виражено оптимістичні.
Поїдуть чи залишаться?
Однією із найцікавіших в опитуванні є частина про міграційні настрої українських айтівців. Тож як багато фахівців планують виїхати за кордон і за яких умов? За даними дослідження, 57% українських айтівців хочуть жити в Україні.
Дослідники запропонували різні сценарії в часовому інтервалі в один рік. У першому сценарії ідеться про євроінтеграцію та лібералізацію української економіки з максимальною економічною свободою. За таких умов в Україні готові залишитися 78% айтівців, 12% намагатимуться виїхати за кордон, коли це стане можливим, решта – не визначилися. Отже, навіть за найбільш позитивного сценарію, українська економіка у вимірі людського капіталу може втрати 27 тисяч фахівців. Це приблизно один великий ІТ-хаб.
За умови євроінтеграції, але економічного регулювання зі сторони держави (так званий нейтральний сценарій), в Україні готові залишитися 62% ІТ-фахівців, а 23% – 52 тисячі людей (майже чверть спеціалістів галузі) – намагатимуться виїхати за кордон. Тут зростає і частка тих, хто не визначився – 16%.
Коли ідеться про найгірший сценарій – зупинка євроінтеграції та жорстке державне регулювання – то залишитися в Україні за таких умов погодяться лише 30% фахівців галузі, а понад половина (52%) намагатимуться виїхати. Це 118 тисяч людей.
«Це найбільш драматичний сценарій для держави. Тому наша задача – робити все, щоб він не настав», – коментує Степан Веселовський.
Що спонукатиме айтівців лишатися в Україні? Це:
- перемога над Росією у війні;
- модернізація країни, що базується на лібералізації економіки;
- відбудова України за підтримки Заходу.
Виконання кожної з цих умов сприятиме тому, що 74-79% ІТ-спеціалістів готові будуть жити і працювати в Україні.
Що найбільше спонукає виїхати за кордон?
Якщо якийсь з негативних сценаріїв буде реалізований, то найбільше Україна може втратити неодружених чоловіків віком орієнтовно у 34 роки – вони найбільш рішуче налаштовані покинути Україну. Більш помірковані – дещо молодші чоловіки, які мають сім'ю. Окрім того, більше налаштовані на міграцію місцеві ІТ-фахівці із західних областей України. Ідеться в основному про працівників великих компаній.
Після перемоги
Викладач KМВS Валерій Пекар представив три імовірні сценарії того, що відбуватиметься в ІТ-галузі України після перемоги у війні.
«Факторів дуже багато. Перший – це війна: як довго і в якому форматі вона триватиме. Друга група факторів – економічний контекст. Простими словами – чи Захід дає нам шалені гроші. Третє – це політичний контекст, модель розвитку економіки: чи є економічна свобода для вільного розвитку бізнесу. Станом на 1 січня Україна посідала 130-те місце у світі за рівнем економічної свободи – останнє в Європі. Країни з таким рівнем не можуть вижити після війни. А в нашому державному апараті зараз більшість людей, які обіймають посади, виступають за жорстке регулювання економіки», – зазначає Валерій Пекар.
На основі трьох ключових факторів розробили три сценарії, відкинувши нереальні. Перший – коли війна завершилася, Захід підтримує Україну і є економічна свобода. Це – демократична модернізація. Другий – примусова євроінтеграція, коли активна фаза війни завершена, допомога Заходу є, а економічної свободи – немає. І третій – український авторитаризм, коли війна триває і ані підтримки Заходу, ані економічної свободи в країні немає.
«Хочу звернути увагу, що Україна перемагає завдяки демократії, а Росія програє завдяки авторитаризму. Це має розуміти цілий світ. Відверто вам скажу, що сьогодні в Україні дуже багато придворних філософів починають намацувати суспільну думку на тему того, щоб залишити після війни авторитаризм і продовжити обмеження воєнного часу на час відбудови, років так на 10, тому маємо бути обережними», – зазначає Валерій Пекар.
За умови демократичної модернізації після війни з України можуть виїхати приблизно 12% айтівців (хоча, за словами Валерія Пекара, ця цифра удвічі завищена, адже половина – лише говорять про виїзд і не виїжджають). Тоді всі хаби і обласні центри з дослідження будуть зростати і розвиватися.
Якщо ж Україна піде за сценарієм примусової євроінтеграції, то ризикує втратити 23% спеціалістів. Тоді хаби у Львові, Івано-Франківську будуть потужними, а от у Чернівцях хаб буде сильно зменшуватися.
В останньому сценарії ідеться про те, що залишиться в Україні лише 43-60% спеціалістів ІТ-галузі. Це – втрата третини робочої сили. Львів, Івано-Франківськ залишаться хабами, а от найбільш вразливою буде Закарпатська область, адже це новий хаб, створений прибулими людьми, які не вкорінені і вже перебувають в русі. Так само виїжджатимуть релоковані навіть з великих міст. Окрім того, за українського авторитаризму залишити Україну захоче і невеликий прошарок СЕО.
«Приблизно половина айтівців не виїде нікуди і ніколи. Що би не сталося. І це фантастично. Це основа життєстійкості індустрії. Це те, на чому Україна, власне, тримається», – підсумував Валерій Пекар.
Збір та аналіз даних в межах соціологічної частини проекту забезпечила Дослідницька агенція Fama на замовлення Львівського ІТ Кластера.
Ми використовуємо