На третій рік свого переїзду з Донецька «Шахтар» вирішив зіграти українське дербі у Харкові. До проведення матчу «гірники» підійшли відповідально - організували рекламу, запросили своїх відданих вболівальників, а гостям із Донецької та Луганської областей продавади квитки за знижками.
Зважаючи на те, що Харків зараз залишається голодним до великого футболу, - це спрацювало. І вперше за кілька років українське «класичне» відбулось з аншлагом на трибунах.
Журналіст Сергій Шевченко побував на матчі «Шахтар» - «Динамо» і поділився враженнями, чому Харків пасує «гірникам» більше, ніж Львів.
Харків’яни у цьому сезоні залишились майже без «живого» футболу: першоліговий «Геліос» та «Металіст-1925», який робить перші кроки на аматорському рівні, – ось і вся радість для півторамільйонного міста, яке звикло дихати ароматом великих матчів та збирати аншлаги на 40-тисячному «стадіоні-павуку». На цьому кризовому фоні українське супердербі виявилося ковтком свіжого повітря. «Нарешті у нас знову футбол!», - це відчували місцеві вболівальники.
Інший фактор, який має значення для «Шахтаря» - наявність у Харкові величезної кількості людей з Донбасу. Ще у мирні часи Харків як студентський центр притягував до себе талановиту донецьку та луганську молодь. Що ж говорити про нинішню ситуацію, коли на Харківщину прибули сотні тисяч переселенців із зони АТО (неофіційно їхня кількість в Харківській області становить щонайменше 300 000).
Значна частина цих людей вболіває за «гірників», і приїзд улюбленої команди у Харків – шанс побачити кумирів наживо. Не забуваємо, що донеччанам, які залишились у своїх домівках, набагато простіше завітати до сусідньої області, ніж їхати у Львів через всю країну. До речі, «Шахтар» пішов назустріч своїм землякам: вихідці з Донецької та Луганської областей, які мали паспорт із відповідною реєстрацією або довідку переселенця, могли придбати квиток із 20%-ю знижкою.
За таких умов чи треба дивуватися, як швидко розібрали квитки? Першого ж дня(!) продали 10 тисяч, за три дні до матчу – 30 тисяч. У підсумку, лише в гостьовому секторі можна було побачити деякі вільні крісла, всі інші місця були заповнені! Погодьтесь, рідкісне явище у чемпіонаті України кількох останніх років.
Перед грою багатьох вболівальників цікавило запитання: чи підходить Харків «Шахтарю», чи підтримуватимуть «гірників» у цьому місті? Багато що стало зрозумілим вже на передматчевому тренуванні, коли трибуни заревіли, побачивши, як на газон виходять гравці у помаранчевому, у той час як в бік «Динамо» пролунав легкий свист.
Таке різне ставлення до двох грандів продовжилося і під час гри. Атаки «Шахтаря» викликали бурхливі емоції у глядачів, а до шумових ефектів долучалися візуальні, адже клуб за своїм давнім звичаєм розклав на кожному місці помаранчево-чорні прапорці.
Ось пенальті у ворота господарів та його виконання Олегом Гусєвим, навпаки, зустріли ну дуже незадоволеним гулом. Заради справедливості: деякі вболівальники на центральних трибунах раділи голу киян, але всього симпатиків «біло-синіх», якщо залишити за рамками гостьовий сектор фанатів «Динамо» (їх приїхало десь близько тисячі), назбиралося не більше 5, можливо, 10%. Вражаючий контраст не те що зі Львовом, а навіть з Одесою!
До цього додайте ще періодичне скандування «Шах-тёр! Шах-тёр!», вражаючих розмірів «хвилю», яка прокотилася стадіоном з десяток разів, а також пристрасний вибух радощів, коли забивав Дентіньо. Справедливо додати, що «гірників» у чемпіонаті України так не підтримували з часів виступів на «Донбас Арені».
Без перебільшення, єдиною суттєвою відмінністю від атмосфери на стадіоні у Донецьку була активність харківських вболівальників. Так, вони в цілому приязно ставляться до «Шахтаря», але головна їх любов – це «Металіст». У другому таймі, коли гра дещо заспокоїлася, з трибун почала гучно лунати назва «жовто-синього» клубу – ох, в Харкові полюбляють нагадувати про своїх улюбленців на матчах інших команд. «Ме-та-ліст! Ме-та-ліст!» - було чути як на харківських фіналах Кубку України, так і під час Євро-2012. Це така місцева «фішка».
Після матчу Паулу Фонсека не приховував власного захоплення: «Атмосфера була фантастичною, ми відчували себе майже як вдома. Таким і повинен бути футбол – видовищним, на заповнених стадіонах. Чи є в мене бажання повернутись сюди? Так, звичайно!».
Португальця можна зрозуміти: за той час, що він керує «Шахтарем», домашні матчі «гірників» на «Арені Львів» збирали усього 1,5 – 3 тис. глядачів, а єврокубкові поєдинки – до 7 тис. Тепер Фонсека відчув, який антураж може мати український футбол, а його команда разом із «Динамо» подарували Харкову свято.
Гра була непростою як для учасників, так і для головного арбітра, харків’янина Абдули, який показав 11 жовтих карток (7 з них - динамівцям) і прийняв декілька сумнівних рішень. До призначеного у ворота «гірників» 11-метрового нема питань, але було у першому таймі два слизьких епізоди: стик Кучера з Мораесом та потрапляння м’яча в руку Ісмаїлі. Однак найбільше претензій викликало ігнорування порушень у кінцівці: рука Віди та фол Федорчука щодо Степаненка, усе це відбулося поспіль в штрафному майданчику гостей.
Чи вийшла ця нічия справедливою? Якщо абстрагуватись від суддівського фактору – скоріше, так, хоча ближчими до перемоги були донеччани. «Динамо» несподівано сильно розпочало гру, коли фланговими атаками кілька разів проходило захист господарів.
Приємно здивував нечастий гість основи Євген Макаренко, який мало що «накрив» Марлоса, так ще й пенальті заробив, але фізично підсів у другому таймі, як і більшість його одноклубників. «Шахтар» перехопив ініціативу та мав декілька чудових шансів здобути вольову перемогу, але їм стали на заваді власні недоліки: не вистачало забивного форварда, Бернард приймав невірні рішення, далеко не найкращий матч провів Коваленко – ох, як же він не потрапив у ворота на 36-ій хв! Проте зіграли «джокери», Дентіньо та Бутко – зазначимо, що Богдан з’явився на полі через травму Срни та віддав гольовий пас.
Результат 1:1 вдруге поспіль трапляється у «класичному» та не дає можливості назвати явного фаворита чемпіонату. Поки «Шахтар» виглядає дещо сильнішим за «Динамо», але попереду ще багато матчів, в тому числі три особисті зустрічі.
Напрошуються інші висновки – щодо домашнього стадіону «Шахтаря». Зважаючи на гарячу підтримку місцевої публіки і на відсутність харківської команди у Прем'єр-лізі, для «гірників» переїзд до Харкова став би оптимальним варіантом. Як продемонструвала гра з «Динамо», їх тут точно будуть підтримувати. Щоправда, єврокубкові матчі, до яких вже звикли львів'яни, «Шахтар» проводитиме у Львові. Принаймні, до завершення сезону.
Усі фото: ФК «Шахтар».
Ми використовуємо