Як на Донбасі до війни

Після початку російсько-української війни та окупації частини Донбасу тамтешні футбольні клуби вирушили шукати собі тимчасового притулку. Досить швидко, на початку минулого сезону, команди визначилися із місцями для базування. «Іллічівець» зупинився в Дніпропетровську (за рік маріупольці взагалі повернулися додому, бо їхнє місто звільнили від терористів), «Металург» та «Олімпік» - в столиці, а «Шахтар» через єврокубки опинився аж у Львові.

Якихось особливих проблем у клубів-переселенців не виникало – хіба якісь дрібниці, на кшталт півфіналу Кубку України «Олімпік» - «Динамо». Але у «Шахтаря», який опинився не просто на протилежному боці країни, а у, скажімо чесно, ворожій атмосфері, почали здавати нерви.

Фото: ФК «Шахтар».

Підґрунтя негативного ставлення львів'ян до гірників очевидне (і спробуйте спростувати аргумент «Наші хлопці там на їхньому Донбасі гинуть через Януковича і Ахметова, а вони тут у футбол грають») – тому вчергове обговорювати його немає сенсу. Лише констатуємо факт – «Шахтар» знову вирушив у мандри Україною. Грав домашні матчі і в столиці, і на іншому кінці траси М 05, Київ-Одеса. І тепер дістався до Запоріжжя.

У Запоріжжі, як відомо, окрім місцевого «Металурга» грає і луганська «Зоря» – тобто навантаження на газон «Славутич-Арени» повне. Але власники арени пішли назустріч донеччанам, в результаті чого на центральному запорізькому стадіоні повинні були зіграти два матчі поспіль – у суботу тут хазяйнував «Шахтар», а в неділю домашній матч проведуть «металурги».

Цікаво, що причиною тимчасового переїзду гірників до Одеси на матч із «Дніпром» був якраз стан газону «Арени Львів». За словами Мірчі Луческу це було занадто велике навантаження для поля – і чемпіонат України, і Ліга чемпіонів, і збірна. Як бачимо, навантаження на газон «Славутич-Арени» ні «Шахтар», ні власників стадіону чомусь не злякало. Можливо, причиною цього стало те, що «Металург» взимку має зникнути з футбольної мапи України (вже запустили усі необхідні механізми) – і саме під це зникнення «Шахтар» переїздить до Запоріжжя?

Хоча не можна відкидати і фактор «свого поля». По-перше, в Запоріжжі живе багато мешканців Донбасу, які переїхали сюди після початку війни. По-друге, приїхати з Донецької області в місто на Дніпрі значно простіше, ніж до столиці Галичини. Багато глядачів на «Славутич-Арені» у розмовах під час матчу якраз і розповідали про те, що вони «проехали 150 (200) километров, чтобы посмотреть на «Шахтер». Та й в околицях «Славутич-Арени» були помічені гості на автівках з донецькими номерами. Візитерів від тимчасових переселенців можна було відрізнити за алкогольними «посиденьками» прямо на капоті машини.

Фото: ФК «Шахтар».

Те, що «Шахтар» збере у Запоріжжі свою публіку, було зрозуміло. І матч це підтвердив. Так, є сумніви у достовірності шести тисяч глядачів, вказаних на сайті УПЛ (на стадіоні під час матчу оголошували цифру 5 234, та й це видається невеличким перебільшенням). Так, у центральному секторі місця на найкращих рядах зникли задовго до матчу, причому так миттєво, що можна підозрювати традиційну для «гірників» ще на батьківщині схему – роздачу квитків на підконтрольних підприємствах. До речі, одним із власників металургійного комбінату «Запоріжсталь» є якраз Рінат Ахметов. А ще міським головою Запоріжжя став головний інженер цього заводу – тож ризикнемо припустити, що у разі потреби квитки могли розповсюджуватись і через комунальні організації міста.

Але при всьому цьому було відносно багато і «самостійних» прихильників «Шахтаря». Саме «Шахтаря», а не просто запоріжців, які прийшли подивитися на багаторічного чемпіона країни. По-перше, мешканців Донбасу видавала кількість і якість атрибутики – з чим у гірників у довоєнні часи проблем не було, а ті нечисленні аборигени, які відвідували матчі «Металург» - «Шахтар» заради підтримки донецького клубу, таким розмаїттям чорно-помаранчевої символіки похвастатись не могли.

По-друге, у порівнянні із домашніми матчами «Металурга» відчувалась різниця у, вибачте за пафос, культурі вболівання. Наприклад,  деякі уболівальники неодноразово викрикували на адресу «Волині» недвозначну фразу – «Мочи Западную!». На матчах «Металурга» – навіть попри непрості стосунки місцевих та, скажімо, львівських фанатів чи політичну «біло-блакитність» регіону – подібні викрики дуже важко пригадати. А тут на першому ж поєдинку «Шахтаря» у ролі господаря ніби повертаєшся у 2004 рік із тими легендарними «трьома сортами українців»…

Та й візуально контингент на трибунах відрізнявся від звичного у матчах «Металурга». Для галичанина чи волинянина, можливо, непросто буде побачити різницю – але досвідчене запорізьке око такі нюанси вловило відразу. Ну, і додало впевненості зверхнє ставлення деяких глядачів до «Славутич-Арени» – «подертый стадион». Погодьтесь, місцева публіка такого не скаже, та й про стан арени можна дискутувати, їй же всього-на-всього 9 років.

Ніби відчуваючи всі ці негативні емоції (а радше передбачаючи їх), місцеві уболівальники «привітали» донецький клуб банером – «Вам здесь не рады». Провисів він недовго, але збентежити донецьку публіку встиг. Частина гордовитих гостів із Донбасу навіть задалася питанням «Кому это они?» – і, отримавши від саркастичних запоріжців у  відповідь «Вам, Вам», притихла.

Фото: Ольга Лаженкіна.

Ти часом «гірники» розгромили луцьку «Волинь» із рахунком 4:0. Дублем у тому матчі відзначився Марлос, а також по одному м’ячу забили Олександр Гладкий та Ісмаїлі. На післяматчевій прес-конференції наставник «Шахтаря» наголосив на важливості підтримки місцевої публіки, а представники клубу поділились у соцмережах враженнями, немов потрапили на матч «Шахтаря» до війни.

Що вийде із цього запорізького дебюту «Шахтаря»? По-перше, підтримка у «гірників» справді буде краща, ніж у Львові, – і аборигени поки що ставляться прихильніше, і своя публіка підтягнеться. В кінці кінців, підвезуть вболівальників також із «Запоріжсталі». По-друге, якщо дійсно «Металург» взимку ліквідують – то  місцеві уболівальники тут же визнають винним у цьому Ахметова. Логіка буде проста – втекли зі Львова на новий хороший стадіон, а, щоб не перенавантажувати арену, загнали наш «Металург» в могилу («Зорю» чіпати не можна, вона своя, донбаська). І правдивість цієї версії не матиме жодного значення. Навіть якщо це лише збіг обставин, переконати уболівальників запорізького клубу буде неможливо.

Фото: ФК «Шахтар».

Тому нас чекає щонайменше непроста, а то й драматична футбольна весна у Запоріжжі. Цікаво, чи буде «Шахтар» грати на берегах Дніпра також єврокубкові матчі? Такий подарунок міг би схилити місцеву публіку на свою користь. Звісно, якщо «Шахтарю» це взагалі потрібно.

Оксана Красноштан, із Запоріжжя, спеціально для ZAXID.NET.