«Ну бачите, так в нас… так получилось»

Львівський перинатальний центр, який урочисто відкрили більше місяця тому, досі не працює. Серед основних причин цього – огріхи будівельників і проектантів.

Після того, як про це стало відомо, з перинатального звільнили чотирьох лікарів, які займали керівні посади. Навіщо були потрібні ці звільнення і коли перинатальний центр нарешті почне приймати породіль – поговоримо у прямому ефірі з виконувачем обов’язків директора ЛОКПЦ Ігорем Потаповим.

Для початку пропоную переглянути коротенький сюжет, який підготувала наша журналістка Вікторія Іваськевич.

***

Перинатальний центр на Вашингтона закрили на ремонт п’ять років тому. За цей час пологовий перетворився на довгобуд – то революція, то грошей бракувало. І от нарешті наприкінці квітня із величезним запізненням перинатальний урочисто відкрили. Навіть президента запросили.

Петро Порошенко, президент України: «І сьогодні це наше спільне свято. Свято абсолютно нових підходів до побудови, реформування всієї медичної галузі».

Однак це – лише початок історії. Із часу відкриття минуло більше місяця, а породіль там і досі не приймають. Не можуть обрати і головного лікаря – втім, вже встигли звільнити чотирьох медиків. Кажуть, ті самоусунулися від спостереження за ремонтом, а комісія під час перевірки виявила, що у приймальному покої надто вузькі двері, а приміщення, де мають зберігати наркотичні препарати, облаштоване неправильно.

Ігор Ковальчук, звільнений завідувач акушерсько-пологового відділення: «У своїй роботі я керуюся лише посадовими інструкціями, положеннями про відділення, в яких про ремонтні роботи, реконструкції ні одного слова немає. А навіть, скажімо, давати їм такі якісь настанови я не маю права. Тому що, скажімо, об’єм, послідовність, вартість робіт – це проектно-кошторисний документ, який затверджений на найвищих рівнях».

В адміністрації ж вважають, що провини будівельників немає – винні лікарі. Відтак звільнили колишню головну лікарку, її заступника та двох завідувачів відділень.

***

Отже, пане Ігоре, власне ви як новий виконувач обов’язків директора центру і підписали наказ про звільнення цих чотирьох лікарів. Можете поширеніше відповісти? Бо «самоусунулися» – як це вони самоусунулися?

Розумієте, я спробую навести таку аналогію. Скажімо, хтось проводить ремонт своєї квартири чи будинку. То я не уявляю собі такої ситуації, щоби він прийшов, сказав: «От, ви майстри, ви робіть – закінчите, подзвоните мені, я прийду, ви підете, я розрахуюся і буду там жити».

Але ж рахуйте, половину свого часу людина проводить на роботі. Це більше як дім, та робота. І завдяки роботі можна якось так і собі достойно жити, і дітям своїм достойне життя забезпечити. Відповідно, як робоче місце не облаштоване належним чином, якщо там немає одного-другого-третього для того, щоби надавати, виконувати адекватно ті обов’язки, які покладені на будь-яку людину – то не має значення, на її погляд, чи то буде лікар в медичному закладі, чи то буде інженер десь там на будівництві, чи то архітектор на своїй роботі – він повинен тримати своє робоче місце в такому стані, щоби він міг адекватно виконувати свою роботу.

Так, але тут йдеться про масштабну реконструкцію. Тобто я правильно розумію, що ці звільнені лікарі мали наглядати за тим, чи правильно будівельники кладуть плитку, чи достатній шар штукатурки, чи відповідної ширини двері?

Ні в якому разі. Саме за технологією виконання ремонтно-будівельних робіт вони не повинні дивитися. Має бути… ну як – подивитися, як технологічно то чи інше приміщення є пристосоване належним чином до надання допомоги чи не пристосоване. Як приклад – славнозвісні двері приймального покою.

Які виявилися завузькі.

Ну, вони як? Каталка сама по собі проїде, а от… Ну, ви бачили у фільмах не один раз, як везуть пацієнта чи пацієнтку – не має значення, які проводяться реанімаційні заходи: кров капається, розчини, проводиться штучна вентиляція легень, масаж і т.д. І має бути такий прохід, проїзд забезпечений для того, щоби бригада могла того пацієнта доставити чи то в операційну, чи в реанімаційне відділення…

Я до того хочу сказати, що персонал, колектив перинатального центру отримував дві третини заробітного окладу за вимушений простій. Але ж це не означає, що люди сидять собі і уваги не звертають на то, що відбувається в тому закладі.

Ну, одне – це звертати увагу: вони принаймні стверджують, що неодноразово сигналізували і будівельникам, і у ЛОДА, що є такі проблеми. Але мене більше цікавить, що пані Микичак (керівниця департаменту охорони здоров’я ЛОДА) сказала, якщо мова конкретно про ширину дверей, що це відповідає проекту. Хто складав цей проект і затверджував? Лікар же не може втручатися вже в затверджений проект.

Безперечно, лікар в це втручатися не може. Хто складав цей проект, хто здійснював технічний нагляд за виконанням робіт по тому проекту, я не можу сказати. Ну, скажем так, це купа документів, яких я до кінця ще не отримав, і самий той проект теж не отримав.

Але ж, скажімо, от ви кажете – лікарі зверталися, лікарі казали будівельникам і всяке таке. Ну всім відомий факт, що слова до справи не пришиєш. Ті сказали, ті відмахнулися – і йди знай, хто правий, а хто неправий. А якби хтось офіційно десь пішов і щось сказав, написав – подивіться, тут не так, тут централізоване стерилізаційне відділення не відповідає вимогам, що мають бути до підрозділу, який забезпечує стерилізацію інструментарю, обладнання, інвентарю і т.д. Та сама кімната по збереженню наркотиків. Скажімо, заступник головного лікаря з лікувальної роботи не має…

Тобто центр наразі не має цієї кімнати [для зберігання наркотиків]?

Фактично є, а юридично нема. Вона має до себе певні вимоги – щоби не проникли злодії туди, в ту кімнату, вона має бути обшита армовочним поясом.

Чи при підготовці проекту не передбачаються такі речі?

Ну, це мали ввести в проект, а чомусь не ввели.

Я сподіваюся, що ви скажете хто – пізніше, коли розберетеся, хто проектував.

Ну, сьогодні вам не скажу, пізніше я розберусь.

Скажіть, будь ласка, до цього призначення виконувачем обов’язків директора ви ж працювали заступником головного лікаря в цьому ж перинатальному.

Заступником головного лікаря з організації медичної допомоги жіночому населенню області.

Тобто ви були одним із двох заступників.

Так, і в мої функції входила як заступника з організації медичної допомоги жіночому населенню області – область в цілому. А там був заступник головного лікаря з медичної частини.

І його звільнили за будівельні промахи, а вас підвищили.

За відсутність контролю.

Ну так, контроль. Але ви такий самий заступник лікаря, ви теж могли це бачити і сигналізувати.

Ще раз повторю: заступник головного лікаря з організації медичної допомоги жіночому населенню області в цілому.

Тобто ви не проводили половину свого робочого часу там, в перинатальному центрі?

Не проводив – я був відряджений в департамент для того, щоби службою керувати, скажемо так.

Тобто ви там тільки числилися, я правильно розумію?

Чому числився – я там був. Але, скажімо так, я приходив. І ніхто мені офіційно жодного разу не сказав, що ті чи інші приміщення, ті конструктивні особливості будівлі не відповідають тому, що в них має бути.

Але чи ви бачили ці конструктивні [огріхи]? Чи вам як лікареві важко на перший погляд виявити, що це все-таки порушення чи неправильно збудовано?

Розумієте, тим ремонтом будівлі займалося управління капітального будівництва [Львівської ОДА]. Ну, я зайшов в одне приміщення подивився, в друге. І що я? Роботи йдуть. Але ж є керівник, завідуючий тими підрозділами, яких безпосередньо торкається саме той підрозділ – той самий приймальний покій, та сама стерилізаційна, та сама кімната по зберіганню наркотиків і т.д. Отака історія.

Скажіть, будь ласка, оце звільнення – як відреагував трудовий колектив? Бо я знаю, було пікетування департаменту здоров’я ЛОДА, там перекривали вулиці, головний лікар міста взагалі назвав це неповагою.

Перекриття вулиць – це неправильно, мені здається.

Ну, це завжди неправильно. Але я думаю, колектив невдоволений звільненням. Причім, зауважу, тільки цих трьох лікарів – а головну лікарку вони вважають, що ніби правильно звільнили, бо це все-таки була її відповідальність.

По суті, головний лікар і той самий заступник головного лікаря з лікувальної роботи, і завідувачі, яких торкнулося то звільнення, – вони в рівній мірі мали би, на мій погляд, ходити і дивитися туди, як відбувається і що там відбувається. На жаль, того не було.

Пане Ігоре, я просто хочу ще раз підкреслити, що ви такий самий заступник головного лікаря – але ви вважаєте, що вам не треба було ходити і дивитися, а іншим треба було ходити і дивитися. Я правильно вас розумію?

Ну, я заступник головного лікаря по організації служби в цілому в області, розумієте?

Ну, а там серед звільнених – завідувач акушерсько-пологового відділення…

Ну, його функцією є контролювати роботу приймального відділення.

Ще одне питання. Чи висувалися підрядникам якісь претензії? І друге. Все-таки оце рішення про звільнення лікарів – ви ще не з’ясували, хто робив проект цей, але лікарів вже звільнили. Можливо, все-таки проблема у проекті?

Ну, я думаю, що проблема в проекті. Подивіться: фактично роботи по запуску перинатального центру до роботи активно ведуться вже три місяці – чотири навіть, я би сказав. Ніхто на ці недоліки і недоробки за тих от чотири місяці уваги не звертав. Тепер я з 28 квітня призначений виконуючим обов’язків – то якийсь почався рух, і за той місяць практично ті всі недоліки поусували. А якби вони взялися ще тоді, в лютому місяці – то б на сьогодні там проблема не стояла.

Скажіть, будь ласка, ви були на цьому урочистому відкритті 21 квітня за участі президента?

Був.

От хто приймає рішення про те, що це вже готове і ми можемо запросити президента урочисто перерізати стрічку? До того хтось дивився за цим?

Повірте, я такого рішення не приймав. Я його ніяк не міг прийняти, це не мій рівень.

Я розумію, але з огляду на теперішню ситуацію, коли зрозуміло, що центр ніби відкрили, а там, виявляється, купа недоробок. Наскільки доречне, на вашу думку, було от таке відкриття?

Я про це не беруся судити, чому воно відбувалося. Розумієте, маса листів розбиралася: і анонімних листів, і офіційних листів про бездіяльність, корупційну діяльність керівництва перинатального центру. Я на ці листи відповіді давав, незчисленну кількість. Але не було жодного листа, де було написано, що мають місце такі й такі недоліки, які унеможливлюють надання допомоги вагітним, роділлям, породіллям.

З того, що я розумію – очевидно, що немає стерилізаційного відділення, немає де стерилізувати інструменти. Їх будуть возити в іншу лікарню – чому?

Це відділення є, але воно зроблене не за технічними вимогами. І буде тепер воно робитися в іншому місці. На території корпусу перинатального центру, тільки не в тій території, де воно зараз зроблене під виглядом стерилізаційного відділення.

Тобто раніше це не було очевидно, що…

«Получається», що ні, що нікому те у вічі не кинулося і ніхто про це нікому не сказав. А я думаю, що якби за той період активно взялися до запуску перинатального центру в роботу – усунули б оці недоробки, недоліки, прорахунки, огріхи проекту. Однозначно я так думаю.

Я так розумію, там серйозні огріхи. Ви говорили і про каналізацію...

За каналізацію я нічого не казав.

В інтерв’ю ZIK-у ви ніби згадували…

Ні, про каналізацію не казав.

Можливо. Інспектор з технагляду УКБ Петро Цимбалюк, який власне мав підписати цей акт прийому в експлуатацію перинатального центру – він відмовився це робити. Заявив, що на нього тиснуть з ЛОДА, але він відмовляється це робити, тому що ці будівлі не можна приймати. Це він заявив 25 травня. Зараз ці будівлі офіційно введені в експлуатацію?

Будівлі не введені, вони ще не передані управлінням капітального керівництва [ЛОДА] як власність перинатальному центру, який є власністю Львівської обласної ради. Ну, а Петро Цимбалюк – він, напевно, мав би здійснювати технічний нагляд та й бачити, що не так воно робиться, як має бути. От скажіть, будь ласка, як ви десь ідете по вулиці й бачите, що стовп нахилений, може завернутися, впасти і когось придавити. Ви про це комусь скажете?

Думаю, що так, є гаряча лінія міста.

Ну то чого б не навести аналогію з тим, що не дороблено по перинатальному центру?

Я розумію, кожен має робити свою роботу. Якщо станеться так, що я пройду і не побачу, що там похилений стовп, – відповідальності жодної, це тільки моя громадянська позиція.

Правильно. Ну якась має громадська позиція бути.

Я згоден. Але я можу і не побачити, бо я не знаю, як мають виглядати рівні стовпи. А працівники «Львівелектротрансу» знають, що вони мають стояти 90 градусів і такої-то висоти. Правда ж?

Правда.

Так само і будівельники, напевно, мають знати, як воно має бути.

Будівельники будували так, як їм заклали в проекті.

Знову повертаємося до проекту… Добре.

Якого я ще не бачив.

Так. Той же Петро Цимбалюк говорив, що ніби відбувається спроба заміна цього інспектора з технагляду для того, щоб підписати оцей акт прийомки…

Ну, в мене, по-перше, такого враження не склалося. А по-друге, я того навіть не можу знати.

Я так розумію, що там ще є проблема з якимось кисневим генератором, плюс запасний дизельний генератор. Це вже вирішено?

Це питання вирішено. З кисневою системою питання вирішено. Ще додаткова рампа киснева замовлена тої фірми, яка нам робить всю кисневу систему. І наступного тижня вже та рампа на 10 запасних аварійних балонів кисневих буде вмонтована.

Чи вже проведені випробування цього обладнання, яке от зразу заявляли, що з 21 квітня…

Ні, випробування ще не проводили, а проводили його монтаж і навчання персоналу. І то частково – не все обладнання. Ще наступного тижня буде ще теж обладнання довозитися.

Тобто воно ще навіть все не встановлене?

Все не встановлене обладнання.

То, враховуючи ще процес його випробування і навчання персоналу на новому обладнанні – коли реально цей центр може почати працювати?

Ну, то треба часу… Дивіться, зараз в нас почав працювати Львівський лабораторний центр, який теж здійснює нагляд і контроль за дотриманням технічних вимог до функціональних приміщень, ступенів освітлення того приміщення, ступенів зарисованості вентиляції в тих чи інших приміщеннях. Чи добре працює та вентиляція, чи вода холодна/гаряча відповідає санітарним нормам і т. д. То теж такий довготривалий процес. Скажемо, повірте, всі служби… Якби департамент охорони здоров’я і облдержадміністрація так активно не включилися в той процес, то я ще не знаю, коли б він завершився.

А по ваших відчуттях облдержадміністрація і департамент коли включилися? В мене таке відчуття, що вже після відкриття отак активно щось почали.

Ні-ні-ні, то було на контролі однозначно, бо вже скоро буде п’ять років, як установа стоїть. Незчисленна кількість листів від департаменту писалася в різні інстанції.

Власне, там була купа делегацій і чиновників, які інспектували це будівництво.

І делегації були, і чиновники були.

Навіть прем’єр-міністр, пам’ятаю, був – і ніхто не побачив, що вузькі двері.

Ну бачите, так в нас… так получилось. Знаєте, на превеликий жаль, є така величезна проблема, як людський фактор.

Зрозуміло. Пане Ігоре, мені шкода, що ви сьогодні опинилися в цій ролі, коли мусите відповідати на такі неприємні питання.

Що зробиш – кожному своє.

Сподіваюся, що ви проявите себе гарно як адміністратор на цій роботі. Я лише хотів би подякувати вам як лікарю. Бо я знаю, що ви добрий лікар – вісім років тому ви прийняли досить непрості пологи моєї молодшої доньки. Дякую вам.

Дякую.

Ну, і на цьому будемо завершувати, бо наш час добіг кінця. Нагадаю, що сьогодні в прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE був Ігор Потапов, виконувач обов’язків директора Львівського перинатального центру. Мене звати Олег Онисько, побачимося через тиждень.