Хочеш конкурувати — прагни більшого. Аби завоювати світ, українським підприємствам доводиться відповідати не одному сертифікату європейських стандартів. При цьому львівські підприємці вважають, що після того, як ЄС знизив ввізне мито, наші виробники отримали більше шансів «зайти» на європейські ринки.
П’ять сертифікатів, щорічні перевірки та аудити – така ціна доступу на європейські ринки збуту. ХHRT Textiles — дочірня фірма данського підприємства. 14 років тому інвестор не побоявся зайти на український ринок. Зараз тут розкроюють, шиють та пакують дитячий трикотажний одяг для Європи. Річний оборот підприємства – понад 50 млн грн.
«В тиждень ми прошиваємо приблизно 30-35 тисяч виробів», – розповіла начальник швейного цеху дочірнього підприємства HRT Textiles Надія Тетерич.
Якість виготовленої продукції, екологічні матеріали, бережливе ставлення до навколишнього середовища — те, що вимагають європейські стандарти ведення бізнесу.
«Вони повністю приносять культуру виробництва, культуру управління, стосунків на підприємстві по вертикалі, по горизонталі, вчитися є чому», – пояснив керівник дочірнього підприємства HRT Textiles Назар Бичишин.
Серед найбільших українських експортерів швейної продукції є компанія «Троттола» в Західній Україні, яка налічує дев’ять фабрик. Жіночий одяг шиє для бренду New Look у Великобританію та ZARA в Іспанію. Львівське підприємство уже два роки конкурує за європейського споживача – після того, як Євросоюз знизив ввізне мито з 30% до 12%.
«З одного боку, це вже набагато краще, ніж 30%. Звісно, краще було б, якби був нуль, щоб ми були в рівних умовах на місцевому ринку. Проте така значна різниця у вартості робочої сили може дати нам шанс прорватися на ринки», – вважає директор компанії «Троттола» Ярослав Рущишин.
Європейський ринок збуту заповнений пропозиціями, тож українському виробникові потрібно шукати свою нішу, вважають в Європейській бізнес-асоціації.
«Нам треба бути кращими від них, тобто робити щось якісніше, швидше, дешевше, продуктивніше, так, щоб продукт для кінцевого споживача приносив більшу користь, або був більш дешевим», – розповів голова координаційної ради західноукраїнської філії «EBA» Тарас Юринц.
У легкій промисловості, щоб робити продукцію на експорт, слід дотримуватись простих умов.
«Найважливіше питання – це пошук хороших замовників. Для того, щоб знайти хорошого замовника, треба замовнику показати певну якість своєї роботи. Для якості роботи потрібне обладнання і потрібні кваліфіковані працівники», – запевнив віце-президент Торгово-промислової палати Роман Баран.
Безумовна перевага України – її географічна близькість до Європи. Тож наші виробники мають менші видатки на логістику.