Мільйони чи тисячі

Більше 100 тис. грн на рік – стільки втратила громада села Стрілки Перемишлянського району на Львівщині внаслідок масштабного скуповування земельних ділянок із залученням учасників АТО. І це лише один із численних випадків подібних зловживань на теренах області. ZAXID.NET з'ясував кому вигідні такі оборудки і скільки коштів внаслідок них втрачають місцеві бюджети.

Що відбувається?

На Львівщині масового поширення набули земельні зловживання із залученням учасників бойових дій. Застосування схем зі скуповування землі через учасників АТО дозволяє обійти законодавчі обмеження та суттєво зекономити.

Згідно з законом учасникам бойових дій надається право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Кожен учасник бойових дій може скористатися правом безоплатної приватизації кількох ділянок з різним цільовим призначенням.

Однак вже зафіксовано випадки, коли групові звернення учасників АТО мали ознаки схем зі скуповування землі. Наприклад, у Солонці учасникам АТО виділили 20 га під вирощування ягід, однак згодом ці землі почали скуповувати засновник громадського формування «Розвиток Громади» Василь Сабадаш і новостворена будівельна компанія «Біт Регіон».

Ще один гучний випадок – скандальне виділення головою ЛОДА Олегом Синюткою ділянок біля озера Наварія, де близько половини списку майбутніх власників земель виявилися не учасниками АТО, а екс-депутатами, чиновниками чи підприємцями.

А наймасштабніший випадок скуповування ділянок атовців для готового бізнес-проекту відбувся у селі Стрілки на Львівщині, де власникам розкішного відпочинкового комплексу «Едем Резорт» вдалося обійти мораторій на продаж сільськогосподарських земель і розшити свою територію до 52 гектарів.

Кому це вигідно?

Використання атовців для скуповування землі дозволяє підприємцям, які стають кінцевими власниками землі, обійти законодавчі обмеження і дешево придбати землю. Часто великі ділянки сільськогосподарської землі площею 1-2 га передають у власність учасникам АТО, які насправді не збираються вести на своїй ділянці жодної фермерської діяльності. Через кілька місяців, а то й днів вони продають землю іншим особам.

На придбаній біля «Едем Резорту» землі з'явився виноградник і будують поле для гольфу (фото ZAXID.NET)

Для учасників бойових дій це можливість одноразового заробітку. Іноді вони пояснюють таке рішення матеріальною скрутою або ж необхідністю покрити витрати на лікування. Як правило, сільськогосподарські землі в атовців скуповують за значно нижчою від ринкової ціною. Наприклад, ZAXID.NET стало відомо, що ділянки біля «Едем Резорту» скуповували за 500-1000 доларів – вдесятеро дешевше від ринкової вартості.

Місцеві ж посадовці та чиновників, які регулюють використовують масове виділення землі цілим групам учасників АТО як легалізовану корупційну схему. Згодом цільове призначення сільськогосподарських земель можна змінити, а на придбаних задешево ділянках розпочати будівництво житлових комплексів чи… поля для гольфу.

Кому від цього погано?

Внаслідок подібних зловживань страждають місцеві громади, а державний та місцеві бюджети недоотримують кошти за продаж чи оренду землі. ZAXID.NET вирішив порахувати втрати громади на прикладі масштабного розширення відпочинкового комплексу «Едем Резорт» біля с. Стрілки на Львівщині. Там бізнесменові Ігорю Кривецькому та наближеним до нього особам вдалося скупити загалом 52 га землі, більше половини з яких (28,5 га) Держгеокадастр раніше передав у власність 25-ти учасникам АТО.

Пропозиції продажу земель сільськогосподарського призначення на сайтах оголошень вказують, що вартість такої землі у Перемишлянському районі становить щонайменше 5,6 тис. грн за сотку або ж 560 тис. грн за гектар.

Площа відпочинкового комплексу збільшилась до 52 гектарів (фото ZAXID.NET)

Тож середня вартість 28,5 га земель навколо «Едем Резорту» становить щонайменше 16 млн грн. Під час купівлі-продажу землі сторони повинні сплатити податок на доходи фізичних осіб – у нашому випадку він становить 5% від суми угоди – та військовий збір у розмірі 1,5% від суми угоди. Окремо потрібно сплатити державне мито у розмірі 1% від суми угоди. Отож продавці та нові власники 28,5 га земель навколо «Едем Резорту» мали б заплатити близько 1,2 млн грн податків і мита, якщо б ці ділянки придбали за ринковими цінами.

У разі, якщо б ці землі не передали у приватну власність, їх можна було б передати в оренду через механізм відкритих торгів. За даними Держгеокадастру, середня річна вартість оренди 1 га землі на Львівщині у 2018 році становить близько 1750 грн. Усі кошти від оренди сільськогосподарських земель надходять до бюджету місцевої громади.

Отож на оренді 28,5 га земель навколо «Едем Резорту» бюджет Стрільківської сільради міг заробити щонайменше 50 тис. грн на рік. Слід також зазначити, що під час торгів вартість оренди сільгосподарських земель зростає в декілька разів. Наприклад, на торгах від 18 жовтня 2018 року ціна оренди ділянки у Стрийському районі зросла від стартової ціни більш, ніж у шість разів: від 16,6 тис. грн до 106 тис. грн.

Таким чином потенційні втрати Стрілківської місцевої громади сягають більше 100 тис. грн на рік. Водночас для нових власників цінних гектарів застосування схем зі скуповування землі гарантує економію на десятки мільйонів гривень.

Загальні масштаби земельних зловживань на теренах Львівської області поки що залишаються до кінця не визначеними. ZAXID.NET продовжує вивчати та інформувати читачів про земельні афери на Львівщині.