Мінкульт звернеться в ЮНЕСКО за погодженням будівництва канатної дороги у Львові

ЮНЕСКО розгляне можливість будівництва у Львові канатної дороги

Львівська міська рада працює над проектом будівництва канатної дороги із центру міста на Високий замок, зокрема планує найближчими часом подавати документи на погодження до ЮНЕСКО. У п’ятницю, 20 липня, у Львові відбулась зустріч із колишнім мером німецького міста Кобленц Йоахімом Гофманом-Гьотінгом, який є радником ЛМР у реалізації цього проекту. Він розповів про наслідки будівництва канатної дороги в історичному місті та дав кілька порад Львову, як зробити подібний проект успішним.

Канатна дорога не псує пам’ятки ЮНЕСКО

Історія побудови канатної дороги у Кобленці тривала багато років, оскільки місту спочатку не вдавалось отримати погодження від ЮНЕСКО. Зокрема, фахівці організації стверджували, що нижня станція підйомника закриє вигляд на Базиліку Святого Кастора IX століття. Однак у 2011 році, за словами Гофмана, ЮНЕСКО вдалось переконати, що канатна дорога навпаки зробить базиліку ще привабливішою для туристів. Окрім того, завдяки канатній дорозі стала більш привабливим туристичним місцем фортеця Еренбрайтштайн, до якої власне і веде підйомник.

«Без канатної дороги ми мали 100-200 тисяч відвідувачів фортеці, а тепер 650-700 тисяч щорічно. Ми цей аргумент власне висловлювали ЮНЕСКО. Ми пояснювали їм, що потрібно мати канатну дорогу для того, щоб цю пам’ятку архітектури ЮНЕСКО більше виставити на перший план», - зазначив він.

Зараз Кобленц має дозвіл від ЮНЕСКО користуватись канатною дорогою до 2026 року, але уже подав документи, аби цей термін продовжити. За словами Гофмана, за 7 років експлуатації канатна дорога повністю себе окупила, а у місті значно збільшилась кількість туристів. Окрім того, канатну дорогу повністю за власний рахунок обслуговує інвестор – компанія «Doppelmayr», яка натомість отримує відсоток за відвідини туристами фортеці, де розташована верхня станція канатної дороги.

Побоювання мешканців не підтвердились

Коли у Кобленці стартували перші обговорення канатної дороги, то частина мешканців (5% з опитаних 2 тис. людей при населення 106 тис. мешканців) висловилися категорично проти. Головними аргументами вони називали ймовірно зіпсутий вигляд на базиліку Святого Кастора та на романтичний вид річки Рейн. Однак через 7 років існування канатної дороги більше 90% мешканців Кобленца виступають за її збереження, у тому числі депутати міського парламенту, які колись мали більш скептичну думку.

«Також зараз ЮНЕСКО та ІКОМОС (Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць ) дуже чітко розуміють, що потрібно зберігати пам’ятки архітектури, а зберігати їх можна лише таким чином, щоб їх могли відвідувати люди. Понад 50 млн євро ми інвестували у збереження фортеці. Платникам податків можна пояснити такі великі суми лише тоді, коли зробити цю фортецю музеєм, відкритим місцем, щоб вони бачили, куди використовуються їхні кошти», - зазначив Гофман.

Також мешканці Кобленца, як і львів’яни, були стурбовані необхідністю вирубки дерев на маршруті канатної дороги.

«Ми цю проблему вирішили, сказавши, що за кожне зрубане дерево ми посадимо багато дерев. Але все одно були такі мешканці, які прив’язували себе до дерев, були демонстрації. Але також були рухи за канатну дорогу: 105 тисяч мешканців підписало відповідну петицію», - розповів колишній мер Кобленца.

За словами Юліана Чаплінського, поки що рано говорити, скільки дерев необхідно зрізати для будівництва канатної дороги у Львові. Він зазначає, що це питання буде обговорюватися з громадськістю та експертами. «Звичний вигляд рельєфу Високого замку не має бути зіпсутий», - зазначив Чаплінський.

Яка перспектива львівської канатної дороги?

Проект львівської канатної дороги, який поки що існує лише у вигляді анімаційного відео, Йоахім Гофман-Гьотінг називає цікавішим, ніж у Кобленці.

«Ця канатна дорога сприятиме тому, що більше відвідувачів цікавитимуться спадщиною ЮНЕСКО у Львові, аніж до того. Важливо, щоб відвідувачі залишались тут не на одну ніч, а надовше. І тоді канатна дорога з економічної точки зору теж буде цікавою», - вважає він.

За словами Юліана Чаплінського, міська рада Львова уже розробила історико-містобудівне обґрунтування для будівництва канатної дороги – документ, без якого неможливо розпочати такі роботи в історичному ареалі міста. Згідно з документом, початкова точка канатної дороги розташовуватиметься у нижній частині парку «Губернаторські вали» (спочатку місто розглядало кілька варіантів стартової точки).

«Капсула повинна долітати до оглядової тераси на Високому замку і далі у підніжжі копця замку. Коли ми пропрацьовували цю технологію, то побачили, що ідеально проектується лінія і на Підзамче. Ми зрозуміли, що було би геніально спустити цей маршрут вниз, і мешканці Підзамче не вживалиби автомобілі, їдучи по Липинського-Замарстинівській і навантажуючи Чорновола, а використовували канатну дорогу як можливість за 10 хв. добратися на площу Ринок. Однак зараз ми говоримо про першу чергу на Високий замок», - розповів головний архітектор міста, додаючи, що у перспективі канатна дорога може стати частиною системи громадського транспорту Львова, охопленої єдиним квитком.

За словами Чаплінського, зараз мерія активно готує документи, які Міністерство культури подасть до ЮНЕСКО. Наразі невідомо, скільки часу може зайняти отримання відповіді від організації, тому місто шукає адвокатів серед європейських міст, аби цей процес пришвидшити. Головним аргументом за канатну дорогу у розмові з ЮНЕСКО Львів за прикладом Кобленца називатиме збільшення туристичної привабливості культурних пам’яток.

Додамо, згідно планів міської ради, львівська канатна дорога зможе перевозити за годину 1-2 тис. людей. Загальна її протяжність складатиме близько 500 метрів.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук