Усі, хто переживав з українською збірною негаразди і радощі відбору до Євро-2016, учора полегшено видихнули. 1:1 – світився рахунок на табло стадіону «Людски врт» у словенському Маріборі, а це означало, що вперше в історії України наша збірна пройшла кваліфікацію на чемпіонат Європи.
Впродовж матчу у Словенії українські вболівальники хапалися то за алкоголь, то за заспокійливе. Ніхто до останніх хвилин трансляції не був впевнений у хеппі-енді цього напруженого екшну, де противник не цурався грубої гри, а рідні герої не переставали мучити свого вболівальника невпевненими діями.
Розв’язка ж настала у кращих традиціях американських бойовиків. Сидячи на вибуховому рахунку 1:0, який у будь-який момент міг перерости у 2:0, Артем Кравець знайшов дріт потрібного кольору, здійснив асист на Андрія Ярмоленка, який у свою чергу на останніх хвилинах зустрічі перерізав його, зрівнявши рахунок у матчі. Українські детонатори знищили будь-яку мрію словенців на Євро-2016, перемігши суперника за сумою двох зустрічей – 3:1.
Вихід збірної на Євро-2016 відтіснив усі інші новини з українських соцмереж. До привітань приєдналися навіть ті, хто перед грою у Словенії не залишали збірній України жодного шансу. Мовляв, ми так само два роки тому у французів вигравали. Із тим же рахунком, при чому. Однак в Бразилію, в результаті не поїхали.
Збірній пригадували слабку гру у вирішальних матчах, обережні дії на виїздах, де українським футболістам завжди було безпечніше «відсидітися», аніж бігти в атаку. Національній команді згадували тренера-консерватора, який робить незрозумілі заміни на 90-ій хв матчу, і рідко грає без трьох опорних півзахисників навіть із командами-аутсайдерами. А ще багато говорили про прокляття стикових матчів для збірної України і згадували 1999 рік, в якому українці поступилися в раунді плей-офф тій самій Словенії, яка в результаті й поїхала на Євро-2000.
Однак усі претензії, сумніви та припущення розчинилися в одній потужній хвилі гордості та ейфорії – збірна України, нехай і з великими зусиллями, та все ж таки візьме участь у чемпіонаті Європи. Вперше завдяки кваліфікації, і вдруге – загалом.
Після матчу головний тренер національної збірної України подякував хлопцям, що вони не розгубилися після пропущеного м’яча. Українська збірна того вечора спочатку взагалі не була схожа на ту, яка всього кількома днями раніше возила Словенію на полі «Арени Львів». Під тиском чужих трибун і завзятості господарів українські футболісти довго не могли знайти свою гру, а бодай якісь небезпечні моменти почали створювати аж всередині першого тайму.
Швидко реалізований гол, яким на 11 хв відзначився захисник Боштян Цесар, додав словенській збірній нахабства і куражу. Підопічні Сречко Катанєца разом із 13-тисячним стадіоном у Маріборі щиро вірили, що зможуть відбити результат львівської гри (2:0), і всіляко намагалися деморалізувати збірну України. Там, де не допомагали спортивні методи, діяли методи грубого гри і провокацій. У першому таймі «гірчичник» отримав навіть Євген Коноплянка, що з українським вінгером трапляється доволі рідко.
І хоча у першій половині зустрічі господарі поля не створили особливо небезпечних моментів, все ж таки рахунок на табло тривожив українських вболівальників – ще один гол і наші шанси на Євро могли розтанути «як роса на сонці».
Справжня спека почалася вже в останній четверті гри, коли команди почали пресувати один одного у штрафних. Спочатку Самір Ханданович, підтверджуючи свою репутацію геніального голкіпера, відбив удар В’ячеслава Шевчука, потім - парирував удар Андрія Ярмоленка.
Ще за кілька хвилин прекрасний сейв виконав голкіпер Андрій П’ятов, який у другому таймі надійно стояв на воротах української збірної. Воротар вчасно відреагував на удар автора першого голу, не давши захиснику оформити дубль.
І хоча команди демонстрували майже однакову статистику у володінні м’ячем, нервувати почали словенці. При чому як футболісти, так і вболівальники. Господарі поля раз за разом фолили проти гостей, що стало причиною розсіченої голови Артема Кравця, а також вилучення з поля під завісу матчу Мішо Бречка. Словенські вболівальники, у свою чергу, закидали штрафний майданчик біля воріт своєї збірної фаєрами. Чим це могло допомогти - мотивувати свою збірну чи налякати команду суперника - невідомо.
Більше того, словенці пропустили. Пропустили на останніх хвилинах цього нервового матчу. На 95 хв зустрічі українська збірна під час контратаки вийшла три на одного, Артем Кравець віддав пас на Андрія Ярмоленка, який без проблем розстріляв ворота Саміра Хандановича – 1:1.
Це була перемога. Це був реванш за всі програні стикові матчі і за 1999 рік, зокрема. Вболівальники відкинули пляшечки із заспокійливим і побігли відкорковувати шампанське - наші їдуть на Євро-2016!
І хоча гра української команди викликає багато запитань, і головний тренер не подобається багатьом, і, звісно, наступні півроку український інтернет сперечатиметься, як швидко збірна України вилетить з Євро-2016. Проте насправді - це неважливо.
Бо наша збірна – як ті герої-невдахи із голлівудських фільмів, до яких завжди маєш трохи співчуття, а трохи симпатії. Вони не такі сильні, як можуть бути інші персонажі, можливо навіть не такі харизматичні, багато помиляються і часто шкодять самі собі. А ще – ніколи не шукають легких шляхів. Однак це наші герої. Свої. Рідні. І раз на 10 років трапляється таке, що вони перемагають. Перемагають чесно і достойно, демонструючи, що кожен може стати справжнім «міцним горішком», головне знати - для чого і для кого.
Дякуємо, хлопці.
Усі фото: офіційний сайт УЄФА.
Ми використовуємо