Будівництво заводу гарячого цинкування біля Винників викликало протести частини навколишніх мешканців. Люди переживають, що підприємство матиме негативний вплив на довкілля та їх здоров'я. Окремі активісти вже навіть охрестили будівництво «цинковим Чорнобилем». Натомість у Львівській ОДА майбутнє виробництво називають безпечним, а дії протестувальників такими, що підривають позитивний інвестиційний клімат Львівщини.
ZAXID.NET спробував неупереджено розібратися у цій ситуації і виявив, що страхи мешканців Винників і навколишніх сіл справді перебільшені.
Чому з’явилися протести?
Мешканці містечка Винники та сусідніх сіл протестують проти будівництва заводу гарячого цинкування, яке кілька тижнів тому розпочалося неподалік Винників, хоча формально воно ведеться на території Підберізцівської ОТГ Пустомитівського району. Протестувальники уже двічі влаштовували акції поблизу будівельного майданчика. Стверджують – їх думки ніхто не запитував і дізналися про небезпечне сусідство аж тоді, коли почалися роботи.
Річ у тім, що майбутній завод на території Підберізцівської сільської ради межуватиме із містечком Винники (відстань до житлової забудови – 500 м), селами Підбірці (відстань до житлових будинків 1,1 км) та Лисиничі (1,9 км). Відстань до найближчих будинків села Підгірне, що входить до складу Підберізцівської ОТГ, мешканці якої на громадських слуханнях весною 2019 року схвалили будівництво, становить близько 2 км.
Розташування майбутнього заводу на місцевості (клікність на карту, щоб збільшити її)
Судячи з усього, конфлікт «підігрівають» окремі активісти, які мають репутацію «професійних протестувальників» через участь у різних акціях з різних приводів. Саме вони розпочали поширення у соцмережах негативної інформації про вплив на довкілля та поставили під сумнів законність будівництва. Відтак протестувальники наполягли, що їхня позиція мусить бути врахована й домоглися ще одного обговорення, попри те, що цього не передбачає законодавство у сфері будівництва.
Таке зібрання за участю забудовника відбулося у Винниках увечері 4 липня. Прийшли близько 300 мешканців Винників, сусідніх Лисиничів, Підбірців. Люди максимально «накручені» негативом про майбутній завод. Інформацію від представників заводу – заступника гендиректора ТОВ «Екран» Юрія Карпінського та технолога аналогічного виробництва у Стрию Оксани Найди, які намагалися представити технологію будівництва та розказати про його вплив на довкілля супроводжували криками: «Що ви виробляєте? В Донецьку будуйте!», «Не буде заводу! Щоб ви тут рачки стояли!», «Геть! Або винесемо на вилах!», «Ганьба!» тощо. І це, попри те, що аналогічний завод вже понад 10 років без галасу функціонує у Стрию на Львівщині.
Суть обговорення чітко описують виступи кількох осіб. Зокрема, активіст скандально відомої «Української спілки учасників АТО» Максим Каменецький, звертаючись до Юрія Карпінського, заявив: «Скільки би ви не говорили про юридичний бік питання, насправді, це не так важливо. Не важливо тільки з однієї причини – ми тут живемо, не ви! І ми проти цього заводу!».
У передвиборчий період таке масове зібрання успішно використали деякі відомі і не дуже політики, які балотуються до Верховної Ради у виборчих округах №118 і №115, куди входять і Винники – футболіст Артем Федецький і юристка Катерина Шубка від «Слуги народу», голова організації з гучною назвою «Народні герої» Андрій Зібран, а також міський голова Винників Володимир Квурт, який зараз теж балотується до парламенту. Всі вони, звичайно, не особливо заглиблюючись у подробиці технологічного процесу, засудили будівництво заводу.
До слова, мер Винників ще раніше підтримав протестувальників постом у Facebook. Він написав, що завод будують з порушенням, оскільки забудовник вийшов за межі ділянки й захопив частину землі, що належить Винникам. Наприкінці обговорення Володимир Квурт заявив: «Шкідливого виробництва поруч з Винниками не допустимо» і озвучив вимогу зупинити будівництво. Як альтернативу, запропонував інвестору розташувати там торгові склади.
Прикметно, що той же день Володимир Квурт підписав з керівниками Регіональної ради підприємців та Організації роботодавців міста Львова меморандум «про захист українського товаровиробника, будівництво нових підприємств, створення нових робочих місць».
Мешканка села Підбірці, місцева активістка Оксана Протченко у коментарі ZAXID.NET зазначила, що її думка після обговорення у Винниках не змінилася. Вона – проти. При цьому жінка каже: переглядала документи, бачила висновки екології про те, що викиди в межах норми.
«Наш сільський голова роздав 400 земельних ділянок під будівництво за 100 метрів до заводу. Як виходить – хто швидше побудується, той і правий? Паспорт об’єкта з'явився після візиту активістів. Чому? Я живу за кілометр від заводу. Він мені тут не потрібен. Коли ставили питання: що буде, якщо щось станеться з заводом – щось загориться, щось замкне – як буде проводитися евакуація людей, що живуть за 500 метрів – представник заводу не зміг відповісти», – аргументує свою позицію жінка.
З її слів, невдоволені жителі готуються розбивати поблизу будмайданчика наметове містечко.
Що саме будується? Чи є дозволи?
На сайті Мінекології оприлюднено усі дозвільні документи щодо будівництва заводу гарячого цинкування на території Підберізцівської сільради : звіт оцінки впливу на довкілля (ОВД), висновок оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення тощо. Будівництво здійснює ТОВ «Екран» (зареєстроване у Стрию Львівської області) на земельній ділянці 2,4 га, яка перебуває у його приватній власності. Там же, у Стрию, уже 12 років працює аналогічний завод гарячого цинкування цієї компанії під назвою «Перша українська цинковня».
Відповідно до опублікованих документів, санітарно-захисна зона до найближчих населених пунктів дотримана (норма 300 м, мінімальна реальна відстань 500 м). Щоправда, у звіті ОВД є розбіжність між картою і описовою частиною щодо відстані від виробництва до села Підгірне (в описовій частині вказано 500 м, а на карті 2 км).
На підприємстві заплановане спеціалізоване виробництво – нанесення цинку на металоконструкції (огорожі, брами, стовпи та інше) гарячим способом цинкування. На сьогодні цей метод вважається найкращим для захисту виробів із заліза і сталі від корозії. Завод має працювати у три зміни. Роботу тут отримають близько 100 осіб.
«Я не розумію порівняння нашого підприємства з Чорнобилем, – підкреслила на слуханнях технолог заводу у Стрию Оксана Найда. – Це як порівнювати небо і землю… Не розумію, чому люди не хочуть, щоб у нас піднімалася економіка, вкладалися інвестиції. Люди хочуть, щоб їхні чоловіки виїжджали на роботу за кордон».
Оксана Найда розповіла про технологію гарячого цинкування, але її мало хто слухав. «На виробництві усе закрито, капсульовано, працюють найпотужніші фільтраційні системи. Дим, який утворюється (його не багато), вловлюється фільтрами, поліпропіленовими рукавами. Після гарячого цинку йде охолодження виробів і зачистка», - пояснювала Найда (більше про технологію можна прочитати тут).
Щодо впливу на довкілля у документі ОВД вказується: «планова діяльність підприємства при дотриманні вимог природоохоронного та санітарного законодавства України не буде мати суттєвого впливу на здоров’я населення», «викид у навколишнє природне середовище теплової енергії незначний, валові викиди парникових газів: діоксид вуглецю (243,93 т/рік)», «на стан атмосферного повітря під час планової діяльності буде вплив: в атмосферне повітря будуть викидатися 11 (одинадцять) забруднюючих речовин, в загальній кількості 3,33335 т/рік, виробничий шум в межах допустимого».
Департамент екології та природних ресурсів ЛОДА надав позитивний висновок на звіт ОВД, визнавши такі показники допустимими.
«Мешканці хвилюються даремно, - зазначив для ZAXID.NET директор департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА Руслан Гречаник. – Це одне із небагатьох таких [промислових] виробництв. Коли працювала промисловість, їх було більше ніж 150 у Львові. Ми пояснюємо людям, що оцінка впливу на довкілля пройдена. Якщо люди у чомусь сумніваються, нехай вимагають від інвестора встановлення датчиків, які цілодобово слідкуватимуть за станом викидів, щоб розуміти, що відбувається».
Позиція влади
Проект з будівництва заводу гарячого цинкування у Підберізцях – один із тих, які супроводжувало управління інвестиційної політики ЛОДА у процесі проходження дозвільних процедур. Керівник цього управління Роман Матис здивований протестами.
«Усі громадські слухання пройшли з позитивними висновками. Жодних зауважень від професійної спільноти, яка займається екологічною безпекою, не було, від громадян не було, - підкреслив Роман Матис у коментарі ZAXID.NET. – У результаті компанія отримала дозвіл на будівництво і здійснює усі роботи абсолютно законно. Тільки після того, як фізично розпочалося будівництво, комусь з місцевих еліт це не сподобалося і почалася кампанія, яка схожа на рейдерську. Тут немає прямого захоплення об’єкта, принаймні поки що, але тиск, який чиниться, дезінформація, яка відбувається – однозначно шкодять позитивному інвестиційному іміджу, який ми формували досить тривалий період часу. Особисто я це розцінюю як диверсію проти проробленої роботи в області».
Він переконує, що місцевим мешканцям нема підстав хвилюватися про шкоду для довкілля, адже аналогічний завод цього ж інвестора вже багато років працює у Стрию. «Є обгрунтовані екологічні дані про те, що викиди цього підприємства у повітря у багатьох показниках навіть безпечніші, ніж банальний свинокомплекс чи торговий центр, які у 2,5 раза більше забруднюють повітря», - стверджує Роман Матис.
Громадські слухання щодо будівництва відбулися у Підберізцях 13 березня 2019 року й завершилися позитивно для забудовника. Відповідно до протоколу, у них взяли участь 11 осіб. Відтак 11 червня 2019 року ТзОВ «Екран» отримало дозвіл від ДАБІ на виконання будівельних робіт.
Дозвід ДАБІ на виконання будівельних робіт (клікніть на документ, щоб збільшити його)
Яка ж позиція Держекоінспекції щодо майбутнього заводу? Начальник Держеконіспекції у Львівській області Микола Маланич у коментарі для ZAXID.NET пояснив: закон не передбачає жодних погоджень з боку Держекоінспекції щодо будівництва таких об’єктів, перевірки можливі лише в процесії їхньої діяльності.
Досить дивною виглядає позиція голови Підберізцівської ОТГ Василя Коваля, який у цій дражливій ситуації пробує скинути все на свого попередника на посаді. «Коли ми прийшли (до влади в ОТГ), вже було змінено цільове призначення землі, розроблений детальний план, проведені громадські слухання», – сказав Василь Коваль у коментарі ZAXID.NET. Варто зазначити, Підберізцівська ОТГ була утворена восени 2017 року, а підготовчі роботи щодо будівництва заводу проводилися протягом 2018 року, громадські слухання у цій громаді відбулися навесні 2019 року. Невже голова громади не знає, що відбувається на його території?
На обговоренні у Винниках 4 липня Василь Коваль заявив: «Для будь-якої громади розвиток вигідний, але якщо це шкідливо – я підтримую більшість».
Позиція забудовника
Заступник гендиректора ТОВ «Екран» Юрій Карпінський вважає, що протести організовує «низка зацікавлених осіб».
«Людей лякають Чорнобилем. А у Німеччині є 170 заводів, які надають послугу гарячого цинкування, у Польщі – близько 70. В Україні є близько 9 таких заводів – у Черкасах, Запоріжжі, Миколаєві, Кам’янці-Подільському, Стрию. Президент Порошенко наприкінці своєї каденції відкривав завод гарячого цинкування під Києвом», - каже Юрій Карпінський.
Попри негатив, забудовник не планує зупиняти роботи, про що Карпінський повідомив наприкінці обговорень у Винниках, висловивши готовність до будь-яких перевірок як будівництва у Підберізцях, так і діючого заводу у Стрию.
Запуск підприємства планується на початку 2021 року. Поки завод зареєстрований у Стрию, однак власники обіцяють перереєструвати у Підберізцях, аби сплачувати податки за місцем діяльності.
Наразі ситуація навколо будівництва, попри наявність необхідних дозволів, складається непевна. Ймовірно, люди збурені штучно – через брак інформації у публічному просторі. Не виключено й таке, що місцеві «еліти» мають намір «тероризувати» законне будівництво, переслідуючи якісь інші, приватні цілі. У незручній ситуації опиняються представники влади Львівщини, які на усіх економічних форумах заявляють про сприятливий інвестиційний клімат.
Ми використовуємо