Недооцінений трудоголік

Для мешканців Західної України їздити на сезонні заробітки до Польщі завжди було звичним явищем. Але важка економічна ситуація та війна на Донбасі спровокували нову хвилю трудової міграції у Польщу, до якої влились вже мешканці східних областей України.

Різке зростання кількості мігрантів з України змусило Національний банк Польщі дослідити причини цього явища. Експерти розглядали дві гіпотези збільшення потоку мігрантів. Перша – унаслідок кризи українці, які й раніше їздили на заробітки до Польщі, почали їздити частіше. Друга гіпотеза полягає у тому, що через погану політичну і економічну ситуацію в Україні до Польщі почали їздити українці, які раніше ніколи не приїздили в цю країну. Дослідження підтвердило другу гіпотезу – 41,3% опитаних раніше не приїжджали до Польщі, решта – це люди, які були у Польщі принаймні один раз. Тобто мова йде про нову хвилю мігрантів, які не мають досвіду роботи у Польщі. Що більше – лише 11,6% цих мігрантів мають досвід роботи за межами України – в Росії, інші все життя працювали в Україні. Звіт Національного банку аналізує нову хвилю мігрантів з України і порівнює її із тими українцями, які працювали в Польщі починаючи із 1989 року.

Чому українці їдуть у Польщу?

Незалежно від заробітчанського досвіду, рішення виїхати до Польщі продиктоване в основному економічними чинниками, такими як відсутність роботи в Україні – 29,4% або занадто мала зарплата – 53,9% опитаних.

«Тому немає нічого дивного у тому, що українці активно шукають і швидко знаходять роботу у Польщі», - стверджують автори звіту.

Вік, стать, регіон, звідки їдуть українці

Серед мігрантів з України більшість становлять чоловіки – 57%. Середній вік новоприбулих українців – 32,8 років (середній вік попередньої хвилі мігрантів становив 42,8 років). 35,7% мігрантів мають більше 45 років, 24,3% – менше 25 років.

Від 2014 року у Польщі побільшало мігрантів зі східних регіонів України – 28,4% проти 6,3%, які були раніше. 11,7% українців переїхали безпосередньо із Луганської та Донецької областей.

33,6% усіх українців, які емігрували до Польщі – мешканці села, ще 39% - жили раніше у містах із населенням до 100 тис. Автори дослідження звертають увагу на те, що у новій хвилі міграції побільшало мешканців великих міст. Так 21,7% виїхали з міст із населенням до 500 тис. осіб, а 27,4% - з міст, населення яких становить понад 500 тис. осіб.

Нова хвиля мігрантів відрізняється від попередніх тим, що серед новоприбулих значно поменшало тих, хто має дітей – 46% проти 75,6%. Це може свідчити про те, що частина цих людей не матиме мотивації повертатись в Україну, а захоче залишитись в Польщі або виїхати в інші країни Євросоюзу. Побільшало також неодружених – 46% проти 21% серед досвідчених мігрантів.

Освіта українських заробітчан у Польщі

У більшості українці, які приїжджають до Польщі працювати мають добру освіту. 37,7% мають вищу освіту, а 53,94% – середню або середню спеціальну. Лише 8,4% мають середню освіту або закінчили гімназію.

Кращу освіту мають молоді мігранти – 47,1% мають вищу освіту, а 7,4% мають середню спеціальну освіту. Це менше від групи досвідчених мігрантів, де частка людей із вищою освітою становить 31% і 9,1% із середньою освітою. Найслабшу освіту мають ті українці, які працюють у сільському господарстві – 23,3% мігрантів мають вищу освіту, 13,4% - середню спеціальну, 63,4% - середню.

Важливою рисою усієї заробітчанської міграції у Польщі є її короткотерміновий і циклічний характер. Середньостатистичний мігрант з України був у Польщі дев’ять разів щоразу залишаючись у країні на п’ять місяців. Така тривалість пов’язана із способом працевлаштування. Більшість мігрантів отримують роботу у Польщі на підставі заяви працедавця про намір взяти на роботу іноземця (62,6% українців працевлаштувались саме так). У 2015 році для громадян України зареєстрували 763 тис. таких заяв, що на 104,5% більше від 2014 року. Інші українці отримували роботу на основі дозволів або інших документів. Це свідчить про те, що у 2015 році у Польщі могли працювати близько мільйона українців. Однак, з огляду на короткостроковий характер їх роботи, у Польщі одночасно могло перебувати близько 500 тис. українців.

З огляду на добру освіту українських заробітчан не дивно, що 64,1% мігрантів вважають, що робить роботу, яка є нижчою від їхньої кваліфікації.

Де працюють українці?

Більшість українців виконують просту фізичну роботу, яка не потребує кваліфікації (70,7% українців), а середня тривалість робочого тижня становить 54 години, що наполовину більше від поляків. Середня місячна зарплата становить 2100 злотих чистими (орієнтовно 13,6 тис. грн). Це не багато з огляду на те, що українці працюють значно більше від поляків. У домогосподарствах жінки працюють 58 годин у тиждень.

Найчастіше українці працюють у домогосподарствах – 37,6%, у будівництві та ремонтно-оздоблювальних роботах – 23,6% і у сільському господарстві – 19,3%.

Наприклад, у варшавській агломерації 45,6% українців має постійну роботу, а 47,9% непостійні заробітки. 0,3% українців мають власну справу, а 6,2% - безробітні. Однак безробіття серед українців дуже незначне і тимчасове. Більшість безробітних – це новоприбулі, які найближчим часом таки знаходять роботу.

70,1% українців знаходять роботу безпосередньо через працедавця або своїх родичів чи друзів. За допомогою посередників роботу знайшли 10,6% мігрантів. Найчастіше до посередників звертаються новачки, у той час як досвідчені заробітчани шукають роботу лише через особисті зв’язки або безпосередньо контактуючи із працедавцем.

Якщо порівнювати мігрантів, які прибули до Польщі вперше до 2014 року і тих, хто приїхав у 2014 або 2015 році, спостерігається значний спад працевлаштування у секторі послуг для домогосподарств – із 51,3% до 18,3% та ріст інших секторів. Особливо, якщо йдеться про сектор будівництва і ремонту, де ріст працевлаштування українців зріс від 15,3% до 35,3%. Це пов’язано із меншою кількістю жінок, які їдуть працювати у Польщу в цьому секторі.

Якщо йдеться про роботу, яку виконують українці, то це у більшості (70,7%) проста праця, яка не вимагає кваліфікації – збір фруктів, прибирання, доглядання за дітьми або старшими людьми та будівництво.

Друга за величиною група 23,8%) – це кваліфіковані працівники – оператори машин, муляри, перукарі або медсестри. Решта 5,5% – це спеціалісти (IT-фахівці, вчителі, юристи) або менеджери нижнього рівня.

Скільки заробляють українці у Польщі і куди витрачають гроші?

У 2015 році українці заробили у Польщі 8 млрд злотих (близько 52 млрд грн) із яких переказали в Україну 5 млрд (близько 32,5 млрд грн).

Середня зарплата українця у варшавській агломерації становить 2105 злотих (близько 13,5 тис. грн). Найбільша зарплата у тих, хто працює у секторі будівництва і ремонту – 2729 злотих (близько 17,7 тис. грн), найменша платня у працівників домогосподарств – 1826 злотих (11,8 тис. грн).

Зароблені гроші витрачались на поточні потреби або поліпшення ситуації з житлом в Україні. У всіх секторах, за винятком сільського господарства, досвідчені мігранти заробляють більше аніж новачки.

34,2% зароблених грошей українці витрачають на проживання.

66,4% українців переказують зароблені у Польщі гроші додому, а решта опитаних мають намір зробити це найближчим часом. Найчастіше мігранти везуть гроші родині особисто (60%). Середня величина одного переказу становить 1800 злотих і здійснюється кожні 2-3 місяці. Трохи більше 13% заробітчан переказують в Україну суми у 5 тис. злотих.

Перед переказом коштів українці міняють польські злоті на долар США (42,5%), євро (9,1%) і гривню (5%). Решта 42,5% не купують валюту і переказують на батьківщину польські злоті.

65% українців, які працюють у варшавській агломерації витрачають зароблені гроші на поточні витрати. 40,2% планують купити нерухомість або відремонтувати дім. 25,4% витрачає гроші на лікування.

53,1% українських заробітчан отримують від працедавця допомогу у формі проживання, харчування, трансферу на роботу і з роботи.

Українські студенти у Польщі

Окремою групою мігрантів з України є студенти, кількість яких також стрімко зростає. Згідно з даними Головного управління статистики Польщі, станом на кінець вересня 2015 року у країні навчалось 30,6 тис. студентів з України. Це на 30,8% більше, ніж у 2014 році.

Згідно із дослідженням, половина опитаних українських студентів у Варшаві у вільний час працюють, інша половина шукає роботу. Однак студенти працюють менше і характер їхньої роботи є випадковим. Молоді люди знаходять роботу у ресторанному бізнесі і магазинах.

Понад половина – 50,4% українських студентів постійно працюють, 33,6% не працюють, але шукають роботу і лише 16% не хочуть працювати. Із тих, хто працює, 36,5% мають постійну роботу, решта – тимчасову. Окрім того, студенти працюють значно менше аніж заробітчани – лише 28 годин у тиждень.

Коли студентів запитали про плани на майбутнє, то 36,6% відповіли, що хотіли б далі працювати у Польщі або хоча б бути пов’язаними із цією країною своєю роботою.