Нестача продовольства, енергії, мінеральних ресурсів й екологічних продуктів, надлишок сміття, епідемії – ті проблеми, над вирішенням яких працюють біотехнологи. Інакше кажучи, намагаються врятувати світ.
ZAXID.NET з’ясовував, які професії пов’язані з біотехнологіями, які зарплати у таких фахівців у Львові та де можна отримати профільну освіту.
Навіщо світу біотехнологія
Руслан Жуковець вчиться на магістратурі за спеціальністю біотехнологія у «Львівській політехніці». Паралельно з другого курсу він працює у компанії «Ензим», зараз на посаді технолога нових продуктів. Коли ще готувався до ЗНО, то довго не міг визначитися, на кого вчитися, проте добре знав математику і хімію.
«Я прочитав книжку Дена Брауна “Інферно”, у якій за сюжетом створили вірус, і подумав: “Ось де влада! Напевно, генна інженерія, біотехнологія – це щось класне, і мені саме туди”. І подав документи лише на цю спеціальність», – розповідає він.
Руслан Жуковець працює у компанії «Ензим» на посаді технолога нових продуктів та паралельно вчиться на магістратурі (фото «Ензиму»)
Біотехнологія – міждисциплінарна наука, яка виникла на стику біології, хімії та техніки. У її основі – використання живих мікроорганізмів для створення інших, безпечних продуктів, корисних людям. Біотехнологічні процеси відомі людству з давніх-давен – з моменту винайдення хлібопечення та дріжджів, проте новий поштовх вона отримала у 70-х роках минулого століття – зі створенням першої гібридної молекули ДНК, яка відкрила можливість свідомої зміни генетичної структури організмів.
Продукти, над якими працювали біотехнологи, ми зустрічаємо щодня – хліб, кисломолочні вироби, вино, пиво, ліки, вітаміни, різні органічні добавки та навіть одяг. На певний час деякі біотехнологічні продукти витіснили хімічно синтезовані, наприклад, вітаміни, адже їхнє виробництво є дешевшим. Проте з поверненням тренду на органіку попит на біотехнологію знову зріс. Крім того, органічні харчові добавки мають набагато вищий ступінь засвоєння організмом і є більш корисними.
Теорія і практика
У Львові є три виші, які пропонують абітурієнтам спеціальність біотехнологія: Львівський національний університет ім. Івана Франка, «Львівська політехніка» та Львівський університет ветеринарної медицини та біотехнологій. Крім власне біотехнології, тут можна вивчати і тісно пов’язані з нею науки – біоінженерію, органічну хімію, харчові технології, біофізику, біохімію, генетику, фармацевтику тощо.
Та лише навчання в університеті не досить, аби стати успішним фахівцем. Біотехнологія – наука прикладна і потребує багато практики. Саме з цим, за словами Руслана Жуковця, в університетах є проблеми – у виші дають достатню теоретичну базу, та за практикою варто йти на виробництво. Крім того, він радить постійно займатися самоосвітою.
«На другому курсі я почав шукати роботу за спеціальністю. Спершу спробував на кафедрі органічної хімії попрацювати, а потім дізнався про компанію “Ензим”. До нас в університет прийшли її представники і сказали, що до них можна прийти на практику. Я був лише на другому курсі, а поруч зі мною співбесіду на “Ензим” проходили вже магістри, проте, мабуть, у моїх очах побачили запал, і тому вирішили взяти», – розповідає він.
Біотехнологія – прикладна наука і потребує багато практики в реальних лабораторіях (фото «Ензиму»)
Руслан Жуковець – не єдиний, хто прийшов працювати на «Ензим» ще студентом. В університетах переважно ставляться позитивно до такої співпраці і навіть заохочують її, рекомендуючи студентів для стажування різним компаніям. Зокрема, Русланові дали індивідуальний план навчання, і незважаючи на те, що пари він майже не відвідував, зумів отримати червоний диплом бакалавра.
«Лабораторні завдання я міг здавати позачергово, оскільки по суті проходив практику працюючи. З іншого боку, робота полегшувала загалом навчання, оскільки тут ти не просто вчиш до пари якісь невідомі формули, а знаєш на практиці, де їх можна застосувати», – говорить він.
Куди далі
Звичайно, не всі випускники біотехнологічних спеціальностей надалі працюють у галузі – як і випускники будь-яких спеціальностей. Частина розчаровується за час навчання – у тому числі через брак практики, ще частина – розуміє, що насправді хоче займатися чимось іншим. Та для тих, хто все ж лишається в професії, вакансій не бракує, адже біотехнології стають все більш популярними.
Крім «Ензиму» та інших компаній харчової промисловості, у тому числі – виноробень та пивоварень, фахівці-біотехнологи затребувані у різних аспектах медичної галузі – від виготовлення ліків, вакцин і вітамінів до проведення аналізів найновішими методами. Зокрема, ще студентами можна потрапити на роботу до «Галичфарм» чи «Юрія-Фарм». Також біотехнологів потребують на комбінатах із виготовлення кормів для тварин – для виведення нових формул та харчових добавок.
Біотехнологи в Україні можуть отримувати зарплату до 2 тисяч доларів (фото «Ензиму»)
Крім того, майже два роки тому у Львові заснували біотехнологічний кластер «Біотех і Фарма», щоб сприяти розвитку галузі та інноваціям. До нього, крім університетів, громадських організацій, міської ради та «Ензиму», увійшли профільні інститути НАН, які займаються науковими дослідженнями, та низка компаній – ТзОВ «Експлоджен», ТОВ «ХЕМА», ПрАТ «Львівський облрибкомбінат», ТзОВ «Новації. Досягнення. Лідерство.-груп».
Одним із проектів учасників біотех-кластеру є біотехнологічна лабораторія для старшокласників, яка невдовзі має відкритися на Сихові на базі Lviv Open Lab. Поки в приміщеннях ще триває ремонт, навчальну програму для неї вже апробують на базі R&D-лабораторії «Ензиму».
Рівень зарплат у фахових біотехнологів досить високий. Приміром, студенти, які працюють на неповний робочий день, можуть отримувати 200-300 доларів. Зарплата фахівців різного рівня в компаніях коливається від 500 до 2000 доларів.
Ми використовуємо