Чим вимостити подвір’я: топ-10 найоптимальніших варіантів

Дизайн подвір’я приватного будинку має не менше значення, аніж його екстер’єр, адже подвір’я, сад та будівлі становлять єдиний ансамбль. Покриття подвір’я має не тільки естетичне, а й практичне значення. Сучасний ринок пропонує величезний вибір різних матеріалів. «Зелена садиба» обрала топ-10 найбільш популярних та оптимальних за співвідношенням ціна-якість видів покриття та розповідає про їхні плюси та мінуси.

Тротуарна плитка зараз користується найбільшою популярністю серед господарів приватних садиб. Її використовують не тільки для вимощення території двору, а й для створення садових доріжок. Залежно від того, яким методом і з яких матеріалів вона створена, її можна поділити на кілька видів:

• бетонна тротуарна плитка – вібропресована і вібролита; перша – міцніша, але друга має більшу різноманітність кольорів і форм;
• клінкерна бруківка – складається з глини і кварцу, тому за своїми якостями майже не поступається натуральному каменю, але є значно дешевшою;
• плитка з натурального каменю – найбільш міцна і довговічна, ідеальна як елемент ландшафтного дизайну, але може бути незручна з практичної точки зору;
• полімерпіщана тротуарна плитка, яку роблять з піску і фарбників, найбільш дешевий варіант тротуарної плитки, але порівняно недовговічна.

Тротуарну плитку використовують не тільки для вимощення території двору, а й для створення садових доріжок (фото ТМ «Мій Двір»)

Користувачі відзначають такі переваги тротуарної плитки:

• висока декоративність;
• тривалість використання – навіть полімерпіщана тротуарна плитка при правильній укладці і експлуатації прослужить, як мінімум, 30 років. Правильна експлуатація – це відсутність надмірних навантажень на покриття;
• екологічність;
• можливість використання на нерівних та похилих ділянках;
• легкий ремонт: окремі пошкоджені елементи можна замінити навіть самотужки;
• практично не вимагає догляду;
• дощова вода не затримується, проникаючи у шви між плитками.

Недоліки у різної тротуарної плитки – різні. Зокрема, бруківка, дизайн якої вигідно підкреслить витончений ландшафт саду чи двору, має всі недоліки натурального каменю – висока ціна, складність монтажу, стає слизькою під час дощу та снігу.

Асфальт – набагато дешевша альтернатива брукуванню подвір’я. Крім невисокої ціни, господарі асфальтованих дворів називають інші плюси:

• висока міцність;
• вологостійкість;
• нескладний догляд;
• швидкий монтаж;
• якісно зроблене асфальтове покриття прослужить не один десяток років, а за необхідності його нескладно відремонтувати.

Якісно зроблене асфальтове покриття прослужить не один десяток років

Недоліки асфальту:

• сильно нагрівається у спеку;
• довгий час після укладки при високій температурі надворі неприємно пахне;
• порівняно невисока декоративність;
• при порушенні технології укладки можуть швидко з’явитися тріщини і ями.

Бетон також є дуже поширеним матеріалом для покриття подвір’я, у першу чергу, через велику кількість варіантів використання:

• з бетону можна самостійно зробити плитку, якою і вимости двір;
• бетону можна надати практично будь-який колір за допомогою фарбників;
• технологія штампування дозволяє надати бетонному покриттю вигляд натурального каменю чи тротуарної плитки.

Бетону можна надати практично будь-який колір за допомогою фарбників

Переваги бетону:

• відносно недорогий;
• міцний;
• вологостійкий.

Недоліки бетонного покриття:

• технологія виготовлення і монтажу вимагає багато часу і фізичних зусиль, хоч і дозволяє провести всі роботи самотужки;
• монолітні бетонні майданчики можуть швидко утворити тріщини.

Натуральний камінь – класика ландшафтного дизайну, яка не втрачає своєї актуальності, проте є дороговартісною. Переваги такого покриття очевидні:

• висока декоративність – різноманітність кольорів і текстури різних порід;
• абсолютна екологічність;
• витривалість до опадів, високих навантажень і будь-яких атмосферних явищ.

Натуральний камінь – класика ландшафтного дизайну, яка не втрачає своєї актуальності

Водночас недоліками такого покриття є його висока вартість, складність транспортування та укладки, утворення слизької плівки під час дощу чи снігу.

Гумове покриття є порівняно новим явищем на ринку, що швидко набирає популярності. Найчастіше воно представлене у вигляді гумової плитки різних розмірів і кольорів, що виготовляється з гумової крихти, поліуретану і фарбників.

Переваги гумового покриття:

• висока міцність – є різновиди, які легко витримують навантаження від пересування вантажних автомобілів;
• довговічність;
• витривалість до різних атмосферних явищ, у тому числі вологостійкість;
• приємна амортизуюча поверхня, яка пом’якшує падіння;
• не слизьке при будь-якій погоді;
• величезний асортимент кольорів і форм;
• легкий монтаж і догляд.

Гумове покриття представлене у вигляді гумової плитки різних розмірів і кольорів

Недоліки:

• низька пожежна безпека – зону відпочинку з відкритим вогнем краще вимостити чимось іншим;
• тонка плитка (1-2 см товщиною) вимагає додаткової основи при укладці – бетонної чи асфальтової подушки; товстіша і дорожча плитка може укладатися на утрамбований ґрунт, пісок чи щебінь.

Насипне покриття як основне у дворах можна зустріти нечасто, проте окремі зони присадибної ділянки вимостити гравієм, галькою чи мульчею можна. Основна перевага таких матеріалів – з них можна легко сформувати майданчик будь-якої форми, але вони складні у догляді, а частинки насипного покриття легко поширюються за межі таких майданчиків.

Окремі зони присадибної ділянки можна вимостити гравієм, галькою чи мульчею

Садовий паркет або декінг – також не найкраще покриття для вимощення цілого двору, але як елемент садового дизайну для покриття для тераси чи відкритої веранди цілком може підійти.

Декінг роблять з натурального дерева, яке обробляють спеціальними захисними засобами, або з деревної стружки і полімерного зв’язувального елементу. Останній, на відміну від натурального садового паркету, можна використати і для вимощення двору. Його переваги:

• довговічність;
• висока витривалість до атмосферних явищ;
• не стає слизьким при будь-якій погоді;
• легкий монтаж;
• різноманітність форм і кольорів.

Садовий паркет чудово пасуватиме для покриття для тераси чи відкритої веранди

Суттєвий мінус садового паркету – його висока ціна, тому вимощення великих площ вимагатиме витрат, співмірних з витратами на натуральний камінь.

Тенісит – ще одне досить нове для нашого ринку дворове покриття, але у нього великі перспективи. Таке покриття, виготовлене з глини, вапна і крихт керамічної цегли, використовують при облаштуванні тенісних майданчиків. Тенісит має тільки теракотові, жовті чи коричневі відтінки.

Тенісит має тільки теракотові, жовті чи коричневі відтінки

Переваги:

• міцність;
• амортизація;
• покриття поглинає вологу, то ж відсутність калюж – гарантоване;
• екологічність;
• нескладний догляд.

Недоліки:

• самотужки таке покриття для двору викласти не вдасться;
• у спеку таке покриття виділяє пил і покривається тріщинами, але цей недолік легко виправити, поливши його водою.

Приватний будинок за містом хочеться бачити зеленим і свіжим. Цього легко можна досягти, якщо територію навколо засіяти газонною травою. Таке подвір’я виглядатиме дуже затишно і максимально гармонійно переходитиме в зону саду, але газон не можна використовувати в місцях підвищеного навантаження, навіть максимально стійкий до витоптування. Крім того, він вимагає постійного догляду – стрижки, підживлення, підсіву, боротьби з бур’янами, а також не надто привабливо виглядає взимку.

Подвір’я з газоном виглядатиме дуже затишно і максимально гармонійно переходитиме в зону саду

Георешітка – спеціальне покриття у вигляді пластикових сот, яке можна наповнити і щебнем, і піском, і ґрунтом. Також на нього можна висіяти газонну траву, і тоді вона буде дуже витривалою – по ній можна буде навіть їздити машиною. Викладається георешітка на поверхню практично без підготовки і коштує в рази дешевше за бруківку, бетон чи тротуарну плитку.

Викладається георешітка на поверхню практично без підготовки і коштує в рази дешевше за бруківку, бетон чи тротуарну плитку

Професійні дизайнери радять вимощувати маленькі подвір’я одним чи максимум двома матеріалами. Натомість на великих прибудинкових територіях можна скомбінувати різні матеріали і створити неповторний ландшафт.