Невідомий Львів: історії 5 площ, про існування яких знають не всі львів’яни

У Львові нараховується близько трьох десятків площ, більшість із яких добре відома львів’янам – площа Ринок, Галицька, Двірцева, Катедральна, Міцкевича, Вічева, Старий Ринок, Кропивницького. Проте є кілька, про існування яких мешканці міста часто не здогадуються, навіть якщо ходять ними щодня.

«Фотографії старого Львова» пропонують познайомитися з п’ятьма такими площами.

Звенигородська площа

Одна з найменших і найдавніших площ Львова. Розташована в найстарішій частині міста між вулицями Мосяжною, Сніжною і Рибною. Колись вона мала назву Марії Сніжної – за назвою розташованої поруч однойменної латинської церкви, яка нині є церквою Матері Божої неустанної помочі УГКЦ. Її перейменували у 1950 році на честь колишньої столиці Звенигородського князівства – зараз с. Звенигород Пустомитівського району. Забудована дво-, трьох- і чотириповерховими кам’яницями у стилі класицизму кінця ХІХ і початку XX ст.

Фото «Фотографій старого Львова»

Площа Кринична

На Підзамчому перед кам’яницею Шульців була вулиця, що вела до Високого Замку й називалася Бічною першою. У 1869-1870 роках її перетнули залізничні колії. З 1871 року вуличку назвали Студенною від студні-криниці, яка тут стояла. Зараз про криницю нагадує фонтан з лебедями посеред площі навпроти залізничної станції «Підзамче». У 1943-1944 роках вулиця називалася Підзамче-Вокзальною, а з 1946 року – Криничною.

Фото «Фотографій старого Львова»

За радянських часів на площі до 80-х років розташовувалася автостанція №2, яку потім перенесли на кільце вулиць Хмельницького і Липинського.

Площа Вишиваного

З’єднує вулиці Тютюнників та Кубійовича. З 1936 року мала назву Генерала Крука – на честь учасника січневого повстання 1863 року, поки в часи німецької окупації її не перейменували на Людвіг Зандпляц – на честь учасника німецького студентського руху Карла Людвіга Занда. У радянські часи була площею Патріотів.

Фото «Фотографій старого Львова»

Сучасну назву на честь Василя Вишиваного – принца з австрійської династії Габсбургів, котрий очолював загони Українських січових стрільців, які воювали на боці Австро-Угорщини, – площа отримала у 1993 році. До площі приписано лише два житлові будинки у стилі польського конструктивізму.

Площа Гасина

Розташована на перетині вулиць Коперника та Стефаника поруч з науковою бібліотекою. Раніше ця територія не мала імені, на честь Олекси Гасина її назвали 30 травня 2013 року, щоб вшанувати пам’ять видатного полковника УПА, який тут загинув.

Фото «Фотографій старого Львова»

Колись тут стояла колона з Матір’ю Божою. Точна дата її створення невідома, однак дослідники припускають, що вона постала ще за існування костелу Кармеліток Босих, який зруйнували наприкінці XVIII ст. У перші роки після Другої світової війни скульптуру Богородиці знищили представники радянської влади.

Фото «Фотографій старого Львова»

У 1970 році на розі вулиць Стефаника і Коперника на честь сторіччя від дня народження Володимира Леніна встановили його погруддя, яке демонтували вже через кілька років через непрезентабельний вигляд. Поруч площі, на будинку за адресою Коперника, 21 з 1999 року розміщена меморіальна дошка на честь Олекси Гасина, котрий загинув на цьому місці від рук енкаведистів 31 січня 1949 року.

З 2015 року на площі планують облаштувати інтерактивний громадський простір на честь лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка за проектом дніпровського дизайнера Валерія Кузнєцова, проте фактичні роботи досі не почалися через брак фінансування.

Площа Князя Святослава

Розташована між вулицями Ярослава Мудрого, Олени Степанівни та Морозенка. Сучасна назва площі існує з 1993 року, а раніше називалася на честь польського полководця і будівничого Юзефа Бема (з 1885 року), за часів німецької окупації – Де Віттепляц на честь будівничого Домініканського костелу у Львові та військового коменданта Кам’янця-Подільського Яна де Вітте, а з 1946 року – площею Ярослава Мудрого.

Фото «Фотографій старого Львова»

Посередині площі колись були лазні та невелика торговиця, тут навіть мали намір відродити Святоюрські ярмарки. За радянських часів, у 50-70-х роках, тут був розташований автовокзал міжміського сполучення. Забудована площа у стилях класицизму та сецесії.

Фото «Фотографій старого Львова»