«Раніше будинки ремонтували за спільні кошти, а тепер кожен сам за себе»

Ірина Маруняк, заступниця мера Львова

ЕкономікаZAXID.NET LIVE, 18 жовтня, 13:20 3229 4

Ліквідація колишніх ЖЕКів, радикальне скорочення й укрупнення ЛКП, списання з балансу міста багатоквартирних будинків і повна відповідальність мешканців за їхній стан. Все це – результати комунальної реформи, яка назавжди змінить звичний для більшості львів’ян стан справ. Сьогодні у студії ZAXID.NET LIVE – заступниця мера Львова Ірина Маруняк. Доброго вечора, пані Ірино.

Добрий вечір.

Минулого тижня викликало в багатьох львів’ян занепокоєння рішення Львівської міськради про ліквідацію багатьох ЛКП (це колишні ЖЕКи). Поясніть, навіщо це робиться і яка мета?

Насправді зараз проводиться реформа житлово-комунального господарства. Ми цю реформу розпочали ще в кінці 2018 року, коли була прийнята ухвала сесії про списання будинків з балансу місцевих рад. Згідно з законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» і закону «Про житлово-комунальні послуги» люди мають право обирати собі форму управління в будинках. Тобто після списання будинків люди можуть собі зробити ОСББ (вибрати форму управління), можуть вибрати таку форму управління, як самоуправління будинками, також можуть перейти в управління управляючої компанії або, відповідним чином, визначити іншу форму даного питання.

Але вони і раніше це могли робити – створювати ОСББ зокрема. А зараз будинки списують з балансу міста. Що це означає для мешканця?

Вони раніше могли створювати ОСББ. Але не було таких форм управління, як перейти в управління управляючої компанії – чи комунальної, чи приватної управляючої компанії; перейти в таку форму управління, як самоуправління – тобто люди самі можуть управляти будинками. В цій ситуації, навіть якщо будинок списаний з балансу місцевих рад і люди не визначилися з управлінням будинком, то він лишається на балансі в ЛКП доти, поки люди не визначаться з формою управління.

Якщо ми говоримо про ЛКП, то чому зараз стало питання про укрупнення ЛКП? У процесі списання будинків в нас є наступна ситуація: 4108 будинків перейшли в управління управляючих компаній комунальних. В нас є також у місті Львові 12 приватних управляючих компаній – також 81 будинок перейшов до приватних управляючих компаній. Також у нас створено в процесі списання будинків 261 ОСББ – хочу зазначити про те, що на загал у місті Львові є 1360 ОСББ. І на самоуправлінні також у нас є 340 будинків.

Тому в процесі реорганізації, в процесі списання будинків кількість будинків, якими управляли і керували ЛКП, зменшилася. Це і стало причиною для реорганізації самих ЛКП – їх укрупнення. І тому в кожному районі ми проводимо таку реформу укрупнення. На загал, в нас у результаті укрупнення замість 39 ЛКП буде 17 ЛКП в місті Львові.

Це більш ніж удвічі скорочення – а будинків, ви казали, більш як 4000 за ЛКП лишається. Тобто там зменшилася кількість будинків, але ж не так радикально, не вдвічі?

Ми списали 57% будинків – це більше, ніж 50%. І тому у зв’язку з тим, що вони є списані зараз з балансу місцевих рад…

Оці списані – вони на чиєму балансі? Тобто це тепер ОСББ чи управляючі компанії?

По-різному. Насправді списані будинки є як в ОСББ створюються мешканцями, можуть перейти (і перейшли) на самоуправління, далі перейшли в управління приватних управляючих компаній і є також в управлінні комунальних управляючих компаній. По-різному.

Тобто цих же ЛКП колишніх?

Цих же ЛКП колишніх. Зараз, коли ми проводимо оцю реформу, ми укрупнюємо ЛКП. Ця реформа почалася ще в 2017 році, коли пілотний проект було в Личаківському районі: там було 7 ЛКП, з 7 ЛКП було створено три управляючі компанії. І зараз ми створюємо замість трьох управляючих компаній в Личаківському районі одну управляючу компанію. Крім цього, до цієї управляючої компанії ми ще додаємо аварійну службу в Личаківському районі – таким чином ми оптимізуємо роботу комунальних служб і добиваємося того, щоби робота комунальних служб була якісна.

Якщо говорити по інших районах, то у Франківському районі буде чотири управляючі компанії, в інших районах буде по три управляючі компанії. У процесі роботи цих наших управляючих компаній впродовж півроку чи року ми будемо бачити, як вони працюють, як вони справляються, який менеджмент є. Тоді ми також, в подальшому, плануємо зробити далі укрупнення, і в кожному районі буде по одній управляючій компанії – потужній.

Поясніть, будь ласка, обов’язки оцих управляючих компаній, укрупнених ЛКП, – вони такі самі, як були в колишніх ЛКП, в ЖЕКів?

По-перше, структура буде інша.

Для мешканця – це те саме?

Для мешканця це не те ж саме. Чому? Тому що якщо раніше квартирну плату, розмір квартирної плати, визначала міська рада – то зараз це є договірні стосунки між мешканцем і управляючою компанією. Тобто якщо управляюча компанія хоче взяти в управління будинок, вони проводять збори мешканців.

Я зрозумів – вони визначають свій тариф.

Так.

А хто регулює цей тариф? Місто? Є якісь запобіжники? Ну, я завтра захочу в 10 разів підняти тариф.

Регулює ринок насправді. Чому? Тому що мешканець обирає ту управляючу компанію, 1) тариф якої його задовольняє; 2) для того, щоби цей тариф був обґрунтований і щоби на ці кошти, які мешканець оплачує, були надані якісні послуги – у тому числі і проведений якісний ремонт будинку.

Добре, а ви проводите якийсь аналіз? Ви згадали, що є 12 приватних управляючих компаній, які (я припускаю) можуть конкурувати. От вони конкурують чи ні? Я знаю, що приватні управляючі компанії не дуже й хочуть брати – вони не дуже б’ються за клієнта.

Ви знаєте, є приватні управляючі компанії – і насправді вони хочуть брати будинки. Але вони хочуть брати будинки, які новозбудовані, які є в якісному хорошому стані.

А значна частина міста у нас – це старі будівлі.

Так, старі будівлі. І в даній ситуації завдання також і наших управляючих компаній: 1) щоби був обґрунтований тариф, з мешканцями домовляються; 2) є програма підтримки будинків, які списані з балансу місцевих рад, а також в яких створені ОСББ після списання.

Ця програма була прийнята в квітні цього року, яка говорить про те, що місто буде підтримувати мешканців будинків, які списані з балансу місцевих рад. Яким чином? Якщо будинок є в аварійному стані, і він визнаний аварійним до його списання, місто 100% фінансує роботи щодо виведення будинку з аварійного стану. Якщо будинок є в критичному, в поганому стані, то 90% фінансує місто і 10% ремонтних робіт фінансують мешканці. Якщо ми говоримо про пам’ятки архітектури, то в пам’ятках архітектури 70% фінансує місто виконання робіт, 30% – мешканці.

Тобто на сьогоднішній день кажуть мешканці деякі: «От, списують будинки і віддають нас у вільне плавання». Ні, це не так – є діюча програма: це і ремонт дахів, і ремонт інженерних мереж, і ремонт фасадів, і пам’яток архітектури, і ремонт також аварійних будинків. Це робиться для того, щоби підтримати людей, мешканців, і щоби мешканці зрозуміли також свою відповідальність. Тому що згідно з законами діючими вони є співвласниками будинків, і вони несуть також відповідальність за будинок, за його ремонт. І ця програма дає, власне, відчути мешканцям їхню відповідальність також.

Але в нас, особливо у середмісті, це не дуже великі будинки – де живе, умовно, 20 людей. Дуже часто це незаможні люди, і там навіть 10% зібрати на ремонт чи навіть 30% – це достатня проблема. І що? І тоді місто не фінансує? Чи фінансує – і зроблять на 70% ремонт?

Місто фінансує за умови, якщо мешканці проведуть загальні збори, і буде добра воля людей про те, що вони згідні взяти участь дольову в даній програмі. Якщо мешканці не згідні взяти участь у даній програмі, тоді вони оплачуть лише квартирну плату, розмір якої вони узгоджують з управляючою компанією, – і тільки надаються послуги на ту квартирну плату, яку мешканці оплачують. Відповідним чином, те, що ви говорите – руйнується житловий фонд.

Тому якщо люди є ініціативні, якщо вони вболівають за те, щоби житловий фонд був якісно відремонтований, тоді вони мають також підтримувати цей житловий фонд. Ще раз наголошую, що люди зараз, згідно з законом, є співвласниками будинків. І вони несуть аналогічну відповідальність за будинки, як колись міська рада. Але зараз міська рада допомагає їм нести цю відповідальність.

Але ситуація з поганим станом будинків не сьогодні виникла. Люди багато років платили квартплату, всі необхідні платежі – але будинок тодішні управляючі компанії типу ЖЕКів довели до такого стану. Я не думаю, що люди самі нищать свій будинок – просто його треба підтримувати, регулярно ремонтувати. ЖЕКи не ремонтували. Тепер це так виглядає, ніби те, що наробили ЖЕКи, просто перекладається на плечі мешканців.

Впродовж останніх п’яти років місто виділяє кошти на поточний ремонт будинків і на капітальний ремонт будинків – це крім квартирної плати, яку люди оплачують, це йдуть гроші з міського бюджету.

Я розумію – але в межах міста це копійки.

Ні, це не копійки. Якщо ми говоримо в середньому на район, то на поточний ремонт будинків орієнтовно виділяється 13 мільйонів. На капітальний ремонт – 5-6 мільйонів на рік.

Це в межах району?

В межах одного району.

13 мільйонів?

Так, на поточний ремонт житлового фонду. Якщо ми говоримо про те, скільки грошей виділяється на всі райони – це порядку сто з лишнім мільйонів, це ми говоримо про поточний ремонт. А якщо говорити про капітальний ремонт, то в середньому 5-6 мільйонів на район. І це в останніх п’ять років ті кошти виділяються. І навіть цього року ті кошти виділено, і ми зараз проводимо і поточний, і капітальний ремонт у будинках – звичайно, коли є дольова участь мешканців.

Але ж ви розумієте, що насправді суми, може, звучать великі, але ви протягом року в районі можете відремонтувати, навіть капітально – скільки? Три, п’ять будинків?

Ні, не 3-5 будинків – набагато більше. Ми можемо капітально відремонтувати – в титульному списку, якщо говорити про капітальний ремонт – є будинків вісім, десять. А поточний ремонт ми можемо зробити у будинках 20–25.

Але будинків тисячі. І всі вони достатньо зношені…

Погоджуюся. Я згідна з вами. Але така реформа проводиться по всій Україні. Зрозуміло, що будинки деякі є в поганому стані. І для того є та програма, про яку я сказала. І на наступний рік під цю програму будуть виділені кошти – чималі кошти, надіюся. Для того, щоби підтримувати і в подальшому даний житловий фонд в належному стані, помагати людям.

Ви наполягаєте на дольовій участі, а ми отримуємо сигнали, що люди платили в ЛКП, накопичували, за будинком був якийсь рахунок – а потім їх передали в управляючу компанію. Люди приходять в управляючу компанію, кажуть: «Ну, у нас же там є гроші». «Ні, нічого нема». І там ідеться про 15, 20, 40 тисяч. Ремонтів не було, взагалі нічого не було зроблено, але гроші якимось чином списалися – з ліквідацією ЛКП вони кудись зникли. От куди ділися?

Проблема колишньої формули, яка була стосовно управління будинків, в тому, що все йшло в один кошик. Люди оплачували кошти, квартирну плату – ЛКП отримувало цю квартирну плату на певний рахунок. Тоді обирали будинки, які в поганому стані, і ці будинки ремонтували. Але ремонтували, на превеликий жаль, за рахунок інших, які також потребували б ремонту. І тому зараз насправді буде окремий рахунок на кожен будинок. І от те, що ви говорите: якщо кошти будуть акумульовані, то вони будуть акумульовані на рахунок цього будинку. І вкладатися будуть безпосередньо в будинок мешканці, які оплачують квартирну плату.

Натомість мешканці, яких відремонтували трошки раніше, вже можуть не платити нічого, бо їм за рахунок інших будинків зробили?

Є різні ситуації: є будинки в кращому стані, є будинки в гіршому стані. Якщо будинки оті, що ви говорите, вони в гіршому стані, вони можуть скористатися оцією програмою – і їх відремонтують. Зрозуміло, за дольовою участю мешканців.

Ви згадали про таку форму, як самоуправління. Про ОСББ більш-менш відомо, управляюча компанія теж. Що таке самоуправління?

Самоуправління – це форма управління будинків.

Чим вона відрізняється?

Це невеликі будинки. Це є двоповерхові будинки, це будинки, де є 4, 5 квартир – невеличкі. Будинки списуються з балансу місцевих рад, мешканці самі укладають угоди на вивіз ТПВ, на прибирання будинку – можуть найняти собі людину, можуть самі прибирати будинок. Вони мають також окремий рахунок на оплату електроенергії. Тобто вони самі управляють своїм будинком, не наймаючи управляючу компанію.

А чому це стосується тільки зовсім маленьких будинків? А якщо в будинку десять квартир чи двадцять?

Можуть також взяти будинок на самоуправління. Ніхто не заперечує.

І кожен окремо тоді укладає угоди? Чи якийсь повноважний представник будинку?

Чим вигідно брати на самоуправління будинки невеликі? Тому що невелика кількість мешканців, і вони самі укладають угоди на постачання електроенергії, прибирання, на вивіз ТПВ, кожен окремо. Якщо будинок великий, то хтось хоче ту угоду укласти, хтось не хоче – і тому тоді необхідно визначити управителя, хто буде управляти даним будинком, мешканця з загальної кількості людей, які проживають у ньому. Вони вибирають управителя, і цей управитель вже укладає відповідні угоди чи з управляючою компанією, чи з будь-якими іншими компаніями, яким вони довіряють, на управління будинком. Тому якщо маленький будинок, тут вже легше дійти такої консолідованої думки між мешканцями. А чим більший будинок – знаєте, є люди різні, з різними характерами, принципами і баченням.

Скажіть, будь ласка, вже були ж укладені договори з ЛКП, які тепер ліквідовані. Яка доля цих договорів? Людям ще раз треба йти укладати нові договори?

Реорганізація наших ЛКП буде тривати орієнтовно 2–3 місяці – десь до середини січня. І коли вже ЛКП будуть укрупнені, тоді необхідно буде переукладати договір з цією компанією, до якої приєднане ЛКП, з яким укладена угода тією чи іншою людиною.

Тобто річні договори, укладені тиждень чи місяць тому, будуть діяти тільки до січня?

Так, треба буде переукласти договір з новою управляючою компанією.

Ви ще говорили раніше про скорочення штатної чисельності оцих укрупнених ЛКП. Це означає, що стане менше сантехніків, столярів?

Ні, ми скорочуємо на загал 142 штатні одиниці. Ми не скорочуємо двірників, ми не скорочуємо робітників. Ми скорочуємо лише паспортистів, головних інженерів і майстрів. Чому головних інженерів? Бо в процесі реорганізації і списання будинків нам уже не потрібна така кількість головних інженерів. І майстрів також – тому що майстри обходять будинки, дивляться, який є стан. І через те у зв’язку з тим, що кількість будинків при списанні зменшується, тому ми і скорочуємо кількість майстрів і головних інженерів. А паспортистів ми скорочуємо у зв’язку з тим, що є зараз відповідна програма, яка власне працює в районних адміністраціях, і через яку проводиться реєстрація, перереєстрація людей. Через то паспортистів не потрібно.

Небагато зовсім часу... Якщо це утримують тепер мешканці і на баланс мешканців це переходить – чи вони можуть робити з будинком все, що завгодно? Утеплити фасад, пофарбувати його веселковим кольором? Це ж їхній будинок – які у вас повноваження тепер?

Вони все одно мають працювати в рамках чинного законодавства. Все одно, якщо вони хочуть відремонтувати будинок, має бути зроблений проект, проведена експертиза, проведений тендер, укладена угода має бути з підрядною організацією, яка виконує всі роботи.

І несе відповідальність...

І несе відповідальність за те, що відбувається в будинку. Тому все рівно діє закон – і закону треба дотримуватися.

Зрозуміло, дякую. Наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE була заступниця мера Львова Ірина Маруняк, ми говорили про комунальну реформу. Мене звати Олег Онисько, побачимося.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук