Рівень протермінування за кредитами в Україні є найвищим у Європі, - банкір

«Український стандарт обліку якості кредитного портфелю та міжнародний відрізняються суттєво лише тим, як формувати резерви на покриття кредитних ризиків. Часто Нацбанк не згоден з оцінками, які надходять ззовні. За українськими стандартами, протерміновані кредити у нашому кредитному портфелі складають 12%, якщо порівняти з іншими країнами – це не так багато. Але якщо застосувати міжнародні стандарти, якими керуються інші країни, то за оцінками експертів, наш кредитний портфель поганий на 35%», - повідомив голова ради директорів «Провідних міжнародних фінансових установ», голова правління ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук, доповідаючи про проблемні кредити в Україні під час Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці на Львівщині.

За його словами, підходи різняться не лише у кількісному вимірі. "За міжнародними стандартами, кредитний портфель вважається поганим, якщо він не обслуговується 180 діб, якщо ж платежів по кредитах немає півроку, він вважається таким, за яким треба формувати резерви. Рівень протермінування за кредитами в Україні є найвищим у Східній Європі, і в Європі загалом", - заявив В.Лавренчук.

В.Лавренчук повідомив, що "умови українського судочинства та податкова модель не спонукають, а навпаки блокують досудове врегулювання спорів між банками і позичальниками щодо списання проблемних кредитів".

Тому, щоб позбутися проблемних активів, їм доводиться звертатися до колекторських фірм. "Продаж таких активів колекторським компаніям має для банків переваги, бо на них не розповсюджується частина тих вимог, які є до банків. Це призводе до того, що їх часто використовують. Кошти стягнути так вигідніше, менше витрат для банків в цілому", - зазначив експерт. Проте, за його словами, таких угод є мало. "У 2009 році було приблизно 2 млрд продажу таких активів колекторським компаніям, і приблизно 2 млрд грн було передано їм на обслуговування. Порівняємо 200-250 млрд проблемних кредитів і 4 млрд грн у колекторських фірм, це - всього лише кілька процентів", - повідомив В.Лавренчук.

За його словами, масова дворічна практика намагань самостійно управляти проблемними активами банкам успіху не принесла. "Я маю досвід з цього приводу, і можу сказати, що це обтяжлива небанківська справа, і як правило, неефективна. Може, є приклади гарних угод, але в цілому банки не пристосовані до довготермінової роботи з "токсичними" активами у вигляді нерухомості, заводів, фабрик і перспективи, що банки будуть на себе брати в управління подібні активи, немає", - заявив він.

В.Лавренчук резюмував: "Можна говорити, що ефективного методу продажу "токсичних" активів на сьогодні в Україні не існує. Проте є велика перспектива, що той, хто запропонує ефективний механізм, може зробити добру справу для учасників ринку та вдалий бізнес".

За його словами, на майбутнє буде корисним прийняття законопроекту "Про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг".