Росія вдосконалила «Герань-5», розвідники розкрили характеристики модифікованого БпЛА

Головне управління розвідки Міноборони України у понеділок, 9 листопада, розповіло про нову модифікацію російського ударного безпілотника «Герань-5» під назвою К5-К. Розвідники встановили її технічні характеристики, особливості навігаційної системи та походження електронних компонентів.

За інформацією розвідки, на початку осені 2026 року Росія почала використовувати цю модифікацію для атак по українських містах. За аеродинамічною схемою та тактико-технічними характеристиками апарат уже можна віднести до малогабаритних крилатих ракет. Конструкція К5-К подібна до попередньої версії «Герані-5». Її планер має нормальну аеродинамічну схему: пряме стрілоподібне крило розташоване у верхній частині корпусу, а хвостове оперення складається з одного кіля, нерухомих стабілізаторів і руля напрямку.

Водночас нова модифікація має менші довжину та розмах крил. Також російські розробники вдосконалили аеродинаміку фюзеляжу, щоб збільшити швидкість і висоту польоту. Зокрема, максимальна висота, на яку може підійматися К5-К, зросла з 5 до 6 км. Крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, а під час окремих маневрів апарат може розганятися до 1000 км/год. Водночас дальність польоту залишилася на рівні 1000 км, а маса бойової частини – 90 кг.

У дослідженому зразку фахівці ГУР виявили термобаричну бойову частину ТББЧ-90. Крім того, у безпілотнику знайшли блок оптико-електронної кореляційної системи «Сусанин». Раніше її вже виявляли в іншій модифікації – «Герані-4». Ця система зіставляє зображення, отримане оптичним датчиком, зі зразком, який зберігається в пам’яті мікрокомп’ютера. Завдяки цьому вона допомагає контролювати відповідність маршруту від місця запуску до визначеної цілі. У дослідженій К5-К замість оптичних датчиків до системи під’єднали камеру подвійного діапазону.

Блок «Сусанин», який обробляє дані з камери та порівнює їх із еталонним зображенням, побудований на основі мікрокомп’ютера Coke Pi. Він розміщений у пластиковому корпусі з відповідним маркуванням. Силовою установкою безпілотника є турбореактивний двигун ТРД-200. Його збирають на російському підприємстві в Алабузі з китайських комплектуючих.

Загалом у дослідженому зразку виявили 93 електронні компоненти. Найбільше серед них – продукції виробників зі США, Китаю та Швейцарії.

Нагадаємо, 28 жовтня радник президента України з питань оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов попередив про можливе повернення світломаскування через загрозу масового застосування Росією безпілотників з оптичною навігацією. Йдеться, зокрема, про модулі «Сусанін», які можуть встановлювати на дрони «Герань-5», інші безпілотники та ракети. За словами Бескрестнова, у такому разі Україні, ймовірно, доведеться переглянути підходи до освітлення доріг і трас.