«Спрощенка» - на всенародному обговоренні

Передвиборча обіцянка Віктора Януковича про податкові канікули для малого бізнесу на 5 років, у проекті Податкового Кодексу уряду Азарова знайшла украй обмежене відображення.

Такі канікули можуть бути запроваджені для тих платників єдиного податку, які надають дрібні побутові послуги. Із запровадженням Податкового Кодексу у тому варіанті, в яком він пройшов перше читання у Верховній Раді, кількість платників єдиного податку у країні може скоротитися в рази, адже близько 20 видів діяльності не зможуть здійснюватися підприємцями-«спрощенцями».

Далекою від дійсності виявилася й економічна ініціатива Партії регіонів щодо відтермінування застосування до «спрощенців» додаткових бюджетних платежів на період виходу економіки із кризи. Прийнятий у першому читанні законопроект Ірини Акімової та Юлії Новикової, за яким на «спрощенців» на період виходу з кризи не поширюється обов’язок сплати страхових внесків в порядку, передбаченому законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», залишився лежати в Верховній Раді. На противагу цьому закон, що зобов'язує «спрощенців» здійснювати доплати до Пенсійного фонду, пройшов процедуру прийняття і вступу у дію за рекордно малий час. 

Норми урядового проекту Податкового кодексу спричинили збурення в середовищі підприємців. Масові звернення до уряду, Держкомітету підприємництва, Верховної Ради, а найбільше – масові пікети по Україні, змусили владу винести проект на широке обговорення. Однією із найважливіших вимог малого і середнього бізнесу є – не звужувати можливості застосування спрощеної системи оподаткування.

Фіскальна абсолютизація

Представники підприємницького середовища невдоволені самим підходом влади до малого і середнього бізнесу. Після ознайомлення з проектом Податкового кодексу у них складається враження, що держава займає виключно фіскальну позицію, і не робить помітних кроків для вирішення проблем, що накопичилися за останнє десятиліття – щодо надмірності податкового навантаження, покращення адміністрування податків.

Вони також зазначають, що, не пропонуючи малим і середніх підприємцям нічого іншого, ніж посилення податкового контролю та збільшення штрафних санкцій, влада водно час готова надавати податкові пільги великому бізнесу через створення вільних економічних зон, від яких попередня влада відмовилася як від надто корумпованої сфери. 

 

Норми урядового проекту Податкового кодексу спричинили збурення в середовищі підприємців. Масові звернення до уряду, Держкомітету підприємництва, Верховної Ради, а найбільше – масові пікети по Україні, змусили владу винести проект на широке обговорення

 

Зокрема керівник Аналітичної групи Комітету підприємців Львівщини Ігор Гурняк зазначив ZAXID.NET: «Набравшись російського досвіду, уряд Азарова прийняв для себе, що хороший уряд той, який вміє збирати податки. А ми хочемо сказати, що хороший уряд той, який стимулює розвиток виробництва, бізнесу, появу нових робочих місць, притік інвестицій. Збирати податки – превалює над усім цим. І в проекті Податкового кодексу – як покращити систему зборку податків – другорядне. Виходить так, що або відсутнє розуміння, або існують цілі, які відрізняються від цілей усіх нас з вами».

Не для малого бізнесу

Власне проект зазнав кардинальних змін в переліку видів діяльності, займаючись якими, підприємці можуть користуватися спрощеною системою оподаткування. Уряд проявив ретельність, - з переліку викинули чи не всі види діяльності, що є цікавими для середнього бізнесу, який до цього часу для легальної мінімізації податкових зобов’язань застосовував спрощену систему оподаткування або віддавав частину робіт особам, яким замість створення додаткового робочого місця організували свідоцтво приватного підприємця й сплачували за нього 200 гривень єдиного податку.

Відповідно до ст. 2 ХІV розділу проекту Податкового кодексу, спрощена система оподаткування не поширюється на близько 20 видів діяльності, серед яких: бухгалтерські, фінансово-посередницькі, консалтингові послуги для бізнесу, послуги кадровиків, операцій з нерухомістю, обміну валют, інтернет-торгівля, надання послуг Інтернет-провайдерів та операторів стільникового зв’язку, гуртова торгівля, торгівля підакцизними товарами, зовнішньоекономічна діяльність тощо.

Характерне пояснення, виступаючи перед депутатами, цьому дав віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко: «Є компанії, які через спрощену систему оптимізують свої податкові зобов’язання. Щоб ми не втрачали податків і водночас не руйнували спрощеної системи, нам доведеться деякі види діяльності вивести із цього режиму оподаткування. Це переважно буде високорентабельний великий бізнес, абсолютно непритаманний для малого підприємництва».

Якщо подивитися глибше

Виходить, що влада замість обіцяної підтримки малого підприємництва, а підтримка його у всьому світі здійснюється для розвитку спроможного, самостійного середнього класу в умовах демократії і ринкової економіки, діє абсолютно навпаки – обмежує його можливості розвитку, цілком командно визначає, що він не має права займатися рентабельними видами економічної діяльності. 

 

Представники підприємницького середовища невдоволені самим підходом влади до малого і середнього бізнесу

 

Керуючий партнер юридичної компанії «Гринчук, Горпинюк та Партнери», член «Комітету підприємців Львівщини» Андрій Гринчук зазначив з цього приводу: «У самій природі податкової системи закладений конфлікт інтересів, приватних і публічних. Зрозуміло, що приватні суб’єкти не хочуть платити більше, а хочуть отримувати більші прибутки. То ж не дивно, що представники публічних інтересів, влада передовсім  думає, як їй наповнити бюджет, виконати соціальні зобов’язання, виплатити пенсії, а не як підтримати розвиток малого бізнесу. Спрощена система оподаткування, запроваджена у кінці 90 років ХХ століття стала в Україні універсальною системою дозволеного законом уникнення податкових зобов’язань. Тому ця система розглядається владою як шкідлива для бюджету. І ряд видів діяльності буде з неї виведено».

Проте представники бізнес-асоціацій Львова та Львівщини критикують такий підхід. На їхню думку, влада не пропонує значних покращень для підприємств, що мають працювати на загальній системі оподаткування, а виключно адміністративними заборонами намагається забезпечити збільшення збору податків, надходжень до бюджету.

Зокрема голова Асоціації роботодавців Львівщини Зиновій Бермес прокоментував ZAXID.NET: «Якщо Податковий кодекс до другого читання не зазнає суттєвих змін, то набуття ним чинності буде трагедією для України. Він  скерований на забезпечення потреби держави в коштах, а не на реформу середовища для розвитку підприємництва. Не треба ліквідовувати малих підприємців як клас. Чому половина українських підприємців мінімізувала податкові зобов’язання, переходячи на спрощену систему оподаткування? А тому, що загальна система оподаткування є невигідною. Надто великі ставки відрахувань до соціальних фондів, надто великі розміри податків, надто складне і дороге їх адміністрування. Справді, загальну систему оподаткування треба змінити так, щоб вона була вигідною».

«Спрощенці» зацікавлять податківців

Поруч із цим, Податковий кодекс пропонує розширити арсенал засобів впливу на підприємців. Так, за ст. 12 ХІV розділу проекту, у разі, якщо «здійснення операцій, на які відповідно до пункту 2.2 статті 2 цієї глави не поширюється спрощена система оподаткування, дохід, отриманий платником податку в результаті здійснення таких операцій, оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків - для фізичних осіб».

На думку Ігоря Гурняка, ця норма може активно використовуватися податківцями до підприємців, чиї види діяльності дотичні до тих, що заборонено здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, оскільки межа між ними буває доволі вузькою. «З такими обмеженнями спрощенець стає цікавим для податкових органів», - зазначив він.

До того ж, із прийняттям Податкового кодексу має відбутися збільшення строків податкових перевірок та відновиться проведення позапланових податкових перевірок, при чому без рішення суду. Паралельно запроваджується збільшення розмірів штрафів. За проектом, фінансові санкції нараховуватимуть не лише на суму заборгованості, але й на пеню. 

 

влада замість обіцяної підтримки малого підприємництва, а підтримка його у всьому світі здійснюється для розвитку спроможного, самостійного середнього класу в умовах демократії і ринкової економіки, діє абсолютно навпаки – обмежує його можливості розвитку

 

Як свідчить пункт 6 ст. 12 цієї глави проекту Податкового кодексу, якщо податківці виявлять недотримання спрощенцем встановлених обмежень щодо недозволених видів діяльності, він не лише заплатить подохідний податок, але й буде «зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного кварталу, і втрачає право сплачувати податки за спрощеною системою оподаткування протягом наступного календарного року».

Наслідки неминучі?

Підприємці прогнозують негативні наслідки введення у дію таких змін. Зокрема виглядають доволі вірогідними шанси потрапити на біржу для псевдо-приватних підприємців, які були зареєстровані так, щоб їхній справжній працедавець мінімізував свої податкові зобов’язання. Під пильним оком податкових органів такі підприємства змушені будуть переходити на загальну систему оподаткування, а щоб залишатися при цьому рентабельними - зменшувати кількість посад.

Другою тенденцією, за словами координатора «Громадського форуму Львова» Олега Мацеха, буде підняття цін на товари і послуги, якими громадяни користуються щодня. Адже спрощенці – це вся сфера послуг від перукарень і таксі – до ріелторів та Інтернет-провайдерів. Не допустити цього адміністративно навряд чи вдасться. Як показує українська практика, регулювання цін після спалахів інфляцій лише дозволяло пригальмувати їх подальший ріст, обвалу цін за останні десять років не пригадується.

Найменш обнадійливими вимальовуються перспективи саме тих «спрощенців», які ніколи за час підприємницької діяльності надприбутків не мали, а відтак і не мали що мінімізувати.

Під благородним приводом подумати про свою старість і пенсію держава змушує їх доплачувати пенсійні внески. Власне змушує, бо самі підприємці робити цього не хочуть. Більшість із них не вірить, що держава про них належно подбає, коли вони досягнуть пенсійного віку. Тому для них додаткові платежі означають вилучення обігових коштів з обороту, мінімізацію прибутку. І це в умовах відсутності доступу до фінансових, зокрема кредитних джерел, в умовах жорсткої конкуренції і збільшення основних затрат.

Пенсійний додаток

Усі свої аргументи підприємці викладали у термінових телеграмах Президенту Віктору Януковичу, вимагаючи не підписувати закону «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким встановлюється розмір додаткового страхового внеску для підприємців-платників єдиного податку».

Вони акцентували й на тому, що в Україні назріла реформа пенсійної системи. Солідарна виявляється не ефективною, бо кількість працюючих скорочується, кількість пенсіонерів зростає, і уже багато років поспіль Пенсійний фонд має дефіцит, який доводиться дофінансовувати з бюджету.

Зокрема голова Асоціації вільних профспілок автотранспортників України Андрій Корчинський зазначав, що накопичувальна система пенсійного страхування справді стимулюватиме їх здійснювати пенсійні відрахування. Адже вони отримають впевненість, що з виходом на пенсію матимуть заощадження, якими зможуть скористатися для себе і своєї сім’ї. Тим часом, в країні утворюватиметься внутрішній інвестиційний ресурс. 

 

Найменш обнадійливими вимальовуються перспективи саме тих «спрощенців», які ніколи за час підприємницької діяльності надприбутків не мали, а відтак і не мали що мінімізувати

 

Для того ж, щоб не залишити пенсіонерів без пенсій, можна було б передбачити перехідні умови. За словами І.Гурняка, можна встановити віковий або трудовий ценз, з досягненням якого люди мають право залишати солідарну систему пенсійного страхування і переходити на накопичувальну.

Та підприємців не послухали. Згадані закони прийняли у пришвидшеному темпі, без зайвих узгоджень з громадськістю. Як повідомив Андрій Корчинський, законопроект був поданий урядом до Верховної Ради та зареєстрований 7 липня. Висновок Головного науково-експертного управління отриманий 8 липня, в час, коли це питання вже було у порядку денному до розгляду народними депутатами. На ранковому засіданні, у першому читанні проект не набрав достатньої кількості голосів, його не підтримали комуністи. Після обіду комуністи змінили свою позицію, і закон був ухвалений в цілому. Президент підписав закон 16 липня.

Ціна питання

Як повідомила ZAXID.NET заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Галина Недзельська, цим законом вносяться зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу ХV «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме, що фізичні особи-СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування, та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески до Пенсійного фонду України, в порядку визначеному Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначено, що сума страхового внеску встановлюється даними особами самостійно і має бути не меншою за мінімальний розмір страхового внеску та не більшою за розміру максимальної величини страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок 2010 року розраховується, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а саме:

- з 1 липня 2010 року – 294 грн 82 коп. (888 грн х 33,2%), де 888 грн – мінімальна заробітна плата; 33,2%-розмір страхового внеску.

- з 1 жовтня 2010 року – 301 грн 12 коп. (907 грн. х 33,2 %), де 907 грн. – мінімальна заробітна плата; 33,2%-розмір страхового внеску.

- з 1 грудня 2010 року – 306 грн. 10 коп. (922 грн. х 33,2 %), де 922 грн. – мінімальна заробітна плата; 33,2%-розмір страхового внеску.

На хвилі обурення

«З того, що Президент підписав закон «Про внесення змін до закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за яким підприємці – платники єдиного податку зобов’язуються здійснювати доплати до Пенсійного фонду, стає зрозуміло, що для чинної влади виживання малого бізнесу є другорядним питанням. Підписання закону свідчить, що нас зовсім не слухають. Рішення приймаються не далекоглядні. Влада не чує свого бізнесу, а отже, не чує свого народу. Це вже не вперше у нашій історії. І, на жаль, Україна відкочується у конкурентоспроможності все далі назад порівняно з країнами Центрально-Східної Європи, з тими здобутками, які мають Польща, Угорщина», - заявив Ігор Гурняк ZAXID.NET.

Він зазначив, що непопулярні рішення влади сприяють інтенсифікації об’єднання організацій підприємців в Україні. За його словами, найближчим часом відбуватиметься низка всеукраїнських зустрічей представників громадських організацій малого і середнього бізнесу, де обговорюватимуться ініціативи і рішення влади щодо підприємців.

«Варіант вирішення питання зі збільшенням пенсійних виплат наштовхує нас на думку, що прийняття Податкового кодексу відбудеться за таким же сценарієм. Тому бізнесу нічого не залишається, ніж переходити до більш активних протестних акцій. Думаю, їх можна буде спостерігати на початку осені цього року, коли прийматимуть Податковий кодекс», - зазначив Ігор Гурняк

Довідка ZAXID.NET 

На 1 липня поточного року в області налічується близько 53 тис. платників єдиного податку та 12 тис. платників фіксованого податку.

На 1 квітня 2009 року до Пенсійного фонду у Львівській області здійснювали відрахування 49 328 підприємців, платників єдиного податку та 12 975 підприємців, платників фіксованого податку.