Цей рік виявився дуже складним для Львова і пройшов під знаком боротьби – з пандемією та за владу у місті. 2020-й приніс не лише непоправні втрати, а й багато світлих моментів. В останній день цього року у програмі ZAXID.NET LIVE традиційно підбиваємо підсумки з мером Львова Андрієм Садовим. Вітаю вас.
Дай Боже здоров’я.
Отже, як того року святкуватимете Новий рік – вдома з родиною чи підете, може, під міську ялинку?
Ні, я завжди традиційно – вдома з родиною. Але вже потім виїжджаю, щоб подивитися, яка ситуація в місті. І цього року прошу всіх бути в родинах – з дітьми, з батьками, з близькими друзями. І не провокувати ситуацію, тому що пандемія є присутня, ковід є. Краще не захворіти і бути здоровим, ніж потім героїчно боротися.
Тобто ви зі святкового столу виходите ще об’їжджати місто, подивитися? Нащо?
В принципі, кожного року – так, щоб на власні очі глянути, яка ситуація. Порядок має бути.
Ну так, але для цього є поліція і є органи…
А, слухайте… То, що сам побачиш – то потім ще даєш всім наганяю. То, що тобі розказують – то треба 50 на 50 приймати.
Зрозуміло. А родина не шкодує, що ви її залишаєте в цей святковий момент?
Я ж не говорю… Ближче до третьої поїхати, подивитися. Не зразу 00:20, ні. Ясно, що треба з родиною побути.
Як загалом оцінюєте цей рік? Для себе, для міста?
Таке порівняння, що ти от за штурвалом сучасного Boeing'а з пасажирами попадаєш в турбуленцію пандемії, а тут тебе ще ракетами обстрілюють отими виборчими. Фактично ж вибори почалися реально в березні, коли ми побачили на сесії протистояння міської ради, всякі різні провокації.
Але, слава Богу, все завершується більш-менш нормально – входимо фактично вже в наступний рік, прийняли бюджет. Я думаю, що виборча риторика поступово має залишити нас. І треба перейти в таку спільну працю, тому що роботи дуже багато. І мені здається, що для всього політичного істеблішменту міста було би вигідніше заробляти дивіденди на успіхах, ніж розказувати про проблеми.
Традиційно вважається, що дивіденди на успіхах заробляє якраз мер, і що б не робилося в місті – це все приписується на вашу користь, а політикам в опозиції якраз треба критикувати.
Так я готовий ділитися. Давайте разом ставайте, працюймо. І, в принципі, в цей перший тиждень ми показали достатньо якісну співпрацю. Якщо ви проаналізуєте всі голосування на засіданнях сесії міської ради, то вони були фактично одностайними в усіх політичних сил, які присутні в міській раді.
Я згоден, що виборча риторика перемістилася з медіа і з вулиць, але перемістилася в кабінети. І боротьба, наскільки зовнішні спостерігачі розуміють, велася не на жарт. Наприклад, обрання Маркіяна Лопачака секретарем міськради – ну, явний компроміс. От ви задоволені цим компромісом?
Це не компроміс, це є реальність. Якщо «Європейська солідарність» отримала найбільшу підтримку серед усіх партій у Львові, то я пропоную їм: будь ласка, давайте, ставайте разом зі мною – беремо відповідальність і працюємо разом. Вони запропонували Маркіяна Лопачака. Я його кандидатуру висунув на голосування. Тобто я дав слово – я його стримав. І ми сьогодні разом працюємо.
Я хочу всі ці гострі кути забирати – тому що ніхто не знає, а що нам світ готує в наступному році. Маючи пандемію, маючи війну, маючи владу в Києві, яка має зараз дуже багато внутрішніх проблем, має бути хоча би одне потужне місто, яке показує приклад. Я хочу, щоб це був Львів.
Політики із «ЄС» і «Свободи» якраз говорили, що оцю позицію секретаря міськради ви пропонували не лише «ЄС», а й «Свободі», «Варті»… Правда?
Ні. Я вів консультації зі всіма фракціями – і я питав «чи ви маєте кандидатів на секретаря?» І кожна фракція озвучила, кого б вони хотіли бачити. Якби ЄС відмовилися від моєї пропозиції, я би, звичайно, робив пропозицію іншим фракціям – але це було би публічно. Тобто на сьогоднішній день публічність – це є та норма, яка має бути присутня в нашій політиці.
Після виборів, до речі, з Синюткою спілкувалися? Якось продовжуєте?
Ні, ви знаєте, він так і не телефонував.
Так і не привітав вас? Принаймні він у Facebook писав…
Особисто – ні.
А далі як? Це ж все-таки народний депутат від Львова. Якось плануєте налагоджувати співпрацю? Хто має зробити цей перший крок?
Та, чесно кажучи, якщо будуть питання на голосуваннях у Верховній Раді, то я буду звертатися і до Олега Синютки, до всіх наших депутатів, які мають львівське коріння. Та мені ніколи шапка з голови, слухайте, не впаде. Які проблеми? Це важливо, щоби кожен виконував свою роботу.
Ми сьогодні маємо, до речі, дуже сильну команду депутатів. От мені приємно працювати зі всіма колегами, зі всіх політичних сил. І вони реально хочуть допомогти Львову. Навіть от останнє питання – акциз, який хотіли забрати з міст. А відстояли – дякуючи депутатам і від «Голосу», і «Слуги народу», і «Європейської солідарності». Всі одностайно підтримали місто. Всі міста – і Львів, звичайно, отримав з того бенефіт.
До речі, там ще одне було у Верховній Раді – про оцю заборону перереєстрації комунальних закладів. То Львів, здається, там десь сто мільйонів втрачав за рік. Це буде назад відіграно, перереєструється?
Хочу вірити. Хочу вірити, що так. Тому що ми недоотримуємо орієнтовно сто мільйонів: це є три медичні установи, які сплачують ПДФО в містечках області, і це є наш Історичний музей, який перереєстрований чомусь у Червонограді – а тут же люди всі працюють, користуються…
Я розумію. Хто має займатися цією перереєстрацією? Обласна рада?
Є норма закону. І голова обласної ради дала обіцянку своїм однопартійцям, що в першому кварталі та перереєстрація буде здійснена, і вони вже з другого кварталу будуть сплачувати податки в місцевий бюджет – маю на увазі ПДФО.
До речі, ви вітали Ірину Гримак з обранням головою обласної ради?
А ми з нею плануємо після Нового року мати спільну зустріч – уже більш таку робочу. Тому що є дуже багато проблемних питань, які на межі міста, області. Тим більше, ми зараз прийняли до нашої об’єднаної громади дуже багато громад. Навіть спільні комісії зараз ліквідаційні будемо створювати, включаючи, в тому числі, і керівництво обласної ради, обласних районних адміністрацій.
Тобто нам треба тісніше і тісніше працювати. Тому що Гримак – вона ж працювала у Львові, вона була в мене керівником Залізничного району і власне з тої посади вже пішла працювати заступником голови обласної адміністрації. А зараз має честь працювати керівником обласної ради. Досвід має.
Міська рада внесла зміни у регламент міськради, і виходить так, що тепер секретар міськради отримав право скликати сесію навіть всупереч вашому бажанню.
Ні. Є чітка норма закону: якщо депутати просять скликати сесію – згідно з чинним законодавством, я це роблю. Якщо я не виконую свої повноваження і порушую закон…
З якихось міркувань ви не хочете.
Ні-ні, в мене такого ніколи не було. Я завжди працював за законом.
У минулій каденції траплялися випадки, коли ви кажете – не на часі, пізніше…
Ні, є чітка норма закону: якщо депутати звертаються – там, здається, є два тижні часу, і я зобов’язаний скликати сесію. Я завжди закон виконував – навіщо порушувати закон? Це кримінальна дія, тоді прокурор прийде тобі повістку давати. Кому це потрібно?
Та більшість депутатів у міській раді, яка є зараз, не лояльна вам – це, умовно, опозиційна до вас більшість. Як оцінюєте ймовірність дострокової відставки мера? В багатьох містах України це траплялося, у Львові траплялося.
Мене у відставку відправляють з 2006 року, як ви пригадуєте. Але ми завжди знаходимо порозуміння з депутатами. І я сьогодні не хочу ділити – більшість, меншість. Слухайте, ми – українці, Росія нас атакує, пандемія атакує. І ми у Львові будемо ділитися ліві-праві? Та то є глупота! Треба разом працювати.
Ще раз наголошую: якщо ви проаналізуєте всі голосування, які ми мали, – вони були фактично одностайні, і всі фракції разом підтримували. Більшість депутатів, які зайшли в міську раду, – це є нові депутати. І, звичайно, з ними треба працювати, давати їм більше інформації – таку команду отримали всі наші керівники структурних підрозділів. Тому що депутати контролюють бюджетні кошти, питання землі, питання майна – це виключні повноваження депутатського корпусу. Садовий, виконавчий комітет – це вже є оперативне управління всіма проблемними питаннями міста, комунальні підприємства і так далі. Тому є чіткий розподіл. Якщо працювати по закону – тоді все окей, є синергія, є порозуміння.
А відчуваєте бажання цієї синергії і порозуміння з іншого боку?
Ви знаєте, мені здається – так. Тому що цей рік – він не був приємний для багатьох колег. Знаєте, коли ти робиш щось недобре – воно ж потім відбивається на тобі. Тому краще разом ремонтувати дороги. Тим більше, це ж кошти громади.
Є програма 24/7, з якою я йшов на вибори. Є програми всіх політичних сил, які зайшли в міську раду. Зараз на площадці Інституту міста ми будемо напрацьовувати нашу спільну програму, яку будемо голосувати на сесії – це, до речі, передбачено статутом міста. Я думаю, ця спільна праця має нас об’єднувати. Непрості часи.
Це не вийде така компромісна програма, яка змінить стратегію розвитку міста?
Чекайте, всі депутати говорили про важливість транспорту – правильно? Тут хіба можна дебатувати, а що в першу чергу ремонтувати? Тому що «нам треба Мазепи», «нам треба Грінченка»…
Ну, наприклад, фракція «Варти» пропонувала (принаймні кандидати від «Варти» пропонували) тунелі прокладати – такі масштабні проекти якісь.
Дивіться, фракція «Варти» має голів двох важливих комісій – це є комісія бюджетна і це є комісія мобільності фактично. Але комісія бюджетна зараз буде під дуже великим тиском усіх колег-депутатів. Тому що хтось говорить: «А треба більше грошей на медицину». А хтось говорить – «ні, на освіту, на культуру, на транспорт». І тут питання балансу.
Я думаю, що всі ті ідеї, які депутати озвучують, – вони мають право на життя. Тільки питання: а що є більш пріоритетне, а що дасть більший ефект і комфорт для громади? І тому, власне, коли сідаєш за круглий стіл і не приходиш з заготовками, а от ми сідаємо разом і дивимося: так, є в нас така проблема, такі кошти, такі речі треба зробити, такі дороги поремонтувати. Спільно приймаємо рішення, вдарили по руках – і вперед.
Що цього року вважаєте найбільшим досягненням міста? І які, можливо, невдачі?
Досягнення міста?
Я розумію, рік складний, основне – це коронавірус…
Ви знаєте, я був вражений, що ми фактично за два тижні вибудували нове ковідне відділення на 350 ліжок в лікарні швидкої допомоги. І це надзвичайно зігріло душу всім львів’янам. Тому що коли півтора місяця тому почалася фактично паніка, коли пішов ріст захворюваності, і тут Львів – вау! – показує 350 ліжок. І це, до речі, велика-велика подяка всім львівським забудовникам, які долучилися, працювали 24 години на добу і це зробили. Ви знаєте, я не вірив.
Тобто як – вони бригади свої посилали, будівельників?
Так, за свої кошти.
Всі?
Всі.
І «Ірокс»?
Ні, ну «Ірокса» там не було. Там були ті, які відповідальні перед громадою міста. Я багатьом пропонував – більшість погодилися. Жодної гривні. Але там тато перехворів, там брат перехворів: вони, знаєте, це відчували через особистий біль – і вони це зробили. Для мене це круто.
То, що ми, наприклад, завершуємо роботи по площі Двірцевій – це інша гордість для громади. Тому що пам’ятаєте, як колись приїжджав до Львова, виходив на цю площу і хотів так, знаєте, очі закрити – некрасиво. Зараз уже зовсім по-іншому це все сприймається.
От у середу, фактично, є можливий проїзд по вулиці Шевченка – маю на увазі, по відремонтованих частинах. А серединка – від Ярослава Мудрого до Залізничної – буде в ремонті фактично з березня-квітня, тому що там зараз документація на експертизі, ми будемо оголошувати міжнародний тендер – і в наступному році зробимо цю частинку. Але зараз львів’яни вже можуть відчути…
А навіщо такий масштабний міжнародний тендер?
А законодавство так вимагає.
Тобто це просто дорога вартість робіт?
Так, тому що там повна заміна всього колектора. Якщо в частині від церкви Анни до Ярослава Мудрого була санація колектора, то там він в аварійному станій, його треба ремонтувати. Але вже сьогодні ти їдеш по дорозі, якої фактично не було, і бачиш ще дорогу стару. І це також така можливість відчути, як воно було і як воно є. Тому те, що зроблено – це вже історія.
Насправді я взагалі щасливий і маю велику подяку до львів’ян за то, що вони довірили мені служити громаді. Коли це були перші вибори – це була якась така, знаєте, особлива любов. А коли тобі четвертий раз громада довіряє – я відчуваю дуже велику відповідальність. Тобто я мушу працювати з подвійною, потрійною енергією, тому що це велика честь.
Значною мірою це був прагматичний вибір, наскільки я розумію, виборців, які обирали між двома кандидатами. Тобто не впевнений, що можна говорити про любов.
Слухайте, любов – це є базова річ, яка стимулює нас до життя. Тому це любов.
Якщо повернутися до доріг – то вулицю Бандери, принаймні цю частину перед «Політехнікою», обіцяли завершити до Нового року. Не вийшло?
Робимо з подвійною, потрійною енергією.
Ну, лишився день.
Ну, думаю, що навряд чи вспіємо її відкрити. Тому що якщо, наприклад, ми на Шевченка робимо перерву, то на Бандери ми перерву не робимо. Ми будемо робити і в січні, і в лютому.
Незалежно від погоди?
Дивіться, там земляні роботи. Ясно, якщо буде мінус двадцять – то, напевно, буде складно. А якщо така погода, як зараз, то можна працювати. Якесь асфальтування та інші речі – ну то будемо витримувати температурні режими.
Те саме по Богдана Хмельницького: ми відновлюємо роботи там з 11 числа – це також дуже великий плюс. Фактично сьогодні ми не маємо різниці – зима, весна… Є можливість працювати – вперед, робимо, тому що чим скоріше зробимо, тим люди будуть мати більше комфорту.
Бюджет цього року (ви вже згадували) затвердили, і він більший, ніж на наступний рік – там десь близько 11 мільярдів. Це означає більше ремонтів?
Не зовсім. По-перше, ми прийняли загальний фонд бюджету. І мене що бентежить? Що в наступному році нам держава збільшує вилучення – десь більше 740 мільйонів. Тобто незалежно, чи ми отримуємо всі податки, чи ні, держава говорить: 750 мільйонів віддай. І це, на мою думку, є неправильно.
У цьому році держава забрала від Львова 591 мільйон. Це при тому, що 400 мільйонів не поступило. І оця реверсна дотація, вона якраз має бути застосована тоді, коли ми виконали бюджет, маємо зайві кошти – і держава ті зайві кошти забирає. А зараз так виходить, що навіть якщо поступлення немає (тому що ті ж самі локдауни, вони мінімізують)…
Я розумію, але ж державі все одно десь треба гроші брати, якщо всі не виконують бюджет…
Так вони забирають, вирізають у нас кусок м’яса по живому – це нечесно є. І я це говорив і прем’єру, і депутатам Верховної Ради. Для цього потрібно внести зміни в Податковий кодекс, в Бюджетний. Ну, можливо, зроблять це в наступному році.
Тепер Львів – це велика міська ОТГ, включили багато приміських сіл. Який розвиток цих сіл чекати?
По-перше, ми зараз хочемо дати рівень сервісу, який є в наших всіх районах, на ці громади, які до нас доєднуються.
Що ви маєте на увазі?
Прибирання, водопостачання, каналізування, транспорт. Наприклад, Дубляни – катастрофічна ситуація з водою і з каналізуванням, там вода дуже поганої якості.
Ну, але у Львові теж є (небагато, але є) райони, які не каналізовані.
Дивіться, такої проблеми з водою, яка є в Дублянах, не має жоден населений пункт в ОТГ. Тому це для мене буде один із пріоритетів на наступний рік.
А транспорт?
Якщо, дай Бог, сьогодні-завтра обласна поліція погодить схеми маршрутів – то фактично з 1 січня ми вже зможемо запускати міський транспорт на всі території, які ввійшли в Львівську ОТГ. Тобто рішення є, все продумано. Область також, теоретично, відійшла в сторону, не заважає.
Тобто це буде єдина транспортна мережа з великими автобусами?
Так, так.
Але це стосується лише тих сіл, які ввійшли в ОТГ? Чи, можливо, йдеться про Сокільники?
Та про що ви говорите? Та щоб область дала дозвіл пустити автобус в Сокільники, то метеорит має впасти поруч! Тому що є якісь інтереси, якісь там перевізники.
Але ви кілька разів згадували, що у вас нормальна співпраця з теперішнім головою ЛОДА…
Ну, та з головою – то одне. Але там є транспортники, які мають свої інтереси, розумієте? Це непростий такий вузол, який треба буде поступово розв’язувати. Давайте ми спочатку охопимо ці громади, які ми можемо охопити, а вже підемо далі трошки пізніше.
Зрозуміло, у нас лишається 30 секунд. Можливо, ви хочете щось побажати в Новий рік львів’янам?
Перш за все, це дуже багато здоров’я. Щоб ми через Новий рік, через Різдво були разом. І прошу вас – не ідіть десь там на великі івенти.
Але окремо, вдома.
Ні, я маю на увазі разом, у родинах. З дітьми, з батьками, найближчі друзі, з якими комунікуємо. От відчути атмосферу родинного, новорічного, різдвяного тепла. Я всім бажаю багато здоров’я, успіхів, процвітання. Я вас люблю, дякую.
Дякую вам за ці вітання. Нагадаю, що це була остання у цьому році програма ZAXID.NET LIVE, і гостем програми був мер Львова Андрій Садовий. Мене звати Олег Онисько. Дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.