11 фотографій Тараса Шевченка: як виглядав художник і поет
Світлини останніх років життя з Петербурга і Києва
Ми знаємо зовнішність Тараса Шевченка за його 38 автопортретами, створеними у різних техніках у різний час. Та за життя художник встиг зробити і кілька студійних світлин в ательє Петербурга, де він жив останні роки, та Києва, куди навідувався. Біографам відомо про 11 фотографій Тараса Шевченка. Їх зібрали на тематичному сайті.
Варто наголосити, що всі світлини зроблені в останні три роки життя художника і поета. Це був період після 10-річного заслання, він багато хворів у той час. Тому виглядав сумним і значно старшим, ніж 44–47-річний чоловік. До слова, такий його образ підхопили портретисти і скульптори, які працювали над памʼятниками Кобзарю. Тому довший час ми знали про Шевченка з однієї сторони як про босоногого хлопчика у бурʼянах – з радянських підручників, а також як набурмосеного старця у смушевій шапці та кожусі. Насправді ж Тарас був успішний і популярний у тодішній столиці імперії, заробляв і тринькав гроші, мав увагу від жінок і був затребуваним портретистом. Проте десятирічне заслання його зламало психологічно.
***
Першу фотографію Шевченко зробив 30 березня 1858 року у Петербурзі. Цю дагеротипну світлину виготовили в ательє першого російського фотографа Андрія Деньєра, швейцарця за походженням. Вони обоє вчились в Академії мистецтв у класі Карла Брюллова і товаришували. Свою першу світлину з бородою 44-річний Тарас пообіцяв подарувати подрузі Марії Дороховій. Через два роки з цієї фотографії він створив автопортрет у техніці офорту.
Перше відоме фото Тараса Шевченка, 1859 рік
Друга за хронологією фотографія 1858 року зроблена в майстерні Івана Лосса і пов’язана з художником Іллею Ріпиним. Він використав цю світлину для написання портрета Шевченка. Зараз картина зберігається на Чернечій горі у Каневі, де Шевченка поховали. Окрім Ріпина, за нею Шевченкові портрети малювали також художники Фотій Красицький (родич Шевченка), Олексій Бобров, Василь Касіян та інші.
Фото 1858 року
Портрет Шевченка авторства Іллі Ріпина 1888 року
Фото Шевченка 1858 року і картина Іллі Ріпина
Третє і найбільш відоме фотозображення Тараса Шевченка з ательє Деньєра датується квітнем 1859 року. Його характерні козацькі вуса, смушева шапка та пальто з таким самим коміром стали іконографічними для всіх наступних його портретистів та скульптурів. На сайті зазначають, що з цього фото Лев Жемчужников замовив у Парижі літографію, яку майстерно виконав А. Муйєрон і привіз до Петербурга. Нею ж користувався сам Шевченко, працюючи над останнім офортним автопортретом. З цієї фотографії писали портрети Шевченка художники Василь Мате, Микола Мурашко, Фотій Красицький. А один із найкращих портретів створив Іван Крамськой на замовлення засновника Третьяковської галереї.
Найпопулярніший образ Шевченка запозичений зі студійної світлини 1859 року
Групове фото з друзями Тарас Шевченко зробив у 1859 році. Разом з ним позують Григорій Честахівський, Петро Якушкін та брати Лазаревські. Схоже, Шевченко любив одягати у фотоательє цю каракулеву шапку, схожу на козацьку. Згодом з цього фото постать поета викадрував та вигравірував на сталі лейпцизький майстер Фридрих Брокгауз.
Фото з друзями в ательє Деньєра 1859 року
Найбільш рідкісною фотографією Шевченка є та, де він зображений у повний ріст, в шапці і з палицею. Фото він зробив у 1859 році.
Цифрові технології давно стали невіддільною частиною нашого життя. Вони всюди: на роботі, вдома та у навчанні. Унікальні можливості для здобуття освіти з їхньою допомогою пропонує і дистанційна школа «Оптіма». Завдяки інноваційним підходам та висококваліфікованим педагогам навчання стає цікавим та результативним, а учні мають змогу опановувати знання у власному темпі.
Портрет Шевченка у повний зріст, 1859 рік
На наступних фотопортретах Шевченко вже сидить. Ці три світлини він зробив 1859 року у Києві в ательє Івана Гудовського. На першому фото він одягнутий у сорочку з краваткою, світлі штани та темний піджак. У 1929 році художник Григорій Цисс зробив з цього знімка олійний портрет.
На другому фото образ Шевченка у свілому костюмі на стільці доповнила палиця і капелюх в руках. Не виключено, що палицю йому в руки дали працівники фотоательє для поважності вигляду.
Фото в київському ательє Івана Гудовського
Третє київське фото – погрудний портрет у костюмі. У 1860 році цей знімок став зразком для офорного автопортрета Шевченка.
Погрудний портрет Шевченка у Києві
Автопортрет у світлому костюмі, офорт 1860 року
Фотопортрет з київського ательє та офорт Шевченка
Девʼяте за хронологією фото не збереглося в оригіналі. Його ми бачимо на ксилографії, яку для видання «Кобзаря» 1860 року виконав Єгор Гогенфельден за малюнком-портретом Михайла Мікешина. На цьому фото 1859 року Тарас у темному костюмі.
Портрет Шевченка на ксилографії до видання «Кобзаря»
Два останні фото Шевченка мають мало історичного бекграунду, невідомо, хто автор цих світлин. На першому він сидить на стільці у темному костюмі.
Передостаннє прижиттєве фото Тараса Шевченка
Останнє фото Тараса датується приблизно 1860–1861 роком. На світлині він разом зі своїм приятелем Григорієм Честахівським.
Фото з товаришем Григорієм Честахівським
Нагадаємо, до 20 червня у львівській галереї ZAG триває виставка «Він» з 58 оригінальними мистецькими творами Тараса Шевченка. Також там є імерсивна кімната з оживленими ШІ картинами художника та відтворена у віртуальній реальності хата, яку мріяв збудувати над Дніпром поет.
