Тирса для саду й городу: де вона корисна, а де шкодить рослинам

Деревна тирса може стати корисним матеріалом для догляду за присадибною ділянкою. Її використовують для мульчування, облаштування доріжок, захисту коріння від морозів і поліпшення структури важкого ґрунту. Водночас цей матеріал підходить не для всіх ситуацій: свіжа тирса здатна забирати з землі азот, впливати на її кислотність і створювати несприятливі умови для овочевих культур. Тому перед використанням важливо врахувати її походження та ступінь перепрівання. Про це пише Radio Club.

Де тирса буде корисною

Один із найпоширеніших способів застосування деревних відходів – мульчування ягідників і квітників. Тирса допомагає довше зберігати вологу в ґрунті, захищає коріння від перегрівання та стримує появу бур’янів. Особливо зручно використовувати її на грядках із суницею: ягоди не торкаються землі, тому залишаються чистішими й менше контактують із вологим ґрунтом.

Ще один варіант – облаштування садових доріжок і міжрядь. Якщо насипати тирсу шаром приблизно 7–10 см, вона допоможе уникнути бруду після дощу та частково стримуватиме ріст небажаної рослинності. Такі стежки зручні для пересування, а ділянка матиме охайніший вигляд.

Восени суху тирсу можна використовувати як утеплювальний матеріал для теплолюбних рослин. Нею прикривають коріння троянд, винограду та чагарників, а також цибулинні квіти. Такий шар допомагає захистити підземну частину рослин від морозів, особливо коли взимку випадає мало снігу. Навесні укриття потрібно прибрати.

Перепріла тирса може стати в пригоді й на ділянках із важким глинистим ґрунтом. У поєднанні з річковим піском вона допомагає зробити землю пухкішою, покращити її повітропроникність і сприяти проходженню вологи.

Чому свіжа тирса може зашкодити городу

Найчастіше проблеми виникають тоді, коли свіжі деревні відходи без підготовки розсипають безпосередньо на овочевих грядках. Під час розкладання тирси мікроорганізми активно використовують азот із ґрунту. У результаті рослинам може бракувати цього елемента: листя жовтіє, розвиток сповільнюється, а врожайність знижується.

Ще один можливий наслідок – зміна кислотності землі. Особливо це стосується тирси хвойних порід, зокрема сосни та ялини. Якщо ґрунт на ділянці вже має підвищену кислотність, додаткове використання такого матеріалу може погіршити умови для вирощування багатьох овочів.

Окрему небезпеку становить тирса невідомого походження. Не використовуйте на городі відходи від розпилювання ДСП, МДФ, а також деревини, яку фарбували, лакували чи обробляли засобами проти гниття. У таких матеріалах можуть залишатися клеї та хімічні речовини, здатні забруднити ґрунт.

Як підготувати тирсу перед використанням

Якщо потрібно застосувати свіжу тирсу для мульчування грядок, перед цим її варто збагатити азотом. Для цього на одне відро сухого матеріалу додають приблизно 150–200 г сечовини, заливають водою та залишають на кілька днів. Завдяки такій підготовці мікроорганізми отримуватимуть необхідний азот із добрива, а не забиратимуть його з ґрунту.

Інший спосіб – компостування. Свіжу тирсу можна закладати в компостну купу, чергуючи її з гноєм, пташиним послідом або зеленою травою. На перепрівання може знадобитися від одного до двох років. Готовий матеріал стає темнішим, набуває розсипчастої структури й уже не має властивостей свіжої деревини.

Для яких рослин підходить свіжа тирса

Свіжу тирсу доцільно використовувати там, де вона не контактуватиме безпосередньо з корінням овочевих культур і не створюватиме проблем із живленням. Наприклад, нею можна засипати садові доріжки та міжряддя.

Також деревні відходи підходять для мульчування рослин, які добре розвиваються в кислому середовищі. Серед них – лохина, гортензії та хвойні культури. Натомість для звичайних овочевих грядок краще обирати перепрілу тирсу або попередньо підготовлений азотом матеріал.