Тристоронні переговори про ЗВТ України з ЄС закінчилися безрезультатно, - Клімкін

Консультації між Україною, Росією та Євросоюзом щодо зони вільної торгівлі Україна – ЄС завершилися 7 вересня у Брюсселі безрезультатно. Про це повідомив голова українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін, пише «Радіо Свобода».

«Предметне обговорення на політичному рівні було практично відсутнє», – заявив він.

За словами Клімкіна, сторони домовилися про продовження консультацій на рівні експертів від кожної зі сторін. Вони далі розроблятимуть рекомендації щодо митного адміністрування, технічних бар’єрів у торгівлі та фітосанітарних перешкод.

Після цього до кінця року буде призначена нова міністерська зустріч, припустив Клімкін.

«Російська сторона з самого початку консультацій порушила питання про можливість розширення списку своїх претензій, хоча ми не бачимо і не отримали жодного обґрунтування і по відомому списку», – додав Клімкін.

За його словами, агроекспорт до Росії склав €175 млн за сім місяців 2015 року, українські експортери шукають вихід на нові ринки і «не сподіваються на ринок російський».

Керівник українського МЗС наголосив, що поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС запрацює з 1 січня 2016 року.

«Жодних змін до угоди ми ані розглядати, ані ухвалювати не будемо. Ми не будемо розглядати жодних юридично зобов’язуючих документів, які заважатимуть Україні та ЄС реалізовувати нашу мету щодо вільної торгівлі або впливати на імплементацію угоди», – наголосив у Брюсселі Павло Клімкін.

Раніше тристоронні консультації прокоментували інші їхні учасники.

Міністр економічного розвитку Росії Олексій Улюкаєв заявив, що Україна має шанси уникнути запровадження ембарго на постачання до Росії продовольства, але вони «не дуже великі».

А єврокомісар Сесілія Мальмстрем у Twitter назвала зустріч «продуктивною» і висловила сподівання на ухвалення «практичних рішень у жовтні».

Росія в серпні 2014 року року обмежила імпорт продовольчих товарів із країн, які запровадили щодо Москви санкції через анексію Криму та російську роль у конфлікті на Донбасі. До списку російських санкцій увійшли США, країни Євросоюзу, Канада, Австралія та Норвегія. Під заборону потрапили м’ясо, ковбаси, риба і морепродукти, овочі, фрукти, молочна продукція.

У серпні 2015 року ембарго було поширене на країни, що приєдналися до антиросійських санкцій, у тому числі з відтермінуванням – на Україну. Запровадження санкцій щодо Києва Москва пов’язує з повноцінним набуттям з 1 січня 2016 року чинності угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Із цього приводу триває тристоронній діалог.

Нагадаємо, ЄС і Україна підписали Угоду про асоціацію у два етапи: політичну частину 21 березня 2014 року, економічну - 27 червня 2014 року.

Європейський парламент і Верховна Рада ратифікували УА 16 вересня 2014 року. При цьому 12 вересня сторони прийняли рішення відкласти набуття чинності ЗВТ до кінця 2015 року.

Після цього Росія наполягала на новому відтермінуванні вступу в силу угоди про ЗВТ, проте у ЄС відмовилися це робити. Згодом у Євросоюзі неодноразово наголошували, що знову відкладати застосування економічної частини УА з Україною не будуть.