У гучній справі про приватизацію двох львівських ринків, яка розвивається вже майже рік, – несподіваний поворот. Два дні тому компанія «Дари Львівщини», яку пов’язують із відомим бізнесменом і політиком Григорієм Козловським, запропонувала Львівській міськраді укласти мирову угоду – відмовитися від судових претензій в обмін за сплату до міського бюджету 18 млн грн. Цю пропозицію висловив адвокат компанії «Дари Львівщини» і депутат міськради Юрій Ломага. Сьогодні він – гість студії ZAXID.NET LIVE. Вітаю.
Доброго дня.
Поясніть, будь ласка, суть угоди цієї мирової угоди і чому міськрада має відмовитися від претензій?
Ну, не зовсім так, як ви сказали – відмовитись. Фактично даний спір існує вже майже півтора року. ТзОВ «Дари Львівщини» судиться з Львівською міськрадою – чи, вірніше, Львівська міська рада судиться з ТзОВ «Дари Львівщини», якщо буде так коректніше. Власне, дуже багато є справ судових, і фактично ми вже дійшли до фінальної стадії того, що або приймати вольове рішення – і Львівська міська рада і сама територіальна громада залишиться десь трошки незадоволеною.
Що було мною запропоновано засновникам товариства [«Дари Львівщини»]? Заплатити кошти в міський бюджет, а Львівська міська рада фактично зупинить оцей процес, яким вона постійно доганяє товариство. В свою чергу, за це страждають і підприємці, і особи, і мешканці, які ходять на дані ринки – бо кожен думає: «А раптом щось завтра станеться?». І оця необізнаність, ця така невпевненість…
Тобто ви вважаєте, що покупці чи продавці страждають від цих судових позовів, бо вони хвилюються, а що ж буде?
Ну звичайно, що хвилюються. Якщо ми відкриємо засоби масової інформації, а саме інтернет, включаючи і ваші телеканали, ZAXID.NET – завжди в такій агресивній формі видається, що щось має статися, щось має відбутися, їх кудись викине, щось зробить засновник цього товариства, щось з ними буде. І кожна особа хвилюється – це є їхня заробітна плата, це їхня праця.
Поясніть, за що ви плануєте заплатити 18 мільйонів.
Компенсація для того, щоби зупинити цей процес, його виключити з політичних якихось навантажень і баталій – і лише заплатити просто місту, знаючи те, що місту дуже потрібні кошти. І фактично товариство даними коштами зупиняє цей весь процес, усі судові тяганини.
Ну добре, давайте повернемося до початку цієї історії. Це міське комунальне майно – так?
Не погоджуюся з вами.
Це у липні 2019 року…
Мабуть.
…Майже два роки тому донька Козловського Софія Максимець викупила компанію «Дари Львівщини».
Стала її засновником.
І після того відбулася перереєстрація майна, бо «Дари Львівщини» мала тільки право оренди і користування цими двома ринками. А після того в державних реєстрах з’явилися записи, що цій компанії тепер належить цілісні майнові комплекси. І оце саме оспорює міськрада.
Дивіться, якщо ми повернемося до історії, взагалі звідки починалося, то в 1995 році існувало Львівське міське комунальне підприємство «Екоплід», яке і було власником даних двох ринків. З часом, у 2001 році, Львівська міська рада прийняла відповідну ухвалу, якою ліквідувала «Екоплід» шляхом реорганізації і приєднання його до ТзОВ «Дари Львівщини». А ТзОВ «Дари Львівщини» є утворене з працівників колишнього «Екоплоду» – і фактично по старому закону, закону про малу приватизацію, вони мали першочергове право [на приватизацію], і вони фактично на ринках здійснювали свою господарську діяльність.
Так. Але , наскільки я розумію, в договорі були вказані лише оборотні матеріальні засоби, а не нерухомість і земля.
Чучуть десь у вас скривлена інформація. «Екоплід», коли його ліквідували, все майно зайшло в статутний капітал ТзОВ «Дари Львівщини». Фактично Львівська міська рада, прийнявши дану ухвалу, передала оці ринки у власність оцього товариства. А земельні ділянки передала на праві постійного користування, оскільки в «Екоплід» існували державні акти ще якогось (можу помилитися) 1998 року – і вона віддала ці дві земельні ділянки в постійне користування ТзОВ «Дари Львівщини».
Добре. Але поясніть, будь ласка, звідки взялася оця сума – 18 млн грн? Окей, звідки?
Я вам це все банально просто і… Дана сума вказує в себе, в наших судових справах, управлінню комунальної власності, департаменту економічної політики Львівської міської ради, що є структурним підрозділом Львівської міської ради – і вони чітко вказують дані суми за кожен ринок окремо, що вони робили оцінку, і ці оцінки затверджені наказом управління комунальної власності.
Так, але це, наскільки я розумію, так звана балансова вартість, це не ринкова вартість.
Ні, це експертна грошова оцінка.
Зараз?
Це робило управління комунальної власності, підкреслюю. Не робило ТзОВ «Дари Львівщини» чи якийсь інший суб’єкт, а це робило управління комунальної власності – воно замовляло в експерта. Я ж не можу поставити під сумнів дану оцінку. Управління комунальної власності [Львівської міськради]– в нас є досить вагомий орган.
Так, я розумію. Але Софія Максимець після того, як набула у власність це комунальне майно, вона давала…
Я перепрошую – вона набула лише товариство.
Товариство, так. І це товариство передало в іпотеку це майно і взяло борг у Григорія Козловського 24 млн грн. Тобто ви самі, ваша компанія, оцінювала це вже в 24 мільйони.
Я перепрошую – ви до мене звертайтеся як до адвоката.
Як до адвоката.
Відповідно, розумієте, я не можу коментувати те, що є таємницею адвокатською. Тобто, на жаль, я не можу прокоментувати те, що відбувалося в Григорія Петровича [Козловського] чи в когось іншого. Я лише є представником у даній судовій справі і в даному процесі. Що відбувалося в інших – я, на жаль, не можу вам прокоментувати.
Просто багато експертів висловлювали таке припущення, що оскільки ця схема набуття власності була достатньо сумнівна, то коли передають в іпотеку… І Софія Максимець в лютому цього року вже би мала повернути ці 24 мільйони батькові – так передбачалося угодою. І якщо вона не повертає, то це майно переходить йому – і він стає добросовісним набувачем. Ніби це така схема виведення з-під…
Дивіться, ви трішки… Як на мене – з ваших слів, так, як вам пояснили, це не зовсім відповідає дійсності. З огляду на то, що я не знаю про існування даного договору іпотеки – вони, наскільки мені відомо, не зреалізовані, не відбулося переходу права власності. Право власності, як і в 2019 році, як і в 2020-му, 2021-му, є за ТзОВ «Дари Львівщини». Відповідно, нічого не сталося, ніхто нікуди…
Розумієте, з ваших слів, це би мало бути запорукою, що там щось може бути, і це захисний [механізм]…
Так, так.
Ні, як бачите, ніхто не боїться і ніхто ніяких не вчиняє дій.
Ну, як мінімум, компанія «Дари Львівщини» і ви як її представник йдете на мирову угоду. Тобто ви з доброго дива… Ви впевнені в своїй юридичній позиції, в чесності набуття – я правильно розумію?
Цілком.
І ви з якогось дива пропонуєте 18 млн грн міськраді. Навіщо вам це?
Я вам зараз поясню. Існує… У травні місяці минулого року управління комунальної власності звертається в Міністерство юстиції для скасування даних записів у реєстрі. З наказу міністра юстиції відмовляють управлінню комунальної власності з огляду на те, що Львівська міська рада не довела те, що вона взагалі колись мала дані ринки в своїй власності. І це чітко вказано – що ні Львівська міська рада, ні управління комунальної власності не мали даних ринків, ніколи не були вони зареєстровані за територіальною громадою.
Ну так, потім був наказ Мін’юсту про скасування реєстрації [права власності].
Він був частково, перепрошую. Знову ж таки, товариство звернулося в окружний суд, і окружний суд скасував даний наказ як такий, що суперечить загальним засадам, а саме про державну реєстрацію. Львівська міська рада, а саме (наголошую) львівський міський голова подав апеляційну скаргу і Міністерство юстиції подало апеляційну скаргу в Восьмий апеляційний адміністративний суд.
І Восьмий апеляційний адміністративний відхилив дані дві скарги і залишив без змін рішення суду першої інстанції, а саме визнав незаконним наказ міністра юстиції про те, що скасувати щось. Я розумію – може, для вас це інший поворот, бо про це фактично ніхто не озвучує.
Бо особисто міський голова і так само управління комунальної власності зверталися в Офіс протидії рейдерству.
Я вам про це щойно розказав, що існує два накази: один – відмовити, інший – задовольнити частково. І оцей, що частково, товариство звернулося – і скасувало цей наказ Мін’юст.
Давайте я от втретє вас запитаю: якщо все так чудово – за що ви платите гроші?
Ви розумієте, що настільки вже сполітизовано, що я, будучи депутатом і адвокатом, захищаю. Я хочу наголосити, що мене пов’язують із Григорієм Петровичем дуже давні дружні стосунки.
Я розумію.
Тобто я цього не скриваю – це мій старий друг. І, відповідно, я йому помагаю в цьому. Розумієте, ви вже просто так сполітизували – вже фактично загнали не в процес судочинства, а в процес якоїсь такої політики. За що і було запропоновано: краще заплатити – і це знівелює оці такі політичні процеси. Тобто ніхто ні в кого нічого не крав.
Добре. Але чи ви усвідомлюєте те, що дехто може трактувати це як форму такого політичного хабаря.
Кому?
Депутатам, міському голові – не знаю…
Перепрошую, депутатам це не може точно бути хабарем.
Це ж буде прийматися рішення міською радою, депутатами?
Звичайно, це буде Львівська міська рада. Але кошти всі попадуть у бюджет міста, територіальної громади. Це не буде депутатам, ніхто з нього не візьме, це не візьме міський голова собі нікуди – це піде в міський бюджет розвитку. Фактично, ми всі знаємо, що в нас бюджет дірявий, коштів у нас немає, нам важко вижити. І тих 18 мільйонів будуть файною допомогою місту.
Чудово. Ви, власне, як представник [громади]– ви не тільки адвокат, ви й депутат Львівської міськради від фракції «Європейська солідарність» – мали бути зацікавлені в наповненні бюджету. Чому би місто не могло виставити це на відкритий аукціон, де підприємство «Дари Львівщини» могло би взяти участь?
Я вам знову ж таки кажу, що ми впевнені в своїй правоті. І фактично, щоби місто це зреалізувало, з ваших слів – я не знаю, що би мало статися, щоби це відбулося і ці ринки стали комунальними.
Але вони… Дивіться, попри те, що ви стверджуєте, є багато документів, які свідчать, що вони все-таки були, як мінімум, комунальними, земля залишається комунальною. Більше того, навіть компанія «Дари Львівщини» тоді, як перейшло це у власність у липні, а продовжували платити оренду міськраді до, здається, якщо я не помиляюся, лютого минулого року. Навіщо ви платили оренду за майно, яке вам уже ніби належить по реєстру?
Ви помиляєтесь ще більше. До сьогодні товариство сплачує місту кошти за оренду…
За оренду землі.
Ні, за оренду даного цілісного майнового комплексу. Я відкрию більшу таємницю.
Чому? Поясніть.
Розумієте, поки ми не дійшли до якогось логічного завершення (фактично, ми не закрили всі судові спори), ми не хотіли давати якоїсь можливості, знову ж, маніпуляції, що ми щось там десь не так зробили.
Розумієте, міське майно, скільки воно коштує – його можна оцінити на якихось ринкових умовах. Буквально днями Фонд держмайна продав так само 56 соток коло Краківського ринку за 100 млн грн. Вигідне місце – власники Краківського базару собі там докупили. Тут є дві ділянки, які так само мають 56 соток разом, так? 56 соток у двох різних місцях - це, як мінімум, не менше могло би місто отримати.
Скажуть, будь ласка, а ви бачили, що ці гроші заплачені в бюджет? Я от можу вам навіть більше прогарантувати, що…
Ви про які гроші? Про Краківський ринок?
Так.
Це поки оголошення було, продали на аукціоні.
Ніхто ще коштів тих у державному бюджеті не бачив. Погоджуєтесь?
Я не знаю просто цього.
Ще не настав час, ще ніхто їх не бачив. Я десь можу вам провангувати в тому, що вони і не будуть сплачені – бо це неспіврозмірна ціна до того, що воно коштує. Чому так зробило товариство їхнє – я не можу сказати. Але 100 мільйонів воно точно не коштує. Якщо поділити це пропорційно, це виходить сотка – 15 000 доларів. Нема такої ціни у Львові.
А от скільки коштує сотка землі на Личаківській, у ближньому центрі?
Ми щойно ж встановили чітко – що це є комунальна власність, земля.
Ви так само маєте стосунки і з забудовниками, ви юрист відомий…
Я не знаю, не з’ясовував – воно мене не цікавить. Але ви ж самі сказали, що земля є комунальна – і це є крапка. І скільки вона існує – стільки вона є комунальною, ніхто її не виведе з власності територіальної громади.
На цих місцях, на цих двох ринках – Винниківському і Підзамче – ви плануєте, ваша компанія, яку ви представляєте зараз, планує далі займатися от такою ринковою діяльністю?
Знову ж таки, ви мені ставите запитання як до адвоката, який є учасником даного процесу. Що буде там – мені невідомо. Думаю, що так, як воно є, – так воно і залишиться. Ринки там будуть, наскільки мені відомо.
На який термін?
Я не знаю, перепрошую. Я – не засновник даного товариства, я – виключно адвокат.
Я поясню. Просто для того, щоби займатися далі ринковою діяльністю, щоби збирати плату з торговців, для такого бізнесу досить було купити цю компанію, але не реєструвати майно, не вчиняти ніяких дій.
Це досить прибутковий бізнес.
Так? От дивіться, ця схема…
Давайте якось так легше, без схем – тут немає схем.
Добре, схема в нейтральному значенні цього слова – набуття власності.
Гаразд.
Ви є представник так само зараз громади. Вам не здається, що отака форма, коли через державних реєстраторів оформлюється комунальне майно і потім укладається мирова угода (отак, як зараз ваша компанія пропонує) – створюється прецедент, коли будь-хто… У нас була відома «Афера століття», коли перереєстровували міське комунальне майно – не про вашу компанію…
Не хочете сказати «схеми»?
Та, от вже схема в негативному сенсі цього слова… Майно перереєстровується, а потім кажуть: «Ну окей, ми заплатимо вам гроші, давайте підемо на мирову угоду. Але ну так – 10% від вартості».
Якщо ви вважаєте, що 18 мільйонів гривень – це є маленька сума...
Я вас зараз питаю, чи не боїтесь ви як представник депутатів, що це створить прецедент, коли інші будуть брати приклад і таким самим чином робити?
Ні, не боюся. Тому що в даному випадку тут усе законно. Тобто тут, фактично, що ми з вами розмовляли? Що місто вже зверталося, місто зреалізовувало свої права і заявляло про те, що це – їхнє. І навіть Міністерство юстиції сказало: «Вибачте, це не ваше». Тобто тут фактично вже є підтверджене право, що це не є територіальної громади, не комунальне. А те, що в нас є інші процеси – ми їх, фактично, дозавершуємо, ми доходимо вже до якоїсь фінальної…
Те, що це підтверджено, – це ваша думка як адвоката. Рішення суду ще немає.
Перепрошую – вже є рішення суду, яке набрало законної сили по інших справах.
Рішення суду по Мін’юсту – там, все-таки… Бо вас не поінформували про цей розгляд, там формальні достатньо причини.
Ні-ні-ні, якщо ви уважно почитаєте – там немає формальних. На формальності наполягало управління комунальної власності – що це були формальні якісь там їхні заяви, щось таке. Ніхто формальності не приймає.
Я все ж би ще хотів запитати. Бо подавала позов прокуратура, так?
Так.
Ви хочете укласти мирову угоду з міськрадою.
Так.
Але прокуратура достатньо незалежно діє, наскільки я розумію. Як буде з цим позовом?
Прокуратура Львівської області позбавлена можливості підписувати будь-які мирові угоди, в неї чітка заборона.
Так, але вони можуть в інтересах громади міста подавати позови навіть без згоди міськради.
Цілком вірно, я з вами погоджуюся. Але якщо прокуратура Львівської області буде вважати, що знову там щось не так відбувається, – вона завжди може подати апеляційну скаргу. За умови, що ця мирова угода буде підписана з Львівською міською радою – ми ж не знаємо, чи зреалізують депутати, чи підтримають. Ніхто ж не знає.
Як правило, коли юристи виступають з такою, тим більше з публічною пропозицією… Ви досвідчений юрист – я думаю, ви вели консультації і зі своїми колегами депутатами, і, напевно, з міським головою. Яка реакція?
Давайте я вам відкрию таємницю: я з міським головою жодного разу в житті не розмовляв. Це так, щоби закрити оцю позицію про те, що хтось щось там вів. Я з міським головою жодного разу не розмовляв у своєму житті.
Добре – з колегами депутатами? Ви представляєте найбільшу фракцію в міськраді.
Повірте, про те, що я мав би розмовляти… Скажемо так, гіпотетично це буде винесено в зал – звичайно, я колегам депутатам пояснював правову позицію, як воно виглядає, з чого воно складається, які є підстави. Тобто я це пояснював. Але, звичайно, я заявлю про конфлікт інтересів – хоча в мене його реально немає, я не маю відношення до цього майна, але голосувати за це не буду, щоби, не дай Боже, не сказали, що пролобіював.
Зрозуміло, дякую – у мене більше питань немає. Тому нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був Юрій Ломага – адвокат фірми «Дари Львівщини» і депутат Львівської міськради від партії «Європейська солідарність». Мене звати Олег Онисько. Дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET. Дякую, що прийшли і відповіли на питання.
Дякую, що запросили.