У Львові представили результати дослідження якості життя у місті

«Інститут міста» оприлюднив результати третього соціального моніторингу громадської думки щодо якості життя у Львові. 3,31 із п’яти – такий середній бал задоволеності життям серед мешканців Львова. Такий самий показник був у 2016 році, щоправда змінилися складові загального індексу.

Динаміка індексу якості життя у Львові

«Якість життя – це комплексне поняття, яке включає в себе сукупність категорій, що забезпечують суб’єктивне та об’єктивне благополуччя особистості у соціальних умовах. Цей моніторинг має на меті простежити динаміку основних показників якості життя у Львові, а саме: в освіті, медицині, транспорті, соціальному самопочутті, екології, благоустрої, культурі та дозвіллі. Саме мешканці є основними користувачами послуг, що надаються органами місцевого самоврядування. Тому думка громадськості, критика чи похвала, є важливими критеріями оцінки роботи кожного муніципалітету», – зазначили фахівці «Інституту міста».

Місто було поділене на 39 мікрорайонів. Був складений рейтинг задоволеністю життя у кожному із них. Найбільш задоволеними виявилися мешканці Знесіння (3,85), найменш задоволеними – ті, хто мешкає на Підзамчі та біля Піскових озер.

Оцінка якості життя у мікрорайонах Львова

Як з’ясували соціологи, в цілому респонденти вище оцінюють якість послуг, ніж стан інфраструктури у тій чи іншій сфері. Найвищі оцінки львів’яни надали сфері дозвілля та освіти, транспорту, медичних послуг, а найнижчі – благоустрою та екології міста.

Львів’яни вище оцінюють якість послуг, ніж стан інфраструктури

У структурі індексу про соціальне благополуччя спостерігається незначне зменшення задоволеності психологічним та соціальним самопочуттям. Львів’яни посередньо оцінили свій матеріальний стан, хоч він дещо покращився, порівняно з 2016 роком. Містяни також стали більше витрачати на їжу, але менше на комунальні послуги, одяг, медикаменти, заощадження.

Львів’яни посередньо оцінили свій матеріальний стан

Найбільше львів’яни довіряють релігійним установам (78%) та патрульній поліції (54%), що є характерним для України загалом. Найменше довіряють судам (11%) та прокуратурі (13%).

Рівень довіри львів’ян

У сфері шкільної освіти львів’яни краще оцінюють приватні навчальні заклади, проте респонденти вказали, що вважають дітей надмірно завантаженими у школі. Водночас, вони не є задоволеними ціною та якістю харчування у школах. Майже половина дітей (41%) відвідують позашкільні заклади освіти, серед яких найпопулярнішими є музичні, танцювальні та художні гуртки.

Львівяни задоволені вчителями, але невдоволені кількістю домашніх завдань для дітей та вартістю харчування у школах

Найбільше містян непокоїть брак місць у дитсадках

Більше половини мешканців Львова (57%) щодня ходять пішки куди-небудь. Лише третина (31%) користуються маршрутними таксі.

Більше половини мешканців Львова щодня ходять пішки

Маршрутками не задоволені: опитані вказали, що цей вид транспорту зазвичай не пристосований до людей інвалідністю та батьків із візочками (1,62 бали з 5), а також, що їхній технічний стан є поганим (2,3 з 5). Натомість, більше задоволені електротранспортом.

Мешканці міста більше задоволені роботою електротранспорту, ніж маршрутних таксі

Загалом оцінка якості медичних послуг стала вищою у порівнянні з минулими роками. Респонденти краще оцінюють приватні медичні заклади (4,2 з 5), ніж комунальні (3,4 з 5). Проте що стосується пологових будинків, то рівень задоволеності послугами комунальних медичних закладів є навіть дещо вищим у порівнянні з приватними.

Загальний стан здоров’я містяни оцінюють як посередній – 3,62 з 5. Лише 13% людей визнають, що мають достатньо сну для працездатності.

Стан свого здоров’я містяни оцінюють як посередній

Містяни виявилися менш задоволеними благоустроєм міста у порівнянні з минулими роками. Респонденти вказали, що є незадоволеними якістю вивезення сміття у своєму районі (опитування проводили влітку 2017 року під час сміттєвої кризи), а також пристосованістю району для людей з інвалідністю, батьків з візками та власників домашніх тварин. Також опитані визначили, що у місті бракує громадських вбиралень та місць для паркування автомобілів.

Опитані позитивно оцінили озеленення та освітлення своїх районів. 66% мешканців міста заявили, що сортують сміття (найчастіше це пластик, батарейки та акумулятори, скло та папір).

Мешканці задоволенні безпекою вдень (4,1 з 5), але показник безпеки є нижчим для темної пори доби (3 з 5).

Рівень безпеки уночі знизнився

З’ясували соціологи і ставлення містян до корупції. 31% опитаних зазначили, що використовували особисті знайомства для вирішення своїх проблем, а 21% пропонували кому-небудь хабар, і лише одна десята визнали, що їм пропонували неправомірну винагороду.

Під час дослідження намагалися виявити рівень толерантності у громаді та поширеність стереотипних поглядів.

Найбільш толерантно мешканці Львова ставляться до військовослужбовців, найменш – до представників ЛГБТ-спільноти

62% опитаних дотримуються консервативного погляду на сім’ю, де «чоловік – годувальник, а дружина – берегиня домашнього вогнища». Лише 4% респондентів зізналися, що зазнали дискримінації через стать, а 16% – через вік.

55% задоволені свої дозвіллям. Львів’яни у свій вільний час переважно дивляться телевізор чи їдуть за місто. Серед культурних закладів надають перевагу торгово-розважальним центрам та кінотеатрам.

93% опитаних пишаються тим, що є львів’янами. Українським громадянством пишаються 88% опитаних.

Більшість львів’ян відчувають гордість за своє місто

Зазначимо, соціологи «Інституту міста» та агенції «Фама» опитали 1200 респондентів, віком від 18 років. В основі вибірки закладено поділ міста на 39 мікрорайонів з поділом за віком та статтю. Метод збору інформації: поквартирне опитування «face-to-face». Похибка репрезентативності вибірки не перевищує 3,5%.