На Сихові з'явилася ідентичність
Суспільство

На Сихові з'явилася ідентичність

Що думають про себе мешканці найбільшого району Львова

Юлія Поліковська, 3 вересня 2017 7280 7
фото «Рідний Сихів»

Сихів сприймається як молодий район Львова, що динамічно змінюється і розвивається. Соціологи вирішили з’ясувати, як себе ідентифікують самі сихівчани, як вони оцінюють якість життя у районі, які проблеми вважають першочерговими для вирішення, чи пов’язують своє майбутнє із Сиховом та чи готові долучатися до впровадження змін для розвитку території.

Відповіді на ці питання ZAXID.NET знайшов, ознайомившись із результатами свіжого соціологічного дослідження «Проблеми та потреби мешканців Сихівського району», проведеного фахівцями з «Інституту міста».

Я – сихівчанин і пишаюся цим!

Насамперед соціологи з’ясували, які найважливіші цінності сихівчан, і як вони себе ідентифікують.

Для сихівчан найбільш важливими є їхні сім’ї, родинні зв’язки; життя близьких та друзів; успішність та багатство. Разом із цим сихівчани вважають себе самостійними у прийнятті рішень, у майбутнє більшість дивиться оптимістично.

Цінності сихівчан

На першому місці, з погляду самоідентифікації, виявилася загальнонаціональна ідентичність. 68% опитаних назвали себе, у першу чергу, українцями. На другому місці – ідентифікація за гендерною ознакою. Міська ідентичність виявилася на третьому місці. На приналежності до Львова наголосили 58% опитаних.

При цьому власне львів’янами вважають себе 58% опитаних, мешканцями Сихова – 44,5%. Ще 33,3% називають себе мешканцями Львова, 28,5% – галичанами. У той же час 33,2% опитаних назвали себе мешканцями свого будинку, а 21,7% – мешканцями мікрорайону.

Ідентичність сихівчан

Тим, що є мешканцями Сихова пишаються 68,7% опитаних. Серед них – 53,9% жінок та 46,1% чоловіків.

Під час дослідження було з’ясовано також, що 32,7% проживає у своєму мікрорайоні 20-30 років. 90,3% опитаних вказали, що є власниками помешкань, а 9,7% – орендують помешкання. Прикметно, що 85,2% опитаних запевнили, що не збираються переїжджати із Сихова.

Зважаючи на ці результати, фахівці стверджують, що можна говорити про існування власне «сихівської ідентичності» та про хороші можливості її подальшого зміцнення.

Хто є свій, а хто – чужий?

Фахівці визначили рівень довіри мешканців району до соціальних інституцій та рівень особистої толерантності до представників інших соціальних груп.

Найвищим рівень довіри є до членів власних сімей і родичів – 88,2%. Далі йдуть: волонтери (67,5%), церква (66,3%), армія (65,2%). Разом із цим довіра до прокуратури та судів, і до центральної влади (президент, ВР, уряд) опинилися у кінці рейтингу – 30,2 і 27,3% відповідно.

Рівень довіри до місцевих інституцій є середнім. Так рівень довіри до Львівської міськради оцінили у 35,2%, до депутатів ЛМР – 33%, до міського голови – 41,2%, до районної адміністрації – у 44,2%, до ЛКП – 40,2%, до ОСББ – 45,8%. Рівень довіри до громадських організацій та ініціатив є вищим – 54,7%, до місцевих ЗМІ – у 44,2%, до поліції – 42%.

Рівень довіри

Найвищий рівень толерантності (4,5 балів з 5) опитані відчувають до українців загалом. Добре ставляться також до жителів інших районів Львова (4,2), до людей із фізичними вадами (4) та до іноземців-європейців (4).

Толерантність

Тим часом толерантність до людей іншого віросповідання оцінена у 3,9. Толерантність до поляків та іноземців з країн СНД зафіксована на рівні 3,8. До євреїв, кримських татар, представників іншої раси – на рівні 3,7. Такий же рівень толерантності до людей із розумовими вадами. Рівень толерантності до переселенців становить 3,5.

Найменшою виявилася толерантність до мусульман (3,3), росіян (3,2) та до безпритульних (2,9).

Сихів в уяві його мешканців

Під час опитування мешканців району попросили визначити основні його символи.

Найбільш характерними для Сихова є церкви та ринки, за них проголосували 24,4% і 23,4% респондентів. В «Інститут міста» звернули увагу на те, що так само сихівчани відповідали торік під час іншого дослідження.

Символи Сихова

Тим часом кінотеатр ім. О.Довженка вважають впізнаваним символом Сихова 16,8%. За рік із 5 до 9% збільшилася кількість тих, хто до символів району відносить транспортну інфраструктуру, на що вплинуло запровадження трамвайного сполучення із Сиховом. Торговельні центри, магазини як символи району сприймає 7,8% опитаних; зелені зони відпочинку – 7,6%.

Наперед зазначимо, що усі найважливіші символи Сихова є водночас найзатребуванішими спільними просторами, де люди спілкуються, вирішують стратегічні та поточні питання, спільно проводять дозвілля.

Якість життя на Сихові

Цілком прогнозовано, найкращими умови проживання сихівчани вважають у себе вдома (3,9 бала із 5). Умови життя у місті загалом оцінили на 3,7. Умови життя у своєму мікрорайоні оцінили так само. Разом із цим умови життя в адміністративному районі оцінили в 3,6, а у власному будинку – 3,5.

Мешканців Сихова попросили детально проаналізувати рівень транспортної інфраструктури, благоустрою, безпеки у районі, забезпеченості громадськими місцями, освітніми, медичними послугами та дати їм оцінки.

Найвищу оцінку – 3,4 бала – отримала транспортна інфраструктура. У цьому сегменті сихівчани високо оцінюють покращення можливостей у сполученні з іншими районами міста (3,9), облаштування доріг дорожніми знаками (4) та світлофорами (3,8), а також кількість автозаправок (3,8).

Стан транспортної інфраструктури та мобільності на Сихові

Менш задоволені сихівчани умовами для пішоходів: якість пішохідних зон оцінили у 3,6 бала, а кількість пішохідних переходів – у 3,6. Водіїв турбує логіка дорожніх розв’язок – її оцінили у 3,5 бала. Стан дорожнього покриття загалом оцінений у 3,3. Найбільше бракує мешканцям району велодоріжок (їх оцінили у 3,2), місць для паркування (2,7) та пандусів (2,6).

Сихів вважають відносно безпечним і вдень, і вночі. Найменш безпечно сихівчани почуваються уночі, якщо їм доводиться йти від дому до зупинок або навпаки. Опитувані пов’язували це із рівнем вуличного освітлення (3,6).

Рівень благоустрою та екології сихівчани загалом оцінили у 3 бали. Високі оцінки отримали озеленення району (3,8), освітленість у нічний час (3,6), оснащеність зупинок (3,5), прибирання вулиць (3,5).

Недостатньою сихівчани вважають кількість лавок (3), громадських смітників (2,5), сміттєвих баків біля будинків для роздільного сортування (2,4), регулярність вивезення сміття (2,4).

Стан благоустрою та екології

Існуючі умови громадського простору мікрорайону сихівчани оцінили у 3,2 бала. Найвищу оцінку отримала можливість задовольняти релігійні потреби: кількість релігійний установ оцінили у 3,7, а рівень сакралізації простору – у 3,5. Розвиненою є сфера торгівлі і послуг району: кількість МАФів, кіосків, послуги у магазинах, ТЦ, ресторанах і кафе оцінили у 3,5; біл-борди і рекламні вивіски – 3,3.

Однак, розвиток мікрорайону у цілому сихівчани оцінили у цьому блоці у 3,2 бала. Так облаштування історико - архітектурних пам’яток набрало 3,1 бали, кількість громадських місць – 3.

Рівень забезпеченості дитячими майданчиками оцінили у 3,1 бала, місяцями для занять спортом – у 2,9. Кількість майданчиків для вигулу домашніх тварин оцінили у 2,8 бали. Також результати опитування сигналізують про недостатню кількість громадських вбиралень, їх оцінили у 2,4 бали.

Стан громадської інраструктури

Якість медичних послуг сихівчани загалом оцінили у 3,2 бали. І якщо кількість лікарень, аптек є достатньою (3,3 і 3,9 відповідно), то фаховою компетенцією лікарів (3,5) та якістю надання медичних послуг (2,7) задоволені далеко не всі.

Якість освітніх послуг теж отримала 3,2 бали. Оцінка кількості шкіл є високою, - 3,6 бали. Тим часом кількість дошкільних та позашкільних закладів оцінили нижче – по 3,2; рівень освітніх послуг – у 3,1. Бракує сихівчанам бібліотек та медіатек – 2,9.

Спільні простори сихівчан

Також сихівчан запитували, чи мають вони так звані «спільні простори». 60,5% опитаних відповіли, що мають місця для обговорення важливих питань. Такими місця виявилися: парки та зелені зони (19,6%); зони поблизу будинків (19,6%); кінотеатр (17,9%); церква (16,1%); дитмайданчики і школи (14,3%). Ще 12,5% вирішують важливі питання у кафе, ресторанах, магазинах, заклад відпочинку.

Вихід із зони комфорту

Відповідно до результатів дослідження, сихівчани готові у першу чергу долучатися до вирішення проблем у їхньому будинку (70,3%) та змін у мікрорайоні (64,6%). Активність задля змін у місті опинилася на третій сходинці – 56,5%.

Наразі ж поширеними громадськими практиками на Сихові є: практика енергозаощадження, споживацькі (придбання українських товарів) та екологічні практики. Політичні практики, культурні, практики управління містом та соціальні практики є малопоширеними.

Скажи мені, хто твій сусід?

Фахівці намагалися дослідити, наскільки дружніми є сихівчани, і чи готові вони створювати мікрогромади із сусідами задля покращення середовища свого життя.

80,7% респондентів вказали, що знайомі з сусідами з їхнього будинку. При цьому кожен третій особисто спілкується щодня з одним із сусідів. Мешканців сусідніх будинків знають 71,5% опитаних. При цьому 64,7% запевнили, що довіряють сусідам у будинку; 37% - довіряють мешканцям із сусідніх будинків.

80,2% опитаних зазначили, що знають про громаду у їхньому мікрорайоні. 65% переконані, що у їхньому районі є активні мешканці. 39,2% запевнили, що готові стати учасником об’єднання мешканців для розвитку мікрорайону

При цьому оптимальною мікрогромадою 39,3% опитаних вважають об’єднання мешканців їхнього будинку; 27,3% готові розглядати об’єднання із мешканцями прилеглих будинків, а 22,7% - об’єднання мешканців цілого району.

Фахівці з’ясували, що громадськими активістами є лише 5% сихівчан, проте ще 33% опитаних вказали, що долучаються до різноманітних ініціатив ситуативно.

Готовність до змін для розвитку

«Ми побачили, що подальший розвиток інфраструктури Сихова: потреба у розвитку громадських місць, відкритті фонтанів, покращенні пішохідних зон, встановленні пандусів, - загалом усіх тих проблем, на які найчастіше вказували мешканці, і є головним чинником, що може стимулювати людей до об’єднання для напрацювання бачення подальшого розвитку, і реалізації такої стратегії», – прокоментував авторка дослідження Тетяна Приходько.

За її словами, сихівчани продемонстрували, що для них є важливою тема розвитку району, і вони готові співпрацювати задля цього із владою, громадським сектором, інвесторами.

«Люди хочуть, щоб із ними говорили, працювали, вони готові. Хоч активістами вважають себе лише 5%, третина сихівчан (33%) готові до них долучатися», – додала вона.

***

Соціологічне дослідження «Проблеми та потреби мешканців Сихівського району» було здійснене у липні 2017 року. Шляхом по квартирного опитування соціологи з’ясували думку 600 респондентів, віком від 18 років. Похибка вибірки не перевищує 4%.

Дослідження проведене Інститутом міста у межах проекту «Підтримка реформи децентралізації в Україні», який виконується у партнерстві із громадянською мережею «ОПОРА», за фінансової підтримки посольства Великобританії в Україні.

Результати дослідження будуть враховуватися під час розробки Стратегії розвитку Сихова, обговорення якої за участі експертів та представників громадськості планують розпочати 5 вересня. Повну презентацію можна переглянути на сторінці Інституту міста у Facebook.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук