У випадку погіршення ситуації в економіці Україна може піти на ще одну реструктуризацію

Україна здатна буде обслуговувати свої зобов'язання за державними деривативами, що випускаються у рамках реструктуризації боргу, якщо реальне зростання ВВП країни перевищуватиме 4-6% на рік, проте у випадку складної ситуації країна може піти ще на одну реструктуризацію боргу, заявила міністр фінансів Наталія Яресько.

«Якщо країна, вибачте, в якійсь складній ситуації, Боже збав, щоб агресія на сході, наприклад, погіршилася, Україна завжди має можливість, як будь-який боржник, знову провести реструктуризацію боргів. Ви бачите, що з Грецією було нещодавно», – сказала вона під час представлення у Верховній Раді пакету законопроектів із реструктуризації боргу в четвер, 17 вересня, передає «Інтерфакс-Україна».

Міністр фінансів зазначила, що сама виступає за зростання економіки в подальші роки темпами понад 4%, попри те, що з 2026 року виплати за державними деривативами становитимуть 40% приросту ВВП за його зростання у понад 4%.

За її словами, навіть якщо щороку впродовж найближчих 20 років зростання ВВП становитиме 6% щорічно, що нереально через циклічність економіки, то до 2040 року ВВП країни перевищить $1 трлн, а виплати за деривативами становитимуть близько $50 млрд.

«Ця сума абсолютно можлива для такої країни, яка має $1 трлн ВВП, – це орієнтовно $50 млрд», – сказала Яресько.

Вона також наголосила, що новий інструмент – державні деривативи – торгуватиметься окремо від боргів.

«Його (новий інструмент) можуть викупити і бізнесмени, і держава. Якщо у нас прекрасний стан, його можна викупити. Якщо український бізнес хоче брати участь, він може», – заявила Яресько.

Як повідомляв ZAXID.NET, Україна 27 серпня заявила про досягнення домовленості про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму близько $19,3 млрд з комітетом кредиторів, що представляє держателів цих українських зобов’язань приблизно на $9 млрд. Передбачається, що Україні буде негайно списано 20% основного боргу, а терміни погашення суми, що залишилася, будуть відкладені на чотири роки – з 2015-2023 на 2019-2027. Для цього замість наявних 14 випусків єврооблігацій (11 суверенних і трьох гарантованих державою «Фінінпро») і кількох гарантованих державою кредитів («Укравтодору», КБ «Південне» і «Укрмедснаба») із середньозваженою купонною ставкою 7,22% річних будуть випущені дев’ять приблизно рівних за обсягом нових випусків доларових єврооблігацій, що погашаються щорічно в 2019-2027 рр., із ставкою купона 7,75% річних. Нараховані відсотки до запланованої дати випуску за наявними паперами будуть капіталізовані в нові єврооблігації.

Окрім цього, держателі єврооблігацій пропорційно своїй частці в сумарному реструктуризовуваному боргу отримають 20-річні державні деривативи. Платежі за ними здійснюватимуться в грошовій формі в доларах США залежно від динаміки зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, виплат за паперами не буде. У разі, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4% — ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%.

Вказані умови за держдеривативами діятимуть тільки після того, як номінальний ВВП України зросте в 1,5 раза і сягне $125,4 млрд (поточний прогноз МВФ за показниками ВВП на 2019 рік у доларах США, що є еквівалентом 3,183 трлн грн за курсом поточного прогнозу). Окрім цього, в 2021-2025 рр. виплати за VRI будуть обмежені 1% ВВП.

Розпорядження Кабміну про реструктуризацію передбачає, що «оголошення про обмін буде розпочато до 15 вересня, і у будь-якому разі — до 23 вересня», коли настає термін погашення єврооблігацій на $500 млн. Для цього необхідно, щоб Верховна Рада до цього терміну ухвалила пакет з трьох законопроектів, внесених урядом.

Парламентські фракції коаліції, а також депутатська група «Відродження» заявили, що проголосують за реструктуризаційні законопроекти.